Інтернет — цифровий супермаркет. Як поводитися.

У попередній замітці (яку через невеликий розмір розмістив лише на сторінках у твіттері та фейсбуці), провів паралель “комп'ютер=інструмент”. Подібним же чином можна прирівняти мережу Інтернет до величезного супермаркету. Зі своїми відділами іграшок і продуктів, книжковими крамницями та усім іншим, що може знадобитися. А від такого порівняння — один крок до перенесення порад щодо поведінки у супермаркеті до поведінки в інтернеті.

Перше і найголовніше з правил — завжди складайте список покупок. Стосовно інтернету: бажано чітко знати, для чого ви туди заходите (мати список задач, які хочете вирішити). Інакше серфінг, який з появою соціальних мереж став практично неконтрольованим, зробить вас значно біднішим. Навіть якщо ви нічого не купуватимете. Думка “я лише подивлюся” навіть у реальних супермаркетах спрацьовує не завжди. А там ми маємо легко відчутний і обчислюваний критерій — кількість витрачених коштів. За перебування в інтернеті ви платите зовсім іншою валютою: своїм часом, свою увагою, своїм розумом. Оцінити ці втрати значно складніше, але від цього вони не стають менш вартісними. Тому певен, що перше правило походу в супермаркет можна цілком підставно перенести і на вихід в інтернет: майте список покупок (задач).

Є ще й друге правило: ніколи не заходьте в супермаркет голодним — небезпека купити якусь непотрібну річ (або навіть і потрібну , але в більшість кількості) значно зростає. Зважаючи на асортимент і привабливість представлених в інтернеті “страв” — необхідно обов'язково інформаційно щось “перекусити” перед виходом у всесвітню мережу. А задача це не з легких. Як кому, а мені в цьому допомагають книжки і… радіо. Захопившись читанням якось цікавезної книжки (про одну з яких — вже в наступній публікації), менша спокуса відволіктися на безцільне блукання інтернетом. А дізнавшись про новини в країні й світі з новин по радіо — менше зависатимеш на новинарних сайтах, з яких так легко зісковзнути у черговий багатогодинний серфінг.

Мені це допомагає. А у вас є свої власні способи боротьби з безцільним блуканням інтернетом?

Якою має бути тривалість тренування?

Вирішивши почати тренуватися вдома, ви дуже швидко зрозумієте, що одного бажання замало. Потрібен чіткий план, який сконцентрує ваші рішучість та ентузіазм, проклавши шлях від сьогоднішнього стану до бажаної мети. Коротше, потрібна тренувальна програма. У статті «Як скласти тренувальну програму» ми розглядали основні чинники, що визначають вид вашої майбутньої програми тренувань. Сьогодні більш конкретно поговоримо про загальну тривалість тренування і час виконання кожної окремої вправи.

Нагадаю, що метою будь-якого тренування є доведення м'яза до межі його резервних можливостей. Тільки у цьому випадку він відгукнеться збільшенням свого об’єму або підвищенням витривалості. Регулювати ж інтенсивність впливу на м'яз (особливо якщо ви будете виконувати фізичні вправи вдома) можна лише двома факторами: часом і вагою навантажень. Їх правильна комбінація гарантує отримання потрібного нам результату.

Джеймс Клавелл. Шляхетний дім

(за книжкою: Благородный Дом: роман о Гонконге. - Санкт-Петербург : Амфора, 2006).

Сьогоднішній роман Джеймса Клавелла знову повертає нас у Гонконг, однак події (на відміну від «Тай-пена»), відбуваються в уже значно ближчий до нас час – в 1960 році. Ще однією особливістю цього роману є дещо нова термінологія, адже якщо попередні перекладачі послуговувалися англійською транскрипцією Клавелла, у цьому романі використано автентичні китайські назви. Тому звичний для нас термін «тай-пен» (що став назвою для другого роману Клавелла) в цій книжці перетворюється на «тайбань», також трохи змінюються прочитання імен головних героїв. На відміну від «Гайдзіна», на перший план знову виходить спадкоємець Дірка Струана, а всю хронологію роману втиснуто ледь не в один тиждень, тож ви можете уявити собі концентрацію подій.

• На п'ять хвилин раніше — значить вчасно.
• У всіх китайців чотири різних імені: одне дається при народженні, інше — коли вони досягають зрілості, третє — коли стають дорослими, а четверте вони обирають собі самі.
• Китайці називають себе лаобайсін — „старовинна сотня імен". У них на весь Китай лише сто основних прізвищ, і з них двадцять звучать як Юй, вісім як Янь, десять як У, і бог знає скільки ще таких, як Пін, різних Лі, Чень, Цінь, Цзін, Ван і Фу. До того ж кожне з них вимовляється п'ятьма різними способами.
• Великий бізнес — це війна. Я граю в нього, немов це війна, тому й виграю.

Джеймс Клавелл. Гайдзін (завершення)

Після невеличкої «ангельської» перерви повертаємося у світ Японії 1862 року разом з героями роману Д. Клавелла «Гайдзін» (Санкт-Петербург : Амфора, 2009. – 1231 с.). Як я вже зазначав у першій публікації, вважаю цей роман «найслабшим» у азійському циклі Клавелла. Але все ж майстер – є майстер, і книжка значно «сильніша» за безліч сучасних тижневих бестселерів. Адже поряд з жіночо-європеїзованим життям однієї групи героїв роману кипить повне пристрастей, подій і гострих моментів азіатське життя інших. Та й сама героїня наприкінці роману таки знаходить у собі сталеве осердя, притаманне клевелівським героям, що хоч трохи поліпшує дещо зіпсоване враження від цієї книжки. То ж рішення, читати чи ні, залишаю вам, а сам пропоную традиційну порцію виписок з коментарями:

• Наше історичне призначення (маються на увазі японці – прим. моя) — звести імператора на Трон Дракона Китаю.
• Безпека завжди лежала в здатності не піддаватися паніці.

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 21)

Як і обіцяв минулого разу, сьогодні ми зазирнемо аж у самий кінець книжки вибраних творів Ціцерона (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.) – у коментарі та примітки. Можливо, серед вас і є глибокі знавці давньоримських реалій, але я до таких не належу, тому деякі нюанси тогочасного життя були для мене не дуже зрозумілими і потребували пояснення. А зважаючи на те, що саме у той час зароджувалося християнство, багато речей, про які ми ніби й знаємо, набувають нового змісту.

Узяти хоча б притчу про двох боржників, згадану у Евангеліє від Матфея (Мтф. 18: 24-34): один винен царю 10 000 талантів, а другий винен першому боржникові 100 динаріїв. Багато це чи мало і як узгодити між собою ці суми. Виявляється, 1 талант – це приблизно 26 кг, тож навіть якщо мова йшла не про золото, а про срібло, на сучасні гроші це приблизно 10000*26*9200 грн (ціна за 1 кг) = 2 392 000 000 грн, тобто майже 2,5 млрд. грн. А 100 динаріїв? Динарій – це середня сума, яку людина могла заробити за день. Зважаючи, що середньомісячна зарплата у нас приблизно 3 тис. грн, 100 динаріїв – це близько 10 тис. грн. От тепер набагато чіткіше розумієш суть притчі: йому пробачили 2,5 млрд., а він не пробачив 10 тисяч. І не дивує вчинок друзів, які доповіли цареві про негідну поведінку невдячного боржника.

Про героїв, здоров’я та секунду

Афоризм:

Нещаслива та країна, яка має потребу в героях. Бертольт Брехт.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Mens sana in corpore sano [менс сана ін корпоре сано]: здоровий дух у здоровому тілі. Ювенал.

Значення іншомовного слова:

Секунда (від лат. secunda – друга, наступна): 1) Основна одиниця часу в усіх системах одиниць. 2) Одиниця плоского кута – 1/3600 градуса, або 1/60 мінути. 3) Музичний інтервал між двома сусідніми ступенями звукоряду, напр. до – ре. 4) Друга партія музичного інструмента в ансамблі. 5) Другий примірник переказного векселя.

Спроба самоорганізації

Щоразу, як у мене трапляється якийсь завал з роботою, приймаю рішення зайнятися самоорганізацією. У такі періоди я читаю книжки, виписки з яких я вже якось пропонував вашій увазі (наприклад, тут і тут). Травневі свята – один з таких періодів. Здавалося б, чому, адже це гарний привід відпочити. Однак заплановано багато, а вихідні спливають на диво швидко. Аби якимось чином упорядкувати ці дні, вирішив скласти невеличкий план роботи на період 3-11 травня. Витратив майже весь день на перечитування своїх виписок та опрацювання різноманітних самоорганізаційних сайтів (я знаю, що за цей день уже міг би щось із запланованого зробити, але ж улюблена приказка усіх організаторів – «спочатку нагостри пилку, а вже потім берися до роботи»), і знайшов кілька цікавих ідей. Зокрема, поєднавши переваги «пінарика» (на тенетних просторах все ще не дійшли остаточного рішення щодо адекватного перекладу цього слова українською) та «пінпаду», зробив отаке:

Про літочислення

Наближається Різдво Христове, і ми маємо нагоду поговорити про літочислення. Адже, навіть якщо ви належите до інших релігій (чи й взагалі вважаєте себе атеїстом, як би безглуздо це не звучало), у повсякденному житті ви послуговуєтеся саме християнським літочисленням. 2015 рік – це саме рік від народження Ісуса Христа. Звичайно, зараз існує досить багато доказів, що насправді Ісус народився на кілька років раніше чи пізніше загальноприйнятого часу, однак не думаю, що хтось наважиться у світовому масштабі це змінювати (щоб наступний рік, наприклад, знову був 2013). Тому приймемо це літочислення і познайомимося з кількома латинськими висловами, що стосуються відліку великих проміжків часу:

Anno Domini [анно доміні] – рік Господній. Це і є власне застаріла назва літочислення, яке ми називаємо «нашою» чи «новою» ерою. Ми скорочуємо це до «н.е.», а наведений вислів прийнято позначати абревіатурою «AD» (до речі, на старих будівлях іноді можна побачити подібний напис, що вказує на час завершення будівництва).

Anno mundi [анно мунді] – від створення світу. Подібним літочисленням користувалися в багатьох країнах до введення звичної нам системи. До речі, воно, паралельно з григоріанським (від Різдва Христового), вважається офіційним у Ізраїлі, де відлік ведеться з 3761 року до н.е. (тобто зараз, згідно цього літочислення, приблизно 5776 рік від створення світу). У колишній Російській імперії це літочислення було введено після прийняття християнства, однак візантійське літочислення дещо відрізнялося від іудейського (за тією системою, наприклад, ми б зараз жили у 7523 році). З 1 січня 1700 року вся імперія наказово перейшла на літочислення від Різдва Христового, а з 1918 – на звичний нам григоріанський календар.

Знаково, що у країнах, де не відбулося атеїстичної підміни Різдва Христового на «н.е.», так і кажуть: ante Christum natum [анте хрістум натум] – до Різдва Христового і post Christum natum [пост хрістум натум] – після Різдва Христового.

Лакейн А. Мистецтво встигати

(за книгою: Лакейн Алан. Искусство успевать. - М.: Рипол Классик, 1999. – 140 с.)

Продовжуючи почату минулої неділі тему самоорганізації (тайм-менеджменту), маю честь (і навіть певну радість) відрекомендувати вам чудову книжку. Зважаючи на невеличкий розмір, вона наскільки насичена корисними і практичними рекомендаціями з нашої теми, що без сумнівів ставлю десять. Це своєрідний довідник, який можна читати з будь-якої сторінки. Без зайвих (чи непридатних для наших умов) прикладів, позитивно і конкретно. Впевнений – аби дотримуватися хоча б деяких рекомендацій цієї книжки, став би набагато зібранішим (от би ще десь знайти книжку «Як виконувати поради розумних книжок», але це тема вже іншої розмови). Як завжди, подаю лише найцікавіші цитати і пропоную прочитати книжку самостійно. Отож:

• Більшість вчасно не встигає закінчити, тому що вчасно не починає.
• Будь-яку справу ти купуєш за свій час.
• Інші дають рекомендації (навіть у наказовій формі), але рішення завжди приймаєш ти сам.
• Кожна нова роль потребує нової поведінки.
• Вирішивши – дій!
• Для раціонального використання часу теж потрібен час (на складання і перегляд планів тощо).
• Складання будь-якого списку повинно закінчуватися зазначенням пріоритетів.
• Справа несуттєва, якщо ти не плануєш виділити на неї хоча б 5 хв. на тиждень.
• Щодня май 1 годину резервного часу у вигляді «вікон» між справами.
• Робота завжди розтягнеться на весь час, який ви відвели для її виконання (відомий Закон Паркінсона - прим. моя).
• Виконуй пріоритетні завдання, не спокушайся легкістю неважливих задач.

Дод П., Сандхайм Д. 25 кращих способів і прийомів тайм-менеджменту

(за книгою: Памела Дод, Даг Сандхайм. 25 лучших способов и приемов тайм-менеджмента / Пер. с англ. – СПб.: «Издательство «ДИЛЯ», 2008. – 128 с.)

Щойно в житті трапляється «завал», згадую про таку потрібну річ, як самоорганізація (чи, на англійський манер, тайм-менеджмент). А оскільки подібні «завали» трапляються досить часто (і не лише у мене), то і книги на цю тему актуальності не втрачають. Сьогоднішня книга позиціонується як збірка найкращих методик самоорганізації, такий собі конспект найпотрібнішого з інших книжок. Не скажу, що я цілком задоволений (за 10-бальною шкалою ставлю лише сім), однак багато цікавих методик та мотивуючих прикладів і порад знайшов. Чим і ділюся з вами:

• Обери життєві цілі та встанови пріоритети (періодично переглядай).
• Порахуй вартість свого часу.
• Записуй! Записуй!! Записуй!!!
• Деякі справи зручніше планувати у зворотному напрямі (стрілка часу).
• Не плутай важливе і нагальне.
• Навчися планувати будь-яку справу.
• Стаючи до роботи, знай мету.
• Роби списки глобальних і поточних справ.
• Поділяй справи за принципом АВС (і додатково А1, А2, А3, Б1, Б2 тощо).
• Неприємні справи – на початок.
• Протягом дня виділяй собі «тиху годину»
• Наведи порядок і виділи конкретний час для цього щодня чи щотижня.
• Розсортуй папери: викинути, передати, негайно (якщо можеш зробити за 3 хв. або справді нагальне), пізніше, зберегти (використаєш 20 %).
• Робочий стіл – відображення мозку.

Про телебачення, час і човен

Афоризм:

Чим розважальнішим стає наше телебачення, тим страшніше виходити на вулицю. Олег Кузнєцов.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Tempus edax rerum [темпус едакс рерум]: час поглинає усе. Овідій.

Значення іншомовного слова:

Глісер (франц. glisseur, від glisser – ковзати): легке швидкохідне судно з днищем спеціальної форми, внаслідок чого воно ковзає поверхнею води.

Про правду, раптовість і посаду

Афоризм:

Правда має одне обличчя, брехня — різні. Володимир Хочинський.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

A limine [а ліміне] – букв. «з порога»; відразу. Схоже словосполучення – «sine mora [сіне мора]»: без затримки».

Значення іншомовного слова:

Фрейліна (нім. Fräulein) – придворна посада для дівчат-дворянок у почті цариці, королеви, принцеси.

Роман Трифонов

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень

Роман Трифонов,
що народився двадцять шостого серпня 1976-го року, писав:

***** Оце судилось назавжди нам, i вiльний мало хто вiд цього — вкорочувать життя годинам задля приходу дня нового. А вранцi стане нам вiдомо, коли зарожевiє небо: день, що чекаємо його ми, юрбу годин прислав за себе.

*****

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень