Про ненависть, мистецтво та мул

Афоризм:

Ненависть — помста боягуза за пережитий ним страх. Бернард Шоу.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Ars est celare artem [арс ест целяре артем]: справжнє мистецтво – в умінні приховати мистецтво (справжнє мистецтво полягає в тому, щоб зробити його непомітним).

Значення іншомовного слова:

Сапропель (від сапро... і грец. πηλός – грязь, мул): колоїдальні відклади, що утворюються на дні річок і озер внаслідок перегнивання решток рослин і тварин. Застосовують як добриво, а також для мінерально-вітамінної підгодівлі сільськогосподарських тварин і у грязелікуванні.

Чарльз Вілен. Гола економіка. Викриття нудної науки (завершення)

(за книгою: Чарлз Уилэн. Голая экономика. Разоблачение унылой науки. - М.: Олимп-Бизнес, 2007. - 367 с.)

Завершується (див. частина 1, частина 2, частина 3, частина 4) наше знайомство з економічним посібником для непрофесіоналів. Сьогодні торкнемося питань глобалізації та міжнародної торгівлі, оподаткування, важливості для країни природних і людських ресурсів. Наприкінці, за традицією, кілька літературних джерел, на які посилається автор (хоча переважну кількість даних він наводить з англомовної фахової періодичної літератури: кого зацікавить – шукайте у книжці). Не знаю, як вам, а мені дещо відкрилися очі на ті процеси, які ми спостерігаємо в економіці, і учасниками яких (навіть не бажаючи цього) стаємо. Приємного читання:

• Інфляція – кепське явище. Дефляція (стійке зниження цін) – це гірше.
• Наш рівень життя високий тому, що ми здані зосередитися на виконанні задач, які робимо найкраще, і придбати все інше.
• Світ в економічному сенсі стає все взаємозалежнішим.
• Ми торгуємо з іншими, тому що торгівля звільняє час і ресурси для виконання тих справ, у яких ми вправніші.
• Результативність – ось що робить нас багатшими. Спеціалізація – ось що забезпечує нашу результативність.
• Протекціонізм в короткостроковій перспективі зберігає робочі місця, однак в довгостроковій перспективі – сповільнює економічне зростання.
• Глобальна торгівля сприяє спеціалізації, а протекціонізм нищить її.


• Ганді, як і Лінкольн, були видатними лідерами та поганими економістами.
• Ми надаємо якості довкілля вищої цінності в міру того, як багатшаємо.
• Створення матеріального багатства – це процес використання ресурсів, з людськими включно, для виробництва речей, що мають вартість.

Чарльз Вілен. Гола економіка. Викриття нудної науки (ч. 4)

(за книгою: Чарлз Уилэн. Голая экономика. Разоблачение унылой науки. - М.: Олимп-Бизнес, 2007. - 367 с.)

Продовжуємо наш економічний лікбез, розпочатий кілька тижнів тому (див. частина 1, частина 2, частина 3). Сьогодні читатимемо про ризикованість усіляких швидких надприбутків (особливо зверніть увагу на першу виписку), зв’язок економіки і політики, необхідність балансу між зароблянням грошей та відпочинком, а також розпочнемо цікаву тему грошей та їх статусу у теперішньому світі. Нагадую, що перекладаю українською самотужки (та ще й трохи поспіхом), тому за можливі русизми вибачайте. Приємного і пізнавального читання:

• Коли справа стосується особистих фінансів і зниження ваги, розумні люди схильні відкидати здоровий глузд.
• Укладаючи угоду, і продавець і покупець повинні вважати, що виграють від неї.
• Ми всі згодні платити за визначеність (стабільність).
• Ми схильні до стадної поведінки, занадто впевнені у власних здібностях, і, прогнозуючи майбутнє, занадто покладаємося на минулі тенденції.
• Ваша мотивація, ваші прагнення і ваші таланти визначають ваш успіх більшою мірою, ніж назва навчального закладу, вказана у вашому дипломі (Алан Крюгер).
• Історія переповнена випадками ірраціональної спекулятивної поведінки.
• Ціна кращого життя в майбутньому – не таке гарне життя в теперішньому.
• Ризик приносить винагороду – якщо ви стійкі до ризику.
• Привабливість ігорного бізнесу в тому, що числа прихильні до розпорядника.
• Найпрекраснішим в економіці є те, що фундаментальні ідеї незмінні.

Чарльз Вілен. Гола економіка. Викриття нудної науки (ч. 3)

(за книгою: Чарлз Уилэн. Голая экономика. Разоблачение унылой науки. - М.: Олимп-Бизнес, 2007. - 367 с.)

Минулої неділі забув у примітці зазначити, що це ще не закінчення опрацювання книжки, а лише її друга частина (див. частина 1, частина 2). Сьогодні продовжимо. Торкнемося таких актуальних тем, як брендинг, ринок праці (і його найголовніша складова – людський капітал), а також відносність поняття бідності. Розумію, що від читання моїх виписок, вирваних з контексту, ви не одержите того задоволення і тих знань, які я отримував, читаючи всю книгу – але ж ми про це й не домовлялися. Це своєрідний книжковий трейлер – а вже ваша справа, читати всю книжку (на що я щиро сподіваюся) чи ні. Отож, читаймо:

• Легко брехати, маючи статистичні дані, але не маючи їх – брехати набагато простіше.
• Ринки мають властивість сприяти тим, хто знає більше.
• МакДональдс продає гамбургери, хрусту картоплю і, що найважливіше, передбачуваність.
• Брендинг допомагає забезпечити елемент довіри, котрий необхідний для функціювання складної економіки.
• На конкурентних ринках ціни безжально «притискаються» до собівартості.
• Nike – це не просто шматки шкіри, зшиті докупи низькооплачуваним в’єтнамським робітником; це взуття, яке носить Майкл Джордан.
• Якщо економіка чомусь і вчить нас, так це співвідносити витрати і вигоди.
• Ринок робочої сили нічим не відрізняється від ринку будь-якого іншого товару: чим унікальніше у вас поєднання навичок і знань, тим більшу винагороду ви отримаєте.

Чарльз Вілен. Гола економіка. Викриття нудної науки (ч. 2)

(за книгою: Чарлз Уилэн. Голая экономика. Разоблачение унылой науки. - М.: Олимп-Бизнес, 2007. - 367 с.)

Пропоную продовжити розпочате учора опанування азів економічної науки зрозумілою мовою. У сьогоднішніх виписках торкнемося питання монополізму, конкуренції та спроб державного регулювання ринку, заробітну плату, податки і заощадження. Особливо автор наголошує на емоційній «безбарвності» економічної науки: чого варте лише твердження, що алкогольні та тютюнові вироби корисні державі не лише як джерело акцизних зборів, але й спосіб скорочення життя населення – адже ті, хто вживає алкоголь і курить, платять у державні соціальні фонди на рівні зі здоровими, але живуть менше (у держави швидше з’являються вільні пенсійні кошти). І таких прикладів у книжці з десяток. Тому спробуйте прочитати її всю, а не лише мої виписки:

• Ринок винагороджує дефіцит, однак не має щонайменшого стосунку до вартості (порівняйте ціну діамантів, що не мають практичної цінності, і води).
• Ринок не забезпечує нас товарами, яких ми потребуємо; він забезпечує нас товарами, які ми хочемо купити (як тут не згадати Сенекине: «купуй не те, що потрібне, а те, що необхідне» - прим. моя).
• Оскільки ми використовуємо ціни для розподілу товарів, більшість ринків мають здатність до автоматичної корекції.
• Високі ціни подібні до високої температури: вони і симптом, і потенційні ліки.
• Якщо в ринковій системі зафіксувати ціни, компанії почнуть конкурувати в інший спосіб (зазвичай – якістю послуг чи товарів).
• Будь-яка ринкова угода покращує становище усіх її учасників.
• Низька заробітна плата – один із симптомів злиднів, а не одна з причин.

Чарльз Вілен. Гола економіка. Викриття нудної науки

(за книгою: Чарлз Уилэн. Голая экономика. Разоблачение унылой науки. - М.: Олимп-Бизнес, 2007. - 367 с.)

Багато авторів, що пишуть на тему відмови від роботи «на когось» і особистого збагачення (той же Кійосакі у згадуваній нами книжці «Багатий тато, бідний тато»), радять кожній людині отримати хоча б початкові економічні знання, аби мати уявлення, як функціонує система товарно-грошового обігу. Оскільки я не маю спеціальної економічної освіти – вирішив прислухатися до їхньої поради. Але ще з часів навчання у виші залишилося стійке враження, що, за виключенням кількох наближених до щоденного життя речей, економіка – це переважно суміш теорій, з якої щедро висипаються різноманітні графіки, таблиці й розрахунки. Тому прагнув знайти книжку, написану професіоналом, але максимально доступно для зацікавлених непрофесіоналів. І, здається, кілька знайшов. Виписки з однієї з них пропоную вашій увазі сьогодні. Автор – викладач університету і кореспондент кількох економічних видань, якраз і поставив за мету підвищити рівень знань своїх читачів з основ економіки таким чином, аби вони не заснули посеред читання. Для цього використовуються власні спостереження автора, праці інших економістів (у тому числі – й Нобелівських лауреатів), і навіть… анекдоти. Як йому це вдалося – пропоную пересвідчитися, прочитавши всю книжку самостійно. Я ж, як завжди, своїми виписками прагну заохотити вас до цього. Та ще й донести якісь цікаві думки сьогоднішнього автора українською мовою (знову ж, у власному перекладі). Що з того вийшло – читайте:

• Важливі економічні ідеї вносять логіку й чіткість у вирішення щоденних проблем.
• Суть капіталізму: ринок групує стимули таким чином, аби люди діяли в своїх інтересах, призводячи до процвітання і постійного підвищення рівня життя більшості (хоча і не всіх) членів суспільства.
• Економіка починається з важливого вихідного положення: люди діють таким чином, аби отримати зі своєї діяльності максимальну вигоду.