Про конкуренцію, меценатство та божество

Афоризм:

Конкуренція забезпечує найкращі якості продуктів і розвиває найгірші якості людей. Давид Сарнов.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Sint Maecenates, non derunt Marones [сінт меценатес, нон дерунт маронес]: були б Меценати, а Маронів не бракуватиме. Меценат – впливова особа, друг імператора Августа, покровитель митців. Його ім’я стало узагальненим. Марон – прізвище поета Вергілія. Тобто фраза говорить: були б меценати, а митців завжди достатньо.

Значення іншомовного слова:

Протей (грец. Πρωτεύς): у давньогрецькій міфології – морське божество-віщун, яке мало здатність змінювати свій вигляд.

Чарльз Вілен. Гола економіка. Викриття нудної науки (завершення)

(за книгою: Чарлз Уилэн. Голая экономика. Разоблачение унылой науки. - М.: Олимп-Бизнес, 2007. - 367 с.)

Завершується (див. частина 1, частина 2, частина 3, частина 4) наше знайомство з економічним посібником для непрофесіоналів. Сьогодні торкнемося питань глобалізації та міжнародної торгівлі, оподаткування, важливості для країни природних і людських ресурсів. Наприкінці, за традицією, кілька літературних джерел, на які посилається автор (хоча переважну кількість даних він наводить з англомовної фахової періодичної літератури: кого зацікавить – шукайте у книжці). Не знаю, як вам, а мені дещо відкрилися очі на ті процеси, які ми спостерігаємо в економіці, і учасниками яких (навіть не бажаючи цього) стаємо. Приємного читання:

• Інфляція – кепське явище. Дефляція (стійке зниження цін) – це гірше.
• Наш рівень життя високий тому, що ми здані зосередитися на виконанні задач, які робимо найкраще, і придбати все інше.
• Світ в економічному сенсі стає все взаємозалежнішим.
• Ми торгуємо з іншими, тому що торгівля звільняє час і ресурси для виконання тих справ, у яких ми вправніші.
• Результативність – ось що робить нас багатшими. Спеціалізація – ось що забезпечує нашу результативність.
• Протекціонізм в короткостроковій перспективі зберігає робочі місця, однак в довгостроковій перспективі – сповільнює економічне зростання.
• Глобальна торгівля сприяє спеціалізації, а протекціонізм нищить її.


• Ганді, як і Лінкольн, були видатними лідерами та поганими економістами.
• Ми надаємо якості довкілля вищої цінності в міру того, як багатшаємо.
• Створення матеріального багатства – це процес використання ресурсів, з людськими включно, для виробництва речей, що мають вартість.

Чарльз Вілен. Гола економіка. Викриття нудної науки (ч. 4)

(за книгою: Чарлз Уилэн. Голая экономика. Разоблачение унылой науки. - М.: Олимп-Бизнес, 2007. - 367 с.)

Продовжуємо наш економічний лікбез, розпочатий кілька тижнів тому (див. частина 1, частина 2, частина 3). Сьогодні читатимемо про ризикованість усіляких швидких надприбутків (особливо зверніть увагу на першу виписку), зв’язок економіки і політики, необхідність балансу між зароблянням грошей та відпочинком, а також розпочнемо цікаву тему грошей та їх статусу у теперішньому світі. Нагадую, що перекладаю українською самотужки (та ще й трохи поспіхом), тому за можливі русизми вибачайте. Приємного і пізнавального читання:

• Коли справа стосується особистих фінансів і зниження ваги, розумні люди схильні відкидати здоровий глузд.
• Укладаючи угоду, і продавець і покупець повинні вважати, що виграють від неї.
• Ми всі згодні платити за визначеність (стабільність).
• Ми схильні до стадної поведінки, занадто впевнені у власних здібностях, і, прогнозуючи майбутнє, занадто покладаємося на минулі тенденції.
• Ваша мотивація, ваші прагнення і ваші таланти визначають ваш успіх більшою мірою, ніж назва навчального закладу, вказана у вашому дипломі (Алан Крюгер).
• Історія переповнена випадками ірраціональної спекулятивної поведінки.
• Ціна кращого життя в майбутньому – не таке гарне життя в теперішньому.
• Ризик приносить винагороду – якщо ви стійкі до ризику.
• Привабливість ігорного бізнесу в тому, що числа прихильні до розпорядника.
• Найпрекраснішим в економіці є те, що фундаментальні ідеї незмінні.

Чарльз Вілен. Гола економіка. Викриття нудної науки (ч. 3)

(за книгою: Чарлз Уилэн. Голая экономика. Разоблачение унылой науки. - М.: Олимп-Бизнес, 2007. - 367 с.)

Минулої неділі забув у примітці зазначити, що це ще не закінчення опрацювання книжки, а лише її друга частина (див. частина 1, частина 2). Сьогодні продовжимо. Торкнемося таких актуальних тем, як брендинг, ринок праці (і його найголовніша складова – людський капітал), а також відносність поняття бідності. Розумію, що від читання моїх виписок, вирваних з контексту, ви не одержите того задоволення і тих знань, які я отримував, читаючи всю книгу – але ж ми про це й не домовлялися. Це своєрідний книжковий трейлер – а вже ваша справа, читати всю книжку (на що я щиро сподіваюся) чи ні. Отож, читаймо:

• Легко брехати, маючи статистичні дані, але не маючи їх – брехати набагато простіше.
• Ринки мають властивість сприяти тим, хто знає більше.
• МакДональдс продає гамбургери, хрусту картоплю і, що найважливіше, передбачуваність.
• Брендинг допомагає забезпечити елемент довіри, котрий необхідний для функціювання складної економіки.
• На конкурентних ринках ціни безжально «притискаються» до собівартості.
• Nike – це не просто шматки шкіри, зшиті докупи низькооплачуваним в’єтнамським робітником; це взуття, яке носить Майкл Джордан.
• Якщо економіка чомусь і вчить нас, так це співвідносити витрати і вигоди.
• Ринок робочої сили нічим не відрізняється від ринку будь-якого іншого товару: чим унікальніше у вас поєднання навичок і знань, тим більшу винагороду ви отримаєте.