Я. Корчак. Як любити дитину (ч. 2)

Як і обіцяв минулої неділі, продовжую публікацію своїх нотаток з книжки Януша Корчака "Как любить ребенка: Книга о воспитании" (у власному перекладі на українську мову). Матеріалів вистачить ще на одну публікацію, тому не забудьте завітати наступної неділі. А сьогодні поділюся оцим:

• Від дитини можна вимагати доброти, але не самопожертви.
• Найгірше – це вимушені вчинки.
• Несправедливість дратує.
• Краще зовсім не втручатися, ніж судити, не розібравшись у причині сварки.
• Краще один час війни, ніж постійна злість і тиха, все зростаюча неприязнь.
• Тільки коли людина добре ознайомиться зі своїм житлом, вона починає цікавитися тим, що далеко і по-іншому.
• Краще вчасно відсунути чорнило від хлопців, ніж сердиться, що пролили.
• Не побачиш – не подумаєш.
• Школяр хоче залишатися учнем: в школі все для нього, йому віддає весь свій час вчитель, школа впорядковує день.
• Якщо потрібно зробити швидко, ніколи розмірковувати, що приємно, а що – ні.
• Дурень той, хто хоче, щоб все завжди було легко.
• Кожен працює по-своєму і по-своєму відпочиває.
• Людина любить зусилля.
• Людина нудьгує по руху.
• Не треба соромиться гратися. Дитячих ігор немає.
• Треба вміти не тільки заробляти, але і витрачати.
• Порядні бідні і порядні багаті цураються один одного: бідний боїться здатися прохачем милостині, а багатий побоюється, що бідний буде сердиться на нього за багатство.
• Тільки ледача людина, яка не любить думати, говорить про людей: «Усі вони такі».
• У кого немає сильної волі – той раб.

• Почуття, якщо не вміти поводитися з ними, слабшають.
• Якщо дітей занадто залякувати, вони перестануть вірити, якщо занадто обмежувати – втратять терпіння.
• Іноді людина робить дурниці, тому що захворіла, а кажуть, що захворіла, тому що робить дурниці.
• Є діти, які страждають від відсутності турботи, але є й такі, кому надмірна турбота приносить шкоду, стомлює і сердить.
• Деяким дітям подобається, щоб було важко, легке їм надокучає.
• Бувають учні не дуже розумні, але пристосовані саме для шкільного навчання.
• Якщо не можеш зробити багато – зроби менше, тільки добре і з ясною душею.
• Треба багато разів помилитися, щоб не дуже вірити тому, що говорять інші, і самому знати, що тобі подобається.
• Багато хто не знає, як важко жартувати.
• Жарт гарний тоді, коли всі сміються і нікому не прикро.
• Не завжди всі зобов'язані тебе лиш кохати.
• Треба вміти і розумно відмовити.
• Дитина не знає чітко своїх недоліків, і, отже, не знає, в чому їй треба виправлятися.
• Правила виправлення характеру: 

1. Якщо важко, виправляйся не відразу, а поступово. 

2. Вибирай для початку лише один, найлегший недолік і насамперед долай його. 

3. Не втрачай духу, якщо довго немає поліпшення або навіть є погіршення. 

4. Став собі умови, але не занадто легкі і такі, щоб ти міг виграти. 

5. Не дуже радій, якщо відразу відучишся; позбавлятися набутих недоліків легко, а вроджених важко.

• Роблячи те, що ти не любиш, і не роблячи того, до чого ти звик, ти гартуєш волю.
• Дівчата намагаються здаватися кращими, ніж вони є, а хлопчики – гіршими.
• Діти найбільше сердяться і найсильніше мстять, коли зачіпають їх сором'язливість.
• Хто не любить думати, того розмаїття, яке змушує працювати думку, дратує.
• Дорослим здається, що у дітей тільки майбутнє, а минулого немає.
• Велика різниця між мрією і програмою.
• Будь м'який з іншими й суворий до себе.
• Я не соромлюся ні свого віку, ні своїх думок, ні своїх почуттів. Я змушу поважати себе і ту мету, яку поставив собі.
• Завдяки теорії – знаю, а завдяки практиці – відчуваю.
• Відрікаюся багато разів від теорії, а від себе – рідко.
• Кожна невдача – стимул для роботи думки.
• У вихователя повинна бути не злість, а печаль. Сум, а не гнів.
• Треба вірити, що дитина не може бути брудною, а лише забрудненою.

PS. Завершення читайте наступної неділі.