А у ваших дзвонах є 5 % золота?

Постійні читачі цього блогу знають, що до православних свят я намагаюся підготувати публікацію на християнську тематику. Сьогоднішнє свято не буде винятком. А поштовхом до її написання стала подія, що трапилася учора.

У нашій церкві я несу послух дзвонаря. Тож іноді маю відповідати на запитання щодо дзвонів. Це й непогано, оскільки, готуючись до цих запитань, і сам дізнаюся багато нового. Наприклад, нещодавно запитали, а як я знаю, як довго слід дзвонити? Сам цим ніколи не переймався – дзвонив, як дзвонилося, а тут мусив пошукати. Виявляється, у дзвонарів таки є своєрідний стандарт тривалості. Це… молитва. Точніше – 50-й псалом. Дзвонар має прочитати його повністю, доки б’є у дзвони. Зізнаюся, мені поки що так не вдається (або з ритму збиваюся, або з тексту), та орієнтир отримав. Тож запитання – це непогано. Але учорашнє виявилося несподіваним.

До православного свята - виписки з Кураєва

Нещодавно згадував відомого апологета православ’я – отця Андрія Кураєва. У свій час його книжки були для мене справжнісіньким відкриттям: виявляється, і в наш час є люди, які здатні аргументовано відповісти на «закиди» атеїстів та сектантів різного гатунку. При цьому його публікації стосуються усіх сфер життя сучасної людини – від захоплення східною і псевдосхідною (в дусі Блаватської та Реріха) духовністю (цим він подібний до вже згадуваного нами о. Серафима (Роуза) до безглуздості боротьби зі штрих-кодами на товарах та індивідуальними податковими номерами.
На жаль, у той час ґрунтовних виписок не робив – більше намагався засвоїти хід логічних суджень, тому збереглося небагато. Та й те – без зазначення конкретного твору. Але ж сьогодні велике православне свято - Успіння Пресвятої Владичиці нашої, Богородиці й Приснодіви Марії (як не дивно для далеких від православного світогляду людей називати святом день смерті Богородиці), тому відбутися тривіальним комплектом афоризм-крилатий латинський вислів-тлумачення іншомовного слова+фото природи не міг. Подаю лише дещицю виписок з мого паперового архіву і настійливо закликаю усіх, хто «губиться» у полемічних суперечках з протестантами чи просто хоче глибше відчути Православ’я, перечитати хоча б основні твори цього автора. Щоправда, його іноді «заносить» у категоричності суджень, однак навіть у цьому він намагається зберегти щирість. Мені не дуже імпонує його ставлення до проблеми церковного розділення в Україні, однак він різко виступив проти анексії Криму Росією в той час, коли вся церковна ієрархія відбувалася мовчанням, що заслуговує безумовної поваги. От кілька виписок цього неоднозначного автора я і пропоную вам сьогодні:

• Обряд – спосіб приймання Дару. Людина дає оболонку («обряджає»), а Бог вкладає у неї свій зміст, свій Дар – Себе.
• Віримо в усіх богів і в жодного.
• Про проповідь:

1. один добре забитий гвіздок краще десяти, забитих слабко;