Про владу, право і самоту

Афоризм:

Коли держава управляється згідно з розумом - ганебні бідність і нужда; коли держава не управляється згідно з розумом - то ганебні багатства і почесті. Конфуцій.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Ubi ius, ibi remedium [убі юс, ібі ремедіум]: де є право, там є і захист.

Значення іншомовного слова:

Монофобія (від моно... і ...фобія): психічний стан, при якому людина боїться залишатися на самоті.

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 6)

У сьогоднішній публікації ми розглянемо останню судову справу Ціцерона з представлених у книжці його вибраних творів (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). Як я вже зазначав минулого разу – справа захисту Тіта Аннія Мілона досить неоднозначна (і єдина з представлених у книжці, яку Ціцерон програв). Якщо у минулих справах (див. ч. 1, ч. 2, ч. 3, ч. 4, ч. 5) ще можна було досить чітко розрізнити, хто винен, а хто невинний, кого слід захищати усіма силами свого таланту, а кого з не меншим натхненням слід звинувачувати, то у цій справі повна моральна й етична плутанина.

Мало того, що Ціцерон взявся захищати відвертого (хоча, можливо, й випадкового, як це хотів представити Ціцерон) вбивцю, так ще й непостійний натовп, що завжди був налаштований прихильно, цього разу буквально «затюкав» Ціцерона, і він виступив значно гірше своїх можливостей. Можливо, спрацювала підсвідомість: і звинувачуваний, і постраждалий були людьми невисокої громадської та політичної честі, обоє не гребували найгіршими засобами, аби потрапити у владні кола і закріпитися там, й лише випадок розвів їх по різні сторони владних бар’єрів. Впевнений, аби воля Ціцерона, він би зміг звинуватити і того, й іншого. Але історія не знає умовного способу, тож не будемо гадати «а що було б» - краще перейдемо відразу до виписок:

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 5)

Як і обіцяв минулого разу, сьогодні розглянемо ще одну справу з великої ораторсько-правничої спадщини Ціцерона (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.) – захист Марка Целія Руфа. У минулих справах (див. ч. 1, ч. 2, ч. 3, ч. 4) Ціцеронові доводилося виступати як захисником, так і обвинувачем. У сьогоднішній справі не все так однозначно. З одного боку – він захисник, з іншого – за обвинувачення виступає його давній ворог, прихильник згадуваного у минулій публікації Катіліни, тож це була не просто юридична справа, але й справа честі. Проблема ж у тому, що обвинувачений належав до тогочасної «золотої» молоді, що не дуже імпонувала Ціцеронові, та ще й прагнув політичної кар’єри не завжди чесними методами, що також не могло прихильно сприйматися Ціцероном – відомим оборонцем прадавніх звичаїв і чеснот.

Та Ціцерон береться за справу (у ході розгляду виявляється, що він навіть певний час був наставником звинуваченого) і перемагає. Але перемагає не твердістю аргументації та зцементованістю доказів, а дотепністю і напівжартівливою риторикою, що так подобається загалу. У суть справи заглиблюватися не буду (вона має переважно любовний характер), але Ціцерон досить вдало використовує відомий суддям спосіб життя і поведінки постраждалої особи – досить неоднозначної Клодії (до речі, вважається, що саме вона виступила у творах тогочасного поета Каттула під іменем Лесбії, що стало з часом загальним). А оскільки вона належить до знатного роду, для звинувачення Ціцерон ніби викликає її… предків, чиїми вустами показує всю її розпусність та негідність. З традиційним для Ціцерона красномовством, присмаченим напівфривольними жартами, він знімає з підсудного усі обвинувачення, паралельно добряче допікши своїм політичним опонентам.

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 4)

Кого я ще не заохотив самостійно почитати твори Ціцерона (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.), пропоную продовжити робити це разом (див. частина 1, частина 2, частина 3). Сьогодні познайомимося з однією з найяскравіших сторінок ораторської практики Ціцерона – справою Катіліни.

Катіліна був типовим тогочасним адміністратором, що перекидався від однієї владної групи до іншої, аби лише зберегти свою посаду. Все ближче був омріяний титул консула, та невдало виплили факти минулого хабарництва, і його кандидатуру було знято. Тож Катіліна почав збирати сили для військового захоплення влади. Вкотре програвши на виборах (де, до речі, одним з консулів було обрано Ціцерона), він починає військовий заколот, але той провалюється.

На жаль, звинуватити Катіліну не вдається, і тоді до справи береться Ціцерон. Завдяки своїм інформаторам він дізнається, що Катіліна готує чергову змову (у тому числі – й підіслати вбивць до самого Ціцерона), тож викриттям фактів та деталей цієї змови Ціцерон провокує Катіліну до рішучих дій. І це діє! Злякавшись, Каталіна тікає з міста. А з ним – і усі його прибічники (навіть ті, про кого Ціцеронові відомо не було). Це, до речі, також входило у нестандартний Ціцеронів план: він розуміє, що простим покаранням Катіліни мало що вдієш. А так він не лише викриває небезпечну змову, але й може відслідкувати усіх причетних до неї.

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 3)

Трохи з запізненням, однак пропоную продовжити (див. частина 1, частина 2) читати вибрані твори з літературної спадщини Ціцерона (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). Минулого разу, як ви пам’ятаєте, ми закінчили перемогою 27-річного Ціцерона у справі Росція Амерійця. Однак ця перемога, що зачіпала інтереси тогочасної владної верхівки, не минулася Ціцеронові даремно – задля власної безпеки він мусив на два роки виїхати у Грецію (але не без користі, адже там він мав нагоду слухати відомого грецького філософа Посідонія). Після повернення він продовжує свою боротьбу за справедливість, чим здобуває повагу у своїх колах і прихильність простих людей. Через вісім років він стає сенатором і береться за справу, яка закріпить за ним славу найвеличнішого оратора свого часу – справу обвинувачення Верреса, претора і намісника Сицилії.

Цікаво, що слухання мало проходити у два етапи, однак доказів, які навів Ціцерон вже на першому слуханні, з лишком вистачило для винесення обвинувачувального присуду. Якби їх було недостатньо – Ціцерон був готовий до другого слухання, підготувавши промову, яка у письмовому вигляді займала 5 книг. Сьогодні пропоную виписки з п’ятої книги, що стосувалася зловживань Верреса як воєначальника. А «наробив» він достатньо.

Як вам такий спосіб заробітку: Веррес обвинувачує рабів певного господаря у порушенні правил (зокрема, володінні зброєю, що тоді їм заборонялося, чи підбурюванні до заколоту), а потім пропонує господарю викупити винуватців. Іноді – навіть після проголошення обвинувачувального вироку. Якщо ж ви починаєте опиратися цій брехні - до в'язниці запроторюють вас самих, і вже рідні збирають кошти для вашого звільнення.

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 2)

Продовжуємо читати Ціцерона (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). Як я вже зазначав минулого разу, до вибраних творів увійшло багато «професійних» промов, коли Ціцерон виступав як адвокат чи обвинувач у суді. Я зберігатиму подібний розподіл, зазначаючи, з якого саме твору взято ті чи інші цитати. Зокрема, першою йде промова «На захист Секста Росція Амерійця». Принагідно хочу зазначити, що читаючи цю книжку, весь час ловив себе на думці про паралелі з сьогоденням (чи нещодавнім минулим): впевнена у своїй безкарності владна верхівка, хабарництво, продажні судді, підлабузники, що прагнуть влади за будь-яку ціну…

От і ця справа: один із можновладців, заручившись підтримкою свого патрона, вбиває поважну людину, аби заволодіти її землею і маєтностями. Аби виправдати незаконне вбивство, ім’я вбитого заднім числом вносять у проскрипції (списки неугодних). Та у вбитого є син, а у нього – впливові покровителі. Аби не випустити з рук багатства, яке вже так близько, вбивці (серед яких і двоє родичів убитого, яким пообіцяли їхню частку майна)… звинувачують самого сина у вбивстві батька. На захист юнака і виступає 27-річний Ціцерон (це, до речі, його перша кримінальна справа). Виступає наскільки вдало, що не лише доводить невинність обвинувачуваного, але й наводить переконливі докази злочинного задуму обвинувачів (чим добряче сипле перцю під хвіст тиранічній владній верхівці). Такий поворот був досить сенсаційним, що зробило Ціцерона відомим і шанованим. І не дивно: читаючи, весь час забуваєш, що це судове засідання – наскільки ефективною і ефектною (а ці поняття рідко поєднуються) є Ціцеронова промова. Всього переказати не можу – читайте самі, але виписки запропоную:

Про мозок, владарювання та кволість

Афоризм:

Комп’ютер має єдину перевагу перед мозком – ним користуються. Габріель Лауб.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Si iudicas, cognosce; si regnas, iube [сі юдікас, когносце; сі регнас, юбе]: якщо судиш – з’ясуй; якщо царюєш – наказуй.

Значення іншомовного слова:

Прострація (від лат. prostratio – повалення): стан надзвичайної фізичної і нервово-психічної кволості в людини. Може виникнути у випадку тяжких інфекційних захворюваннях, виснаженні, нервових потрясіннях тощо.

Про мову, доброту і тварин

Афоризм:

Дух мови найвиразніше передають ті слова, які неможливо перекласти. Марія фон Ебнер-Ешенбах.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Ex aequo et bono [екс екво ет боно]: по справедливості і доброті [вчинити]. Перша частина виразу, який має продовження «…а не за формальним законом».

Значення іншомовного слова:

Терарій, тераріум (від лат. terra – земля): приміщення для утримування дрібних наземних хребетних тварин.

Про закон, мислення і лакея

Афоризм:

Закон і справедливість — дві речі, які Бог з’єднав, а людина роз’єднала. Чарльз Колтон.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Cogito, ergo sum [когіто, ерго сум]: я мислю, отже я існую. Рене Декарт.

Значення іншомовного слова:

Мажордом, майордом (франц. majordome, від лат. major – старший і domus – дім): 1) Вища службова особа у Франкській державі (кінець V – середина VIII ст.). 2) За середньовіччя управитель королівського двору. 3) Старший лакей, дворецький.

Про рівність, добровільність і вино

Афоризм:

Чим більше в суспільстві загальної рівності, тим більше в ньому примітивності. Луї Руж’є.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Sponte sua, sine lege [спонте суа, сіне леге]: добровільно, без примусу законів. Перші два слова у виразі можуть мінятися місцями.

Значення іншомовного слова:

Глінтвейн (від нім. gluhender Wein, букв. – гаряче вино): гарячий напій, виготовлений з виноградного вина, цукру й спецій.