Святогорець Никодим. Невидима боротьба (завершення)

От і наближається до завершення наш «курс молодого бійця» у невидимій боротьбі з невидимим (але відчутним своїми підступами) ворогом. Сьогодні пропоною вашій увазі третю частину своїх нотаток (першу можна почитати тут, а другу – тут) з книжки Никодима Святогорця «Невидима боротьба» (Львів: Свічадо, 2007. – 212 с.). Вони вийшли досить об'ємними, оскільки прагнув устигнути до Великодня. Починається Страсний тиждень – час найбільших зусиль і найзапекліших нападів ворога роду людського. Сподіваюся, що пропонована книжка і мої нотатки допоможуть вам гідно витримати останнє випробування і з гідністю зустріти світле Христове Воскресіння.

• Потрібно мати живу та теплу віру, що Бог через свою велику милість і через багатство щедрот своїх сам бажає і готовий подати тобі все, що потрібно для твого служіння Йому, й усяке благо, яке потрібне тобі.
• Молитовний труд повинен супроводжуватися подвигом примушування і напруження себе на те, про що просимо.
• Смиренне терпіння, невтомність і невідступність в молінні пере­магає непереможного Бога й схиляє Його на милість.
• Коли просиш про щось Бога, а Він затримується з відповіддю, то ти все-таки продовжуй молитися, іноді Він замість прошеного посилає якесь інше благо, потрібне тобі, знане чи незнане.
• Не словом тільки треба молитися, але й умом, і не тільки умом, але й серцем.
• Молитва тільки словесна зовсім не є молитвою.
• Повною та справж­ньою молитва є тоді, коли з молитовним словом та молитовною думкою з'єднується й молитовне почуття.
• Молячись, і розум свій заключай в слова молитви, й серцем своїм сприймай те, що говориться словами.
• Увага не розсіюється, коли серце буває в молитовних почуттях.
• Ніколи не думай, що, закінчивши своє молитовне правило, ти все закінчив у відношенні до Бога.
• Правиця Божа тримає тебе над безоднею нікчемности.

Як і обіцяв минулої неділі, продовжую публікувати обрані мною цитати з твору Никодима Святогорця «Невидима боротьба» (Львів: Свічадо, 2007. – 212 с.). Триває Великий піст, і триває наше навчання  боротьби проти «духiв злоби пiднебесних» (Еф.6:10). Піст скінчиться, а боротьба – ні. Тому краще завжди мати під рукою цю книжку, щоб звіряти по ній свою тактику і стратегію. Мої ж нотатки пропоную як своєрідний конспект з військової справи:

• Якщо випаде несподівано зародитися в серці пристрасному поруху, постарайся на перший раз, щоб він не вийшов назовні, не видавай цього ні словом, ні погля­дом, ні порухом.
• Завжди уникай всіх випадків, які можуть порушити спокій твого тіла, особливо зустрічей з особами протилежної статі.
• Ніко­ли не відважуйся у своїй самовпевненості думати, що ти порох мокрий, просякнутий водою доброї і міцної волі. Аж ніяк! Але рад­ше думай, що ти сухий-сухий порох, і відразу спалахуєш, щойно відчуєш вогонь.
• Під час спокуси роби ось що: дізнайся швидше при­чину, від якої народилась боротьба, і негайно усунь її.
• Якщо ти приступаєш до якогось діла, то приступай відразу, не гаючись.
• Не достатньо робити діла швидко, але кожне діло повинно робитись у свій час і зі всією ува­гою та старанністю, щоб воно виявилось в можливій досконалості.
• Для не­дбалих не тільки немає в Бога вінців, але Він потрохи забирає назад від них і ті дари, які дав їм спочатку.
• Берись спочатку за одне діло й роби його зі всією старанністю так, якби інших зовсім не існувало, й зробиш його спокійно.
• Думками про майбутню роботу навіть і в час спокою ти не будеш спокійним, і без діл будеш відчувати себе обтяженим ділами.
• Пам'ятай: кожен день нині є в наших руках, а завтра – в руках Божих, і Той, хто дав тобі ранок, цим не зв'язав себе обіцянкою, що дасть тобі й вечір.
• Вважай загубленим день, в який, хоч і робив добрі діла, але не переборював своїх поганих нахилів і побажань.

Четверта неділя Великого посту. Час стриманості, милосердя і боротьби. Так, боротьби. Зі своїми пристрастями, гріховними нахилами і спокусами. Це справжня війна. І бажано мати хоча б якісь вказівки, як цю боротьбу проводити з найбільшою ефективністю та найменшими втратами. Сьогодні пропоную вам першу частину такого «підручника» - відомий твір Никодима Святогорця «Невидима боротьба» (Львів: Свічадо, 2007. – 212 с.). Відразу зазначу: пропоновані цитати можуть дати лише приблизне уявлення про твір, і краще хоча б раз прочитати його повністю, а вже потім звертатися до цих нотаток як до нагадування (якщо не зробите власних, до чого я вас постійно закликаю). До того ж, як і будь-яких посібник, він досить універсальний, і те, що здалося вам недоречним у теперішніх умовах вашого життя, може бути справжнім відкриттям, щойно вони зміняться. Тому обирайте з пропонованого мною актуальне для вас на сьогодні, але не забувайте перечитувати і в майбутньому:

• Людина у своїх земних пошуках не зазнає спокою, поки не віднайде Бога.
• Це боротьба не проти когось чи чогось, а радше – за когось, щоби «не віддати» Господа, якого в нас намагається відібрати ворог.
• Бог осудить і зловмисника, якому щось перешкодило скоїти задумане зло.
• Деякі звертають увагу тільки на зовнішнє виконання чеснот, а залишають своє серце вільне для власних бажань і для бажань дия­вола, який, бачачи, що вони зійшли на манівці, не тільки не зава­жає їм з радістю вправлятися в цих тілесних подвигах, але й спо­нукає розширювати і побільшувати їх через суєтний їх помисел.
• Скорботами,  хворобами й гоніннями Господь випробовує істинних і справжніх своїх рабів.
• Вважай своїх гонителів любими дру­зями, знаряддям Божої благодаті й прискорювачами спасіння.
• Легше навернеться на добро явний грішник, аніж скритий, який прикривається видимими чеснотами.
• Потрібно постійно боротися з собою й зі всім, що потурає твоїм бажанням, збуджує й підтримує їх.
• Якщо переможеш і умертвиш свої розгнуздані при­страсті, свої похоті і бажання, то вгодиш Богу більше і послужиш Йому краще, ніж бичував би себе до крови й висушував би себе по­стом ревніше від усіх давніх пустельників.