Про мову, доброту і тварин

Афоризм:

Дух мови найвиразніше передають ті слова, які неможливо перекласти. Марія фон Ебнер-Ешенбах.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Ex aequo et bono [екс екво ет боно]: по справедливості і доброті [вчинити]. Перша частина виразу, який має продовження «…а не за формальним законом».

Значення іншомовного слова:

Терарій, тераріум (від лат. terra – земля): приміщення для утримування дрібних наземних хребетних тварин.

Я. Корчак. Як любити дитину (ч. 3)

Сьогодні викладаю третю частину моїх нотаток з книжки Януша Корчака "Как любить ребенка: Книга о воспитании" (у власному перекладі на українську мову). Частини між собою не пов'язані, тому ви можете читати їх у будь якій послідовності (див. частина 1 і частина 2). Ще раз хотів би підкреслити, що набагато краще було б вам самим прочитати цю (і не тільки цю) книжку славетного педагога. А мої записи мають лише надихнути вас до пошуку необхідної літератури і змусити хоч трохи змінити буденний погляд на проблему виховання дитини. Читайте, думайте, вирішуйте і втілюйте:

• Оцінюється не людина, а дія.
• Лікар не смішний, коли він лікує засудженого до смертної кари. Він виконує свій обов'язок. За все інше він не відповідає.
• Опосередковано вихователь відповідає за майбутнє перед суспільством, але безпосередньо він відповідає за теперішнє перед вихованцем.
• Дитина для вихователя – книга природи.
• Вихователь зобов'язаний дати дитині можливість витратити енергію.
• Вихователь повинен прагнути досягти найсприятливіших результатів з мінімальним порушенням прав людини.
• Машини і тести скажуть, чи здатен, чи може; залишається трагічне – а чи захоче?
• Здоровий інтелект має просто нечувану опірність моральній заразі.
• Дитина не наслідує, а стає об'єктом наслідування.
• Дитина вважає дорослих напівбогами, які все знають і все вміють, але видно, не хочуть допомогти йому.
• В задусі приховування народжуються міазми зарази; явність, як світло, вбиває мікроби.
• У роботі необхідний досвід дозувати й економити зусилля.
• Неправильно: «Якщо б хотів, то вмів би й міг», правильно - «Якщо б умів і міг, то б хотів».
• Хороший дружить з поганим: «А може, я його виправлю».
• Швидше впадають в очі крикливі недоліки, переваги розкриваються поступово.

Я. Корчак. Як любити дитину (ч. 2)

Як і обіцяв минулої неділі, продовжую публікацію своїх нотаток з книжки Януша Корчака "Как любить ребенка: Книга о воспитании" (у власному перекладі на українську мову). Матеріалів вистачить ще на одну публікацію, тому не забудьте завітати наступної неділі. А сьогодні поділюся оцим:

• Від дитини можна вимагати доброти, але не самопожертви.
• Найгірше – це вимушені вчинки.
• Несправедливість дратує.
• Краще зовсім не втручатися, ніж судити, не розібравшись у причині сварки.
• Краще один час війни, ніж постійна злість і тиха, все зростаюча неприязнь.
• Тільки коли людина добре ознайомиться зі своїм житлом, вона починає цікавитися тим, що далеко і по-іншому.
• Краще вчасно відсунути чорнило від хлопців, ніж сердиться, що пролили.
• Не побачиш – не подумаєш.
• Школяр хоче залишатися учнем: в школі все для нього, йому віддає весь свій час вчитель, школа впорядковує день.
• Якщо потрібно зробити швидко, ніколи розмірковувати, що приємно, а що – ні.
• Дурень той, хто хоче, щоб все завжди було легко.
• Кожен працює по-своєму і по-своєму відпочиває.
• Людина любить зусилля.
• Людина нудьгує по руху.
• Не треба соромиться гратися. Дитячих ігор немає.
• Треба вміти не тільки заробляти, але і витрачати.
• Порядні бідні і порядні багаті цураються один одного: бідний боїться здатися прохачем милостині, а багатий побоюється, що бідний буде сердиться на нього за багатство.
• Тільки ледача людина, яка не любить думати, говорить про людей: «Усі вони такі».
• У кого немає сильної волі – той раб.

Я. Корчак. Як любити дитину (ч. 1)

(за книгою: Корчак Я. Как любить ребенка: Книга о воспитании. – М., 1990. – 493 с.)

Хрестоматійна книжка, про автора якої вже давно чув, але прочитати знайшов час лише зараз, коли синові вже три роки і почали з'являтися запитання щодо правильного виховання. Сучасним журналам вірю мало, а про цю книжку знав давно, от і взяв у бібліотеці. І не пожалкував. Справді потрібна для батьків книжка, ще й написана з великим професіоналізмом, а головне - любов'ю до дітей. За десятибальною шкалою - беззаперечна десятка. Як і обіцяю, ділюся цитатами (у моєму перекладі на українську), однак їх наскільки багато, що розділю на декілька частин і викладатиму протягом кількох неділь. Отож:

• Кожного разу, коли дитина не слухається, у дорослого в запасі є сила.
• Ми на власному прикладі вчимо дитину зневажливо ставитися до слабших.
• Руки і мозок потребують роботи.
• Вже не «вівтар», а «хлів» життя.
• Тривожне очікування того, що буде, підсилює зневагу до того, що є.
• Лише перед законом і Богом цвіт яблуні коштує скільки ж, що і плід; і зелені сходи – скільки стиглі ниви.
• Навіть жебрак розпоряджається милостинею, як заманеться, а дитина повинна звітувати за кожен «подарований» (отриманий в особисте користування) предмет.
• Дорослий вважає, що дитина має прийняти подарунок і бути (!) задоволеною.
• Світлий дитячий демократизм не знає ієрархії.
• Ми зневажаємо різноманіття дитячого життя та радість, яку їй легко дати.
• Разом з кислим запахом пелюшок і пронизливим криком новонародженого забряжчали ланцюги подружньої неволі.
• Не слід нехтувати дрібницями: образа на дітей складається з раннього вставання, втраченого спокою, зниклого порядку, порушеного бюджету.