Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 13)

Сьогодні – велике православне свято і, за традицією, мав би запропонувати вашій увазі публікацію на християнську тематику. Однак маю заборгованість, яка гнітить мене уже декілька тижнів, тож краще скористаюся нагодою і продовжу знайомити вас із виписками з «Тускуланських бесід» Ціцерона. Зокрема, минулого разу ми почали читали виписки з його діалогу «Про пристрасті» (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). У сьогоднішній публікації – завершення виписок з цього діалогу:

• Людина, що поміркованістю і постійністю досягла спокою і внутрішнього миру, яку не сточить горе, не зломить страх, не спалить ненаситне бажання, не розніжить порожня радість, — це і є той мудрець, якого ми шукали, це і є той блаженний чоловік, для кого немає нічого настільки нестерпного, щоб падати духом, і нічого настільки радісного, щоб підноситися духом.
• Шукати міри у пороці — все одно, що кинутися з Левкадської скелі і сподіватися втриматися на середині падіння.
• Найперші вчителі ніколи не досягли б своїх успіхів, якщо б не жадання знань.
• Мужність буває і без люті, а гнів, навпаки, є риса легковажності.
• Немає мужності без розуму.

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 12)

Сьогоднішня публікація присвячена черговому діалогу Ціцерона, що увійшов до його відомих «Тускуланських бесід» (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). Мова – про пристрасті (так, власне, і називається цей діалог). Не менш докладно, ніж він говорив про смерть (див. ч. 7), біль (ч. 9) чи горе (ч. 10), Ціцерон аналізує різні види пристрастей і робить такий логічний і теоретично простий (але важкуватий для втілення у щоденному житті) висновок: причина усіх душевних хвилювань – надмірність, а єдино необхідні ліки – поміркованість. Переклад усіх видів пристрастей дався важкувато, тому заздалегідь прошу вибачення за можливі русизми та недоладності. Сподіваюся, суті Ціцеровоних думок це не спотворить:

• [Піфагорійці] розум свій від напружених роздумів заспокоювали музикою і співом (ми вже про це знаємо, адже читали «Життя Піфагора» - прим. моя).
• Справжня філософія веде початок від Сократа і продовжує жити у перипатетиків, а в дещо іншому вигляді — у стоїків.
• Вищій з усіх наук – науці гідно жити, вони служили більше життям своїм, ніж книгами (сучасна людина сприймає філософію просто як одну з наук, до того ж не дуже важливу й практичну, забуваючи, що від свого початку вона створювалася як універсальна наука гідного життя – прим. моя).
• Страх — це теж горе, тільки заподіюване не тим, що є, а тим, чого ще немає.

Про страх, спокій та сатиру

Афоризм:

Наскільки людина долає страх – настільки вона людина. Томас Карлайл.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Optimum medicamentum quies est [оптімум медікаментум квіес ест]: найкращі ліки – спокій. Корнелій Цельс.

Значення іншомовного слова:

Сатирикон (грец. σατυρικόν): в епоху античності й середньовіччя назва сатиричної драми, іноді – сатиричного роману.

Про страх, письменників та ісламістів

Афоризм:

Нам нема чого боятися, крім страху. Франклін Рузвельт.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Non scribit, cuius carmina nemo legit [нон скрібіт, куйус карміна немо легіт]: не пише той, чиїх віршів ніхто не читає (якщо тебе не читають – ти пишеш даремно, ніби й не пишеш]. Марціал.

Значення іншомовного слова:

Сарацини (лат. saraceni, грец. σαρακηνοί, від араб. сарк – Схід): у творах античних авторів назва арабського населення Західної і Північної Аравії. За середньовіччя назва «сарацини» поширилась на всіх арабів та на деякі інші народи Близького Сходу, що сповідували іслам.

Про гроші, страх і одруження

Афоризм:

Маклер - людина, що перекидає ваші гроші з акції в акцію, доки вони не зникнуть. Вуді Аллен.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Oderint, dum metuant [одерінт, дум метуант]: хай ненавидять, лише б боялися (про владу, що тримається на страху підлеглих). Також відома схожа фраза «Oderint, dum probent [одерінт, дум пробент]»: хай ненавидять, лише б підтримували.

Значення іншомовного слова:

Мар’яж (франц. mariage, букв. – одруження): 1) застаріле – весілля, шлюб. 2) У картярських іграх – король з дамою однієї масті у одного гравця. 3) Стикування ступенів і основних вузлів ракети.

Про ненависть, мистецтво та мул

Афоризм:

Ненависть — помста боягуза за пережитий ним страх. Бернард Шоу.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Ars est celare artem [арс ест целяре артем]: справжнє мистецтво – в умінні приховати мистецтво (справжнє мистецтво полягає в тому, щоб зробити його непомітним).

Значення іншомовного слова:

Сапропель (від сапро... і грец. πηλός – грязь, мул): колоїдальні відклади, що утворюються на дні річок і озер внаслідок перегнивання решток рослин і тварин. Застосовують як добриво, а також для мінерально-вітамінної підгодівлі сільськогосподарських тварин і у грязелікуванні.

Про народне щастя, страх і бездіяльність

Афоризм:

Борці за народне щастя не люблять щасливих людей. Аркадій Давидович.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Qui terret, plus ipse timet [кві террет, плюс іпсе тімет] – той, хто навіює страх, боїться ще дужче.

Значення іншомовного слова:

Летаргія (вд грец. λήθη – забуття і άργία – бездіяльність): 1) Хворобливий стан людини, схожий на сон. Супроводжується зниженим обміном, ослабленим диханням, частковою або повною відсутністю реакцій на подразнення, розслабленою мускулатурою. 2) Переносно – сплячка, бездіяльність.

Про телебачення, час і човен

Афоризм:

Чим розважальнішим стає наше телебачення, тим страшніше виходити на вулицю. Олег Кузнєцов.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Tempus edax rerum [темпус едакс рерум]: час поглинає усе. Овідій.

Значення іншомовного слова:

Глісер (франц. glisseur, від glisser – ковзати): легке швидкохідне судно з днищем спеціальної форми, внаслідок чого воно ковзає поверхнею води.