Про усіх, книжки і підсилювач

Афоризм:

Краще дурнем бути разом з усіма, ніж мудрецем поодинці. Бальтасар Грасіан.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Libri amici, libri magistri [лібрі аміці, лібрі магістрі]: книжки – друзі, книжки – вчителі.

Значення іншомовного слова:

Мазер (англ. maser, скор. від microwave amplification by stimulated emission of radiation – підсилення мікрохвиль за допомогою індукованого випромінювання): прилад, за допомогою якого генерують (одержують) або підсилюють радіохвилі надвисокої частоти.

Краса природи:

[caption id="" align="aligncenter" width="584"] Автор фотографії: duhangst[/caption]

PS.

Ми вже не раз піднімали тему книжок у наших публікаціях, згадаймо хоча б видавничо-читацький девіз «Amor librorum nos unit». Як бачимо з цих крилатих латинських висловів, ставлення древніх до літератури було дуже поважним. І я не думаю, що це зумовлено відсутністю у той час інших інформаційних джерел (радіо, телебачення тощо). Згадаймо ще недавні часи, коли з появою інтернету та телебачення пророкували швидке зникнення книжковій продукції. Так не сталося, навіть з появою електронних книжок. Чому? Напевне, сьогоднішній вираз, особливо у його першій частині, зможе дати відповідь на це запитання. Зараз перечитую книжки Всеволода Нестайка (з часом розміщу і нотатки з них), так от, в одній з книжок герой пояснює відмінність між книжкою і телевізором: книжка дає можливість бути не лише глядачем (як у випадку з кіно і телебаченням), але й режисером: ти сам «домальовуєш» деталі, на яких не зупиняється автор твору, ти стаєш співавтором. Саме в цьому, вважаю, і полягає вчительська функція книжки, про яку говорить друга частина сьогоднішнього вислову. А не в простому «запиханні» в нас інформації. Саме з цієї причини, здається, забувається більшість шкільної і навіть вузівської інформації – ми мали її просто сприйняти і запам’ятати, без активної пізнавальної участі. Наскільки ефективніше б було поставити перед дитиною завдання, яке неможливо розв’язати без «винайдення» теореми Піфагора, і поступовими підказками «підвести» дитину до самостійного відкриття. Такі знання, переконаний, вже б не забулися.

PPS.

Не дуже мені подобається сьогоднішній афоризм. Хоча він і поширений у мережі, однак здається, що автор мав на увазі щось інше. Слід буде знайти, звідки взято вираз і перечитати цей твір, ознайомившись з контекстом.