Джеймс Клавелл. Тай-Пен

(за книжкою: Джеймс Клавелл. Тай-Пэн. – Санкт-Петербург : Амфора, 2007. – 848 с.)

Азійська подорож з Джеймсом Клавеллом триває, і сьогоднішня книжка перенесе нас у Гонконг 1841-го року. Час, коли було закладено основи того Гонконгу, яким ми бачимо його нині. Як і у «Сьогуні», автор показує історичні події через призму особистостей, одна з яких – Дірк Струан. Людина, що поставила собі за мету відкрити Китай для всього світу, обравши собі за плацдарм для цього саме Гонконг, що на той час був незначним у політичному та торгово-економічному сенсі островом. Це роман про сильну особистість, що йшла до своєї мети з використанням усіх прийнятних на той час способів. За напруженістю і карколомністю подій, повнотою занурення у тогочасне життя сьогоднішня книжка не поступається «Сьогуну», тому раджу до прочитання усім, хто цікавиться Азією чи просто хоче відволіктись від проблем сьогодення за допомогою гарної книжки. Мені ж час переходити до традиційних виписок:

• Кожен дурень знає, що «вести переговори» для китайця значить просто тягнути час.
• Все, про що вони дбають (штатські, на відміну від військових – прим. моя), це гроші і влада. Їм невідоме почуття честі.
• Ми абсолютно нічого не знаємо про найдавнішу і найчисельнішу націю на землі.
• Людина повинна йти в цей світ, щоб взяти від нього все, що можливо, віддаючи при цьому і себе без залишку (чомусь більшість воліє обмежуватися лише першою половиною фрази – прим. моя).
• Чоловік повинен робити те, до чого покликаний долею.
• Багатство саме по собі огидне. Але багатство і мета, якій воно служить.
• Життя – лише нескінченна низка проблем.
• Китай може запропонувати світові щось особливе, неповторне.
• Я відчуваю себе брудним щоразу, як не поголюся або не почищу зуби (хоча першочергово Дірк Струан прагнув прилучити Китай до європейської культури, поступово виходило навпаки, зокрема – у питаннях гігієни – прим. моя).
• Схід не місце для слабких і кволих.
• Платні дороги з надзвичайно рівною і довговічною поверхнею (на той час це вважалося одним з досягнень англійської цивілізації нарівні з ткацьким станком і залізницею. А ми все ще йдемо до цього – прим. моя)
• Імперії створюються молодими. Це руйнують їх старики.
• Оренда на дев'ятсот дев'яносто дев'ять років. Звичайний для Корони термін орендних угод (уявляєте, якою була впевненість у тривкості імперії, щоб планувати аж до 2084 року – прим. моя).
• «Негайно» для китайця може означати будь-який термін до сторіччя включно.
• Китаєць – виключна істота, він стоїть вище всіх вже просто тому, що він китаєць.
• Хороші вороги – це велика цінність (ми вже якось натрапляли на подібну ідею в попередній публікації – прим. моя)
• Люди, в душі яких оселився страх, небезпечні.
• Ти живеш батогом, від батоги ти і помреш (насильство може призвести лише до ескалації насильства, недаремно ж і в Євангелії від Матфея (Мф. 26:51) читаємо «всі, хто візьме меч, від меча і загинуть» - прим. моя).
• Поки ви підкоряєтеся наказам, ви завжди будете чинити правильно (більшість сприймає необхідність дисципліни як сліпу і бездумну покірність. Однак насправді дисципліна базується на двох засадах: той, хто підкоряєтся, усвідомлює обмеженість доступної йому інформації, а той, хто наказує, розуміє усю повноту своєї відповідальності. Тому й не заведено карати за виконання прямих наказів саме виконавців, уся повнота провини лягає на тих, хто наказував – прим. моя).
• У світі є одне непорушне правило: гроші – це влада (а «влада – це гроші», як співав у часи моєї молодості один популярний закордонний репер – прим. моя).
• Не маючи влади, ти ніколи не зможеш захистити те, що є в тебе і не полегшиш життя іншим (повертаючись до попередньої тези, вкотре хочу акцентувати, що влада – це перш за все відповідальність: за підлеглих, за колег, за близьких і рідних – прим. моя).
• Коли-небудь прийде і твій день випробування. Тоді ти пізнаєш себе.
• Бути китайцем – це багато в чому стан розуму.
• Гра з китайцями за китайськими правилами і з китайської неквапливістю.
• Китайці вимірюють час не днями і не роками, а поколіннями.
• Без торгівлі світ стане тим, чим був колись – пеклом, де єдиним законом була сильна рука.

PS. Продовження читайте у наступній публікації.