Про жінку, зміни і лінію

Афоризм:

Жінка – як дамська валізка: у ній не можна знайти те, чого шукаєш. Рішард Дорода.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Honores mutant mores [гонорес мутант морес (прочитайте транскрипцію вголос - ритміка просто вражає, можна використовувати на мітингах - прим. моя)]: шана змінює звичаї. Плутарх. Це перша частина прислів’я, кінець якого звучить як «…sed raro in meliores [сед раро ін меліорес]»: …але рідко на краще.

Значення іншомовного слова:

Термінатор (від лат. termino – обмежую, визначаю): лінія, що відділяє світло й тінь на поверхні небесного тіла.

Про гнів, безсмертність і обкурювання

Афоризм:

Нiчого не починайте у гнiвi. Дурень той, хто пiд час бурi сiдає на корабель. Йоган Гауг.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Nec mortale sonat [нек мортале сонат]: звучить безсмертно (про твори і промови, сповнені божественного натхнення і мудрості).

Значення іншомовного слова:

Фумігація (від лат. fumigo – димлю, обкурюю): спосіб боротьби зі шкідниками й хворобами сільськогосподарських рослин, шкідниками сільськогосподарських продуктів тощо за допомогою парів або газів сильнодіючих отруйних речовин. Інші назви – газація, обкурювання.

Про гроші, страх і одруження

Афоризм:

Маклер - людина, що перекидає ваші гроші з акції в акцію, доки вони не зникнуть. Вуді Аллен.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Oderint, dum metuant [одерінт, дум метуант]: хай ненавидять, лише б боялися (про владу, що тримається на страху підлеглих). Також відома схожа фраза «Oderint, dum probent [одерінт, дум пробент]»: хай ненавидять, лише б підтримували.

Значення іншомовного слова:

Мар’яж (франц. mariage, букв. – одруження): 1) застаріле – весілля, шлюб. 2) У картярських іграх – король з дамою однієї масті у одного гравця. 3) Стикування ступенів і основних вузлів ракети.

Про слово, шедевр і прозу

Афоризм:

Легким здається слово тому, хто його кине, але важким тому, в кого влучить. Бальтасар Грасіан.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Materiam superabat opus [матеріам суперабат опус]: виконання краще матеріалу (коли з не дуже якісного матеріалу митець створює шедевр).

Значення іншомовного слова:

Макама (від араб. макаме – зустріч): жанр класичної арабської прози – коротке римоване гумористично-сатиричне оповідання; римована проза.

Про ненависть, мистецтво та мул

Афоризм:

Ненависть — помста боягуза за пережитий ним страх. Бернард Шоу.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Ars est celare artem [арс ест целяре артем]: справжнє мистецтво – в умінні приховати мистецтво (справжнє мистецтво полягає в тому, щоб зробити його непомітним).

Значення іншомовного слова:

Сапропель (від сапро... і грец. πηλός – грязь, мул): колоїдальні відклади, що утворюються на дні річок і озер внаслідок перегнивання решток рослин і тварин. Застосовують як добриво, а також для мінерально-вітамінної підгодівлі сільськогосподарських тварин і у грязелікуванні.

Про помилки, заборону і підкоп

Афоризм:

Немає людей, які не помиляються, є люди, які бояться визнати власні помилки. Віктор Радіонов.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Aquae et ignis interdictio [акве ет ігніс інтердікціо]: заборона користуватись вогнем і водою (формула вигнання римського громадянина з позбавленням усіх прав).

Значення іншомовного слова:

Сапер (франц. sapeur, від saper – вести підкоп): військовослужбовець інженерних військ, який виконує фортифікаційні, шляхово-мостові, маскувальні та інші роботи.

Про пристрасть, дозвіл і бешкет

Афоризм:

Пристрасть — не що інше, як бажання, роздратоване протиріччям. П’єр Бомарше.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Quod licet Iovi, non licet bovi [квод ліцет йові, нон ліцет бові]: що дозволено Юпітерові, те не дозволено бикові.

Значення іншомовного слова:

Дебош (франц. debauche) – буйство, бешкет, бійка.

Про слухання, гнів і баклагу

Афоризм:

Уміння слухати — часто вияв не культури, а сили волі. Олег Келлер.

Крилатий латинський вислів  (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Ira regum semper gravis est [іра регум семпер гравіс ест]: царський гнів завжди жорстокий.

Значення іншомовного слова:

Баклага (від татарськ. «баклак» – посудина для води): невелика дорожня посудина, яку носять на ремені.

Про знання, незворушність та скорочення

Афоризм:

В дійсності людина хоче не знань, а визначеності. Бертран Рассел.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Aequo animo [екво анімо] – букв. «спокійною душею»; тверезо, байдуже. Луцилій. Часто додають слово «ferre [ферре]»: зі спокійною душею витримувати..

Значення іншомовного слова:

Абревіатура (італ. abbreviature, від лат. abbrevio – скорочую): 1) Складноскорочене слово, утворене з початкових складів або з перших літер слів словосполучення. 2) Знаки скорочення нотного письма.

Святогорець Никодим. Невидима боротьба (завершення)

От і наближається до завершення наш «курс молодого бійця» у невидимій боротьбі з невидимим (але відчутним своїми підступами) ворогом. Сьогодні пропоною вашій увазі третю частину своїх нотаток (першу можна почитати тут, а другу – тут) з книжки Никодима Святогорця «Невидима боротьба» (Львів: Свічадо, 2007. – 212 с.). Вони вийшли досить об'ємними, оскільки прагнув устигнути до Великодня. Починається Страсний тиждень – час найбільших зусиль і найзапекліших нападів ворога роду людського. Сподіваюся, що пропонована книжка і мої нотатки допоможуть вам гідно витримати останнє випробування і з гідністю зустріти світле Христове Воскресіння.

• Потрібно мати живу та теплу віру, що Бог через свою велику милість і через багатство щедрот своїх сам бажає і готовий подати тобі все, що потрібно для твого служіння Йому, й усяке благо, яке потрібне тобі.
• Молитовний труд повинен супроводжуватися подвигом примушування і напруження себе на те, про що просимо.
• Смиренне терпіння, невтомність і невідступність в молінні пере­магає непереможного Бога й схиляє Його на милість.
• Коли просиш про щось Бога, а Він затримується з відповіддю, то ти все-таки продовжуй молитися, іноді Він замість прошеного посилає якесь інше благо, потрібне тобі, знане чи незнане.
• Не словом тільки треба молитися, але й умом, і не тільки умом, але й серцем.
• Молитва тільки словесна зовсім не є молитвою.
• Повною та справж­ньою молитва є тоді, коли з молитовним словом та молитовною думкою з'єднується й молитовне почуття.
• Молячись, і розум свій заключай в слова молитви, й серцем своїм сприймай те, що говориться словами.
• Увага не розсіюється, коли серце буває в молитовних почуттях.
• Ніколи не думай, що, закінчивши своє молитовне правило, ти все закінчив у відношенні до Бога.
• Правиця Божа тримає тебе над безоднею нікчемности.

Як і обіцяв минулої неділі, продовжую публікувати обрані мною цитати з твору Никодима Святогорця «Невидима боротьба» (Львів: Свічадо, 2007. – 212 с.). Триває Великий піст, і триває наше навчання  боротьби проти «духiв злоби пiднебесних» (Еф.6:10). Піст скінчиться, а боротьба – ні. Тому краще завжди мати під рукою цю книжку, щоб звіряти по ній свою тактику і стратегію. Мої ж нотатки пропоную як своєрідний конспект з військової справи:

• Якщо випаде несподівано зародитися в серці пристрасному поруху, постарайся на перший раз, щоб він не вийшов назовні, не видавай цього ні словом, ні погля­дом, ні порухом.
• Завжди уникай всіх випадків, які можуть порушити спокій твого тіла, особливо зустрічей з особами протилежної статі.
• Ніко­ли не відважуйся у своїй самовпевненості думати, що ти порох мокрий, просякнутий водою доброї і міцної волі. Аж ніяк! Але рад­ше думай, що ти сухий-сухий порох, і відразу спалахуєш, щойно відчуєш вогонь.
• Під час спокуси роби ось що: дізнайся швидше при­чину, від якої народилась боротьба, і негайно усунь її.
• Якщо ти приступаєш до якогось діла, то приступай відразу, не гаючись.
• Не достатньо робити діла швидко, але кожне діло повинно робитись у свій час і зі всією ува­гою та старанністю, щоб воно виявилось в можливій досконалості.
• Для не­дбалих не тільки немає в Бога вінців, але Він потрохи забирає назад від них і ті дари, які дав їм спочатку.
• Берись спочатку за одне діло й роби його зі всією старанністю так, якби інших зовсім не існувало, й зробиш його спокійно.
• Думками про майбутню роботу навіть і в час спокою ти не будеш спокійним, і без діл будеш відчувати себе обтяженим ділами.
• Пам'ятай: кожен день нині є в наших руках, а завтра – в руках Божих, і Той, хто дав тобі ранок, цим не зв'язав себе обіцянкою, що дасть тобі й вечір.
• Вважай загубленим день, в який, хоч і робив добрі діла, але не переборював своїх поганих нахилів і побажань.

Четверта неділя Великого посту. Час стриманості, милосердя і боротьби. Так, боротьби. Зі своїми пристрастями, гріховними нахилами і спокусами. Це справжня війна. І бажано мати хоча б якісь вказівки, як цю боротьбу проводити з найбільшою ефективністю та найменшими втратами. Сьогодні пропоную вам першу частину такого «підручника» - відомий твір Никодима Святогорця «Невидима боротьба» (Львів: Свічадо, 2007. – 212 с.). Відразу зазначу: пропоновані цитати можуть дати лише приблизне уявлення про твір, і краще хоча б раз прочитати його повністю, а вже потім звертатися до цих нотаток як до нагадування (якщо не зробите власних, до чого я вас постійно закликаю). До того ж, як і будь-яких посібник, він досить універсальний, і те, що здалося вам недоречним у теперішніх умовах вашого життя, може бути справжнім відкриттям, щойно вони зміняться. Тому обирайте з пропонованого мною актуальне для вас на сьогодні, але не забувайте перечитувати і в майбутньому:

• Людина у своїх земних пошуках не зазнає спокою, поки не віднайде Бога.
• Це боротьба не проти когось чи чогось, а радше – за когось, щоби «не віддати» Господа, якого в нас намагається відібрати ворог.
• Бог осудить і зловмисника, якому щось перешкодило скоїти задумане зло.
• Деякі звертають увагу тільки на зовнішнє виконання чеснот, а залишають своє серце вільне для власних бажань і для бажань дия­вола, який, бачачи, що вони зійшли на манівці, не тільки не зава­жає їм з радістю вправлятися в цих тілесних подвигах, але й спо­нукає розширювати і побільшувати їх через суєтний їх помисел.
• Скорботами,  хворобами й гоніннями Господь випробовує істинних і справжніх своїх рабів.
• Вважай своїх гонителів любими дру­зями, знаряддям Божої благодаті й прискорювачами спасіння.
• Легше навернеться на добро явний грішник, аніж скритий, який прикривається видимими чеснотами.
• Потрібно постійно боротися з собою й зі всім, що потурає твоїм бажанням, збуджує й підтримує їх.
• Якщо переможеш і умертвиш свої розгнуздані при­страсті, свої похоті і бажання, то вгодиш Богу більше і послужиш Йому краще, ніж бичував би себе до крови й висушував би себе по­стом ревніше від усіх давніх пустельників.

Про винаходи, гнів і вітрильника

Афоризм:

Два найбільших винаходи в історії: книгодрукування, що посадило нас за книги, і телебачення, що відірвало нас від них. Жорж Елгозі.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Ira facit poetam [іра фаціт поетам]: гнів народжує поета (іноді, навіть не маючи великого дару, пишуть гарний твір за рахунок емоцій).

Значення іншомовного слова:

Каравела (італ. caravella, icп. carabela): за середньовіччя три- або чотирищоглове морське вітрильне судно з складною системою вітрил.

Про героїв, гарячкуватість та іспанських лицарів

Афоризм:

Герої потрібні в хвилину небезпеки, в інший час герої небезпечні. Габріель Лауб

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Ab irato [аб ірато] – розгнівавшись; під гарячу руку.

Значення іншомовного слова:

Кабальєро (ісп. caballero – вершник, дворянин, кавалер, лицар): 1) Лицар у середньовічній Іспанії. 2) Воїн-вершник, що опоряджувався власним коштом. 3) Те саме, що й гідальго. 4) В іспаномовних країнах – ввічливе звертання до чоловіка.

Феофан Затворник. Що таке духовне життя і як на нього налаштуватися(завершення)

Сьогодні ми завершуємо наше побіжне знайомство з твором Феофана Затворника (Что есть духовная жизнь и как на нее настроиться. - М.: Сестричество во имя преподобномученицы великой княгини Елизаветы, 2001. - 338 с) (початок дивись тут, а продовження – тут). Його листування з адресатом (молодою жінкою) теж добігає кінця, оскільки остання все більше схиляється до чернечого життя (з останніх листів стає зрозуміло, що вибір зроблено). Сподіваюся, ви змогли знайти у моїх виписках не лише помилки, але й дещо корисне для себе і втішне для своєї душі. Якщо так – згадайте мене у своїх молитвах, якщо ж ні – чекайте наступної неділі (адже я вже опрацював обіцяну книжку Н. Хілла «Думай і багатшай» та починаю публікацію виписок з неї). А поки що:

• Кожному Бог призначив своє місце й справу і дивиться, хто як виконує її.
• Багатотурботність, що точить серце і спокою йому не дає, є хвороба пропащої людини, яка взялася сама влаштувати свою долю і мечеться на всі боки.
• На всяку справу ми не шкодуємо праці, а на справу спасіння шкодуємо її.
• Коли молитеся, не відходьте від молитви, не розбудивши в серці якогось почуття до Бога: чи благоговіння, чи відданості, чи подяки, чи возвеличення, чи смирення і жалю, чи благої надії та сподівання; також, коли, по молитві, читати станете, не відходьте від читання, не довівши вичитаної істини до почуття.
• Всі сили душі нашої і всі пожадання тіла, доки не прислухається людина до себе, просочені сирістю - пристрастями - і, поки пристрасті не вигнані, вперто опираються духовному вогню.
• Боротьба з пристрастями неминуча. Вони не віддадуть самі собою своїх володінь, хоч і незаконних.
• Самодогоджання є притулок всіх пристрастей; воно і приймає їх, і прикриває, і виправдовує.
• Всяка пристрасть має звичай одягатися в благовидність і виглядати благородною.
• В якому б малому та слабкому вигляді не показувалося пристрасне, до нього слід ставитися як до найбільшого та найсильнішого.
• Пристрасне не може інакше триматися, як співчуттям до нього.
• До всього пристрасного не благоволить Бог, не благоволить тому і до всіх, які приймають і плекають в собі пристрасне.
• Що пристрасне показується в нас, це ще не неминуча біда. Це означає, що ми нечисті, але не робить нас винними. Провина наша починається тоді, як ми прихильно поставимося до поміченої пристрасті.
• Де починається свавілля, там починається і провина.
• Думка породила почуття, думка з почуттям породили бажання.

Феофан Затворник. Що таке духовне життя і як на нього налаштуватися (ч.2)

Продовжуємо наше знайомство з одним з найвідоміших творів Феофана Затворника (Что есть духовная жизнь и как на нее настроиться. - М.: Сестричество во имя преподобномученицы великой княгини Елизаветы, 2001. - 338 с). Автор продовжує (початок дивися тут) пояснювати адресату основи духовного життя і його відмінності від життя світського. Особливий акцент робиться на розрізнення понять духа, душі і тіла, необхідність підпорядкування останніх духові, а через нього – Богові. Підтримуючи бажання адресата присвятити себе чернечому життю, автор навчає поступово поривати зв’язки з турботами цього життя і починати налаштовуватися на духовний лад. Як саме – читайте у сьогоднішніх виписках:

• Дух є душа нашої душі людської.
• Смиренна душа завжди світла. Затьмарення душі починається, коли вона стане багато про себе думати, бо це справа темних сил.
• У всякому випадку і при всякій зустрічі треба робити те, що хоче Бог, щоб ми зробили.
• Треба віру поєднувати зі справами і справи з вірою.
• Господь цінність справ наших визначати не їх широтою і величністю, а нашим внутрішнім настроєм при їх здійсненні, при цьому оточивши нас безліччю випадків до виконання справ по волі Його, так що, якщо слухаємо себе, можемо щохвилини робити богоугодні справи.
• Вся біда від занадто широких світоглядів.
• Бог, який перебуває в людині, дає духу його силу панувати над душею і тілом, а далі і над усім, що поза ним.
• Коли влада духу обірвалася, потреби душі і тіла розбрелися в різні боки і в наших бажаннях сталося сум'яття.
• Душевні ревнощі у кращих своїх проявах, збайдужілі до духовного і відбивають всяку охоту займатися тим, що задовольняє ревнощі духовні.
• Духовні ревнощі не відкидають душевних (науковості, художності, житейскости, громадянськості), а тільки впорядковує їх.
• Хорошими бути ми не проти, але попрацювати заради того - руки опускаються.

Феофан Затворник. Що таке духовне життя і як на нього налаштуватися

(за книгою: Феофан Затворник. Что есть духовная жизнь и как на нее настроиться. - М.: Сестричество во имя преподобномученицы великой княгини Елизаветы, 2001. - 338 с.)

Доки я ознайомлюсь і опрацюю книжку Наполеона Хілла «Думай і багатшай», аби трохи відірвати вас від матеріального і нагадати про духовне – пропоную сьогоднішній твір. Книжка написана у вигляді листів до молодої жінки, яка нудиться світським життям, з острахом споглядає перспективу подальшого одруження і наступної соціалізації. Вона все більше схиляється до думки про монастир і служіння Богові. Автор допомагає їй зрозуміти всю суєтність тогочасного світу, а головне – біль власної душі та її прагнення до духовних звершень. Книжка заскладна для перекладу, оскільки написана напівцерковною російською мовою і відповідним стилем, тому дещо в перекладі може бути втрачено (що має слугувати для вас ще однією причиною ознайомитися з оригіналом). Отож, розпочнімо:

• Якщо буває у нас нескладність у житті, то вона майже завжди відбувається не стільки від глупоти, скільки від браку завзятості.
• Старі люди часто ненавмисно, в простих фразах висловлюють такі мудрі уроки, яких і в книгах пошукати – не знайдеш.
• Руху в сучасних людей багато, а життя немає.
• Егоїзм себе ставить метою, а все і всіх - засобом.
• Як не прикраашє хто своїх бажань, позаду завжди визирає егоїзм, який бажає повернути вас по-своєму чи зробити вас засобом.
• Цей вирок (егоїст, егоїстка) часто виносять тим, які не дозволяють вертіти собою або використовувати себе як засіб для егоїстичних цілей тих, які так про них судять.
• Скільки можливо, відмовляйтеся входити в коло світського життя, а коли втягнуті проти волі, тримайте себе так, ніби Вас там не було: бачачи, не помічайте і слухаючи, не чуйте.
• Кожна тілесна потреба, природно-проста, розмножується у безліч дотичних потреб через звичку і пристрасть до різних способів її задоволення.