Про заміжжя, непостійність і морські безодні

Афоризм:

Виходячи заміж, дівчина змінює увагу багатьох чоловіків на неуважність одного. Хелен Роуленд.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Aliud stans, aliud sedens [аліуд станс, аліуд седенс]: одне [говорить] стоячи, інше – сидячи (про непостійних у своїх твердженнях людей). Саллюстій.

Значення іншомовного слова:

Абісаль (від грец. άβυσσος – безодня) – зона найбільших морських глибин (понад 2000 м).

Краса:

[caption id="" align="aligncenter" width="640"] Автор фотографії: Konstantin Likhachev[/caption]

PS.

Виявляється, такі люди були завжди (маю на увазі сьогоднішній латинський крилатий вислів). Можливо, їх було менше, ніж зараз? Бо у сьогоднішньому житті таких прикладів більш ніж достатньо. І у приватному житті, і у публічному. Цікаво, на що ці люди сподіваються? Що брехня залишиться нерозкритою? Чи що вони множитимуть її, ховаючи одну неправду за іншою, нагромаджуючи гори брехні, які для їхньої душі перетворюватимуться у моральні абісалі)? Але ж давно відомо, що рано чи пізно все з’ясується і викриття неминуче. Цікаво, що й афоризм наш сьогоднішній про те ж: до одруження ми одні, по одруженні – інші. Здавалося б, одружений чоловік має можливість вділяти дружині набагато більше уваги та коштів: об’єкт любові один, завжди досяжний, «гарантія повернення вкладів» – стовідсоткова. А ні. Доки залицявся – були і квіти, і морозиво, і театри, і обіцянки. Одружився –куди все поділося? Отримав бажане – і заспокоївся? Тож жінка і не знає, вірити теперішнім чоловіковим обіцянкам чи ні. Або ще гірше – намагається «по максимуму» отримати зараз, доки чоловік у невизначеності, бо є небезпека, що потім все забудеться. Та й чоловікові нелегко: обділиш подругу грошима чи увагою, не упадатимеш коло неї – може й не помітити твоїх почуттів. От і витрачають ледь не останнє, аби здаватися кращими (щедрішими, багатшими, уважнішими), ніж вони є насправді. А потім – одруження, ніби можна й перепочити: «об’єкт» захоплено, завдання виконано. Винних у цій ситуації шукати – справа невдячна (та й не наша), однак хотілося б, аби щирості й постійності у словах і вчинках знову побільшало.