Юним — юних.

Після 7-денного карантину нарешті розпакував посилку з видавництва “Веселка”. Як пам'ятаєте з минулої публікації, серед замовлених книжок було й тритомне видання щоденників Олеся Гончара. Щойно взяв їх у руки — відразу впала у вічі фотографія молодого Гончара на обладинці першого тому. Зазвичай у підручниках і хрестоматіях ми бачимо значно старші фото (наприклад, як на обладинці третього тому). Для чого? Щоб продемонструвати життєву мудрість письменники, підкреслити його солідність? Але ж вік людини вже давно перестав бути ознакою авторитету для молоді (особливо підлітково-протестної).

Чому б для тих письменників, де це можливо, не супроводжувати їхні біографії фотографіями більш юного віку? Нехай учні й студенти бачать, що це була така ж молодь, що мала, напевне, схожі проблеми й переживання. Схожі запитання до життя і свій літературний шлях пошуку відповідей.

І це стосується не лише письменників. Фізики, хіміки, математики… Так, вони досягли вершин у своїх галузях, вже будучи лисуватими/бородатими. Але ж і вони колись були юними. Коли лише робили вибір, чому присвятити свої молодечі сили й натхнення. Якщо у шкільних підручниках будуть їх юнацькі фото — чи не надихне це когось із школярів відмовитися від розрекламованих професій програміст/економіст і зайнятися тим, що його насправді цікавить?

На початку статті зробив вам невелику фото-загадку — чи впізнаєте у цих юнаках майбутніх корифеїв нашої літератури?..

А там, дивись, і нова мода почне формуватися: на випускних будемо бачити зачіски не “під Джоні Депа”, а “як у Гончара” чи “ніби в Стуса”.

Це ж (і навіть більшою мірою) стосується й письменниць/науковиць. Спробуйте самі пошукати їх юнацькі фото — будете приємно вражені.

Про досвід створення сайтів (завершення)

Як ви пам’ятаєте з минулої публікації, ми завершили на моменті, коли я трохи розчарувався у чистому HTML, забажавши собі на сайт більше прикрас і функціональності. Тож для створення наступного сайту вирішив скористатися спеціалізованої системою (так званою CMS). Напевне, ви вже зрозуміли, що зараз мова піде про сайт, на якому ви саме знаходитесь. Після прочитання кількох порівняльних матеріалів та ознайомлювальних статей зупинив свій вибір на Вордпресі. Остаточне рішення було прийнято, коли натрапив на блог Олега Волощука «Українські мотиви у блогосфері» та на сайт Ярослава Федорака «Українська блогосфера».

У Олега тоді ще, здається, не було відеоуроків (користувався відеокурсом Алексея Белова «Майстер Wordpress»), але навіть того, що прочитав на цих сайтах, було достатньо, аби сказати собі «досить обирати, час робити». Також звернув увагу, що значна частина матеріалів там була присвячена способам заробітку на своєму сайті, тож вирішив спробувати й собі. Там же прочитав і одне з головних правил сайтів «для заробітку»: лише платний хостинг (мені ще з досвіду минулого сайту не дуже подобалося, що Яндекс розміщував у мене свою рекламу). Тому було оплачено хостинг і домен, обрано шаблон і почалося наповнення…

Про досвід створення сайтів

В одній з попередніх публікацій обіцяв поділитися власним досвідом (і набитими гулями) щодо створення сайтів. На сьогодні маю за плечима вже п’ять спроб, тож дещо можу розповісти. Розпочнемо у хронологічному порядку.

Першою спробою «засвітитися» у всесвітній мережі був блог на гуглівському Blogger’і. Той сайт можна вважати певною мірою попередником цього, оскільки там теж викладав цитати і враження від прочитаних книжок, а також свої роздуми і спостереження. Окремою темою блогу були фото різноманітних мовних недолугостей у рекламних оголошеннях (я їх фотографував і коментував). Матеріалу було достатньо (це були перші роки незалежності – з мовою у більшості бізнесменів та їх рекламістів було тугувато), але прожив той блог менше року. Одного дня я ствердно відповів на запитання Гугла про остаточне видалення сайту без можливості відновлення.

Про економіста, наслідування і напис

Афоризм:

Економіст — це людина, яка говорить про незрозумілі їй речі таким чином, що невігласом почуваєте себе ви. Герберт Прокноу.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Tu vivendo bonos, scribendo sequare perios [ту вівендо бонос, скрібендо секваре перітос]: у житті наслідуй добрих, у письменництві – досвідчених.

Значення іншомовного слова:

Титр (франц. titre – титул, заголовок, від лат. titulus – надпис): 1) У хімії - вміст якої-небудь речовини в одному кубічному сантиметрі розчину. 2) Характеристика товщини волокон і ниток, виражена довжиною волокна в одиниці його ваги. 3) Напис, пояснювальний або розмовний текст у кінофільмі.

Про помилки, чесноту й маленький малюнок

Афоризм:

Закрийте двері перед усіма помилками - й істина не зможе увійти. Рабіндранат Тагор.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Principis est virtus maxima nosce suos [прінціпіс ест віртус максіма носце суос]: найвища чеснота ватажка – знати своїх підданих. Марціал.

Значення іншомовного слова:

Піктограма (від лат. pictus – розмальований і ...грама): малюнкове спрощене зображення предметів, понять, що заміняє слово.