Сенека. Моральні листи до Луцилія (ч. 1)

 (За книгою: Сенека Л.А. Моральні листи до Луцилія. – Львів: Апріорі, 2011. – 324 с.)

Одна з найулюбленіших моїх книжок, що не раз давала мені сили (і підказки) в скрутних ситуаціях. І не тільки моя. Ця книжка з повним правом входить до скарбниці світової літератури. Навіть моя оцінка в десять балів навряд чи буде відчутної на фоні тієї загальної шани до цього «навчального посібника життя». Виписувати з неї нотатки – невдячна справа: тут кожне речення можна перетворити в окрему книжку. Більшість з нас наскільки звикла до попсової літературної «баланди», що може не витримати такої концентрації думки. Тому книжку слід прочитати мінімум тричі. А ще краще – перечитувати її в різні періоди свого життя, коли вона, мов коштовний камінь, відкриватиме все нові й нові грані свого змісту. Що цікаво – читаючи такі книжки, і сам починаєш думати глибше. Ніби запускається певний, давно заржавілий механізм у мозку. Який вже й не думав, що знадобиться, і тепер з радістю доводить свою потрібність. Обов’язково записуйте думки, що виникнуть у вас під час читання цієї книжки – ви будете здивовані не лише їх кількістю, але й тим, що більшість з них ви зустрінете на наступних сторінках цієї книжки чи в інших, не обов’язково філософських, творах. Про що це свідчитиме? Що ваша думка запрацювала на рівні кращих мислителів людства. Чи це не привід для гордості (але не для гордині!). Я ж запропоную вашій увазі цитати, що найбільше припали до душі саме мені (певен, у кожного вони будуть свої). Оскільки їх дуже багато, аби не втомлювати вас у недільних день кількістю і концентрацією, розділю на декілька частин і викладатиму поступово наступних кілька тижнів. Перший десяток цитат – не власне Сенеки, а взяті з передмови. Інші частини  (див. частина 2, частина 3, частина 4, частина 5, частина 6) ви можете читати в будь-якій послідовності. Почнемо ж!

• Забруднене серце не хоче (і не може) пізнавати.
• Фортуна завжди готова зректися нечестивця, який повівся в чомусь нешляхетно.
• Воля людини вимагає керування думкою. Якщо ми не даємо їй конструктивних ідей, вона береться за деструктивні.
• Слід примушувати мозок працювати.
• Життя страшено не любить несерйозного до себе ставлення. З тими, що граються життям, воно поводиться так само.
• Життя відкрите для нас настільки, наскільки ми відкриті для нього.
• Пояснення матеріальності думки: вона спрямовує волю, а та помічає можливості здійснення бажаного.
• Емоції людини залежать від глибини розуму.
• Щовечора давай звіт перед самим собою.
• Душа повинна ясніти не тілесними набутками, а душевними (справедливістю, доброчесністю, розважністю).
• Запанувавши над сьогоднішнім днем, не так залежатимеш від завтрашнього.
• Будьмо цілком неподібні до інших людей внутрішньо, але зовні не відрізняймося від них.
• Поміркованість не мусить бути неохайною.
• Хто став другом самому собі, той буде другом для всіх інших.
• Так живи з людьми, мовби тебе бачив бог; так говори з богом, мовби тебе чули люди.
• Смерть не викликає за списком.
• День – це крок життя.
• Жити в путах необхідності немає жодної необхідності.
• Лиха доля не може похвалитися постійністю.
• Навіть якщо біда прийде, то що ж то за дивна приємність – смакувати її наперед.
• Глупота ще й тим нещасна, що постійно починає жити.
• Не тіш себе: «Може, цього й не трапитися». Кажи: «А що, коли трапиться? Побачимо, хто візьме гору».
• Для багатьох стане слугою той, хто слугуватиме своєму тілу.

PS. Продовження читайте наступної неділі.