(за книгою: Чарлз Уилэн. Голая экономика. Разоблачение унылой науки. - М.: Олимп-Бизнес, 2007. - 367 с.)
Минулої неділі забув у примітці зазначити, що це ще не закінчення опрацювання книжки, а лише її друга частина (див. частина 1, частина 2). Сьогодні продовжимо. Торкнемося таких актуальних тем, як брендинг, ринок праці (і його найголовніша складова – людський капітал), а також відносність поняття бідності. Розумію, що від читання моїх виписок, вирваних з контексту, ви не одержите того задоволення і тих знань, які я отримував, читаючи всю книгу – але ж ми про це й не домовлялися. Це своєрідний книжковий трейлер – а вже ваша справа, читати всю книжку (на що я щиро сподіваюся) чи ні. Отож, читаймо:
- Легко брехати, маючи статистичні дані, але не маючи їх – брехати набагато простіше.
- Ринки мають властивість сприяти тим, хто знає більше.
- МакДональдс продає гамбургери, хрусту картоплю і, що найважливіше, передбачуваність.
- Брендинг допомагає забезпечити елемент довіри, котрий необхідний для функціювання складної економіки.
- На конкурентних ринках ціни безжально «притискаються» до собівартості.
- Nike – це не просто шматки шкіри, зшиті докупи низькооплачуваним в’єтнамським робітником; це взуття, яке носить Майкл Джордан.
- Якщо економіка чомусь і вчить нас, так це співвідносити витрати і вигоди.
- Ринок робочої сили нічим не відрізняється від ринку будь-якого іншого товару: чим унікальніше у вас поєднання навичок і знань, тим більшу винагороду ви отримаєте.
- Ціна певного навику не має жодного зв’язку з соціальною цінністю і визначається лише його унікальністю.
- Ресторанам швидкого харчування достатньо підтримувати оплату праці своїх робітників на такому рівні, аби за касовими апаратами все ж стояли живі люди.
- Найглибший підхід до розуміння бідності – це розуміння бідності як результату нестачі людського капіталу.
- Нездатність чи неможливість знайти гарну роботу – симптом проблеми, а не її суть. Суть – відсутність навичок (людського капіталу).
- Людський капітал – це не тільки знання, отримані в навчальному закладі, але ще й наполегливість, чесність та творчість.
- Підприємницьке чуття є важливою складовою людського капіталу.
- Висококваліфіковані робітники мобільніші за низькокваліфікованих.
- Уявлення про те, що в економіці існує фіксований об’єм роботи, і, відповідно, кожне нове місце може з’явитися за рахунок зникнення іншого робочого місця – помилкове.
- Нові робочі місця виникають кожного разу, коли людина пропонує світу новий товар чи нову послугу (або кращий чи дешевший спосіб виробництва вже існуючих товарів і послуг).
- У країнах з низьким рівнем прибутків кожен додаткових рік навчання жінки у школі призводить до зниження вірогідності смерті її дитини в перші п’ять років життя на 5-10 %.
- Освіта, професійна підготовка, навички і здоров’я населення становлять близько 75 % багатства будь-якої економіки (Гері Беккер).
- Існує дивовижна залежність між рівнем людського капіталу країни і її економічним добробутом. У той же час існує разюча відсутність залежності між природними ресурсами країни і рівнем життя.
- Згідно історичних стандартів, нині навіть бідняки живуть неймовірно добре: межа бідності проходить на рівні прибутків, які століття назад мали лише 10 % населення.
- «Правило 72»: якщо хочете взнати, за який час подвоїться ваша сума на банківському рахунку – слід розділити 72 на темп приросту чи ставку проценту.
- Інвестиції – це відмова від споживання тепер аби споживати більше в майбутньому.
- Оскільки вигоди від наявності великої кількості дітей в сучасному світі знизилися, люди почали інвестувати свої прибутки в «якість» дітей, а не лише їх кількість.
- Технології роблять висококваліфікованих робітників продуктивнішими, а низькокваліфікованих – зайвими.
- Нам слід турбуватися не про те, наскільки великий шматок фінансового пирога дістається Білу Гейтсу, а про те, наскільки великий шматок отримають бідні.
- Світ не потребує бідних країн як необхідної умови існування країн багатих.
Немає коментарів:
Дописати коментар