Я. Корчак. Як любити дитину (ч. 3)

Сьогодні викладаю третю частину моїх нотаток з книжки Януша Корчака "Как любить ребенка: Книга о воспитании" (у власному перекладі на українську мову). Частини між собою не пов'язані, тому ви можете читати їх у будь якій послідовності (див. частина 1 і частина 2). Ще раз хотів би підкреслити, що набагато краще було б вам самим прочитати цю (і не тільки цю) книжку славетного педагога. А мої записи мають лише надихнути вас до пошуку необхідної літератури і змусити хоч трохи змінити буденний погляд на проблему виховання дитини. Читайте, думайте, вирішуйте і втілюйте:

• Оцінюється не людина, а дія.
• Лікар не смішний, коли він лікує засудженого до смертної кари. Він виконує свій обов'язок. За все інше він не відповідає.
• Опосередковано вихователь відповідає за майбутнє перед суспільством, але безпосередньо він відповідає за теперішнє перед вихованцем.
• Дитина для вихователя – книга природи.
• Вихователь зобов'язаний дати дитині можливість витратити енергію.
• Вихователь повинен прагнути досягти найсприятливіших результатів з мінімальним порушенням прав людини.
• Машини і тести скажуть, чи здатен, чи може; залишається трагічне – а чи захоче?
• Здоровий інтелект має просто нечувану опірність моральній заразі.
• Дитина не наслідує, а стає об'єктом наслідування.
• Дитина вважає дорослих напівбогами, які все знають і все вміють, але видно, не хочуть допомогти йому.
• В задусі приховування народжуються міазми зарази; явність, як світло, вбиває мікроби.
• У роботі необхідний досвід дозувати й економити зусилля.
• Неправильно: «Якщо б хотів, то вмів би й міг», правильно - «Якщо б умів і міг, то б хотів».
• Хороший дружить з поганим: «А може, я його виправлю».
• Швидше впадають в очі крикливі недоліки, переваги розкриваються поступово.
• Менше передбачаєш - менше турбот і побоювань.
• Дитина безпорадна перед своїм «я».
• Найбільший ворог виховання – поспіх.
• Дитина менше знає, менше випробувала, а отже, вона сильніше відчуває.
• У школі діти повинні отримати відповіді на свої (!) питання.
• Дорослі стомлюються не від того, що потрібно опускатися до понять дітей, а від того, що треба підніматися до їхніх почуттів.
• Дитина немов весна: то сонце вигляне, то раптом гроза. А дорослі немов завжди в тумані.
• Потрібно дати людині можливість побути сумною, інакше смуток перейде в злість.
• Коли у людини натхнення, ніхто не має права втручатися.
• Якщо занадто багато поправляти, можна все зіпсувати.
• Якщо людині до чого-небудь немає справи, він може і почекати.
• Потрібно встановлювати термін, в «ніколи» не віриться.
• Боротися потрібно з часом, вичавити його до останньої краплини.
• Хто сам не грає, нічого не розуміє.
• Діти завжди готові обміняти річ дорожчу на бажанішу.
• Якщо дитина бачить, що дорослий сердиться, вона шукає вину в собі.
• Не можна докоряти послугами.
• У дорослій людині багато дитячого, у дітях багато дорослого.
• Це гірше крадіжки - вимагати, щоб тобі віддали те, чого ніхто в тебе не брав.
• Дорослі вважають, що дитячі турботи та негаразди - лише довісок до їх справжніх турбот.
• Сміх виліковує надійніше найдорожчих ліків і виховує краще найрозумнішого педагога.
• Коли дорослій людині сумно, вона знає, що горе мине і знову буде весело. Коли плаче дитина, їй здається, що вона тепер вже завжди буде плакати і ніколи не утішиться.
• Заслужене покарання іноді краще несправедливого виправдання.
• Краще користуватися повагою серед рівних, ніж задиратися занадто високо і терпіти глузування.
• Развідай місцевість, вияви перешкоди, лише потім – атакуй.
• Відданість батька - дітям, вченого - науці, письменника - літературі.
• Можна зберегти вірність перед обличчям смерті, але набагато важливіше - перед лицем життя.
• У конфліктах із совістю і виробляється моральна стійкість.
• Люблячий може вимагати, а нелюблячий і по голівці не повинен гладити.
• Немає нічого принизливішого, ніж заробляти на хліб з огидою.
• Людина існує для того, щоб діяти і любити.
• Каральна педагогіка: «вимагай, а якщо не виконає, то покарай».
• Ж.Ж. Руссо «Еміль, або Про виховання»: все виходить хорошим з рук творця речей, все вироджується в руках людини.
• Хитрість, ця мавпяча подоба мудрості, неймовірно далека від останньої і так само потворна, як потворна сама мавпа (Джон Локк).

PS.

Треба буде почитати Ж.Ж. Руссо «Еміль, або Про виховання» та Яна Давида «Про моральну заразу».