- Без ядра горіх ніщо, так само як і людина без серця.
- Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось.
- Бери вершину і матимеш середину.
- Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру.
- Вода без риби, повітря без пташок, час без людей бути не можуть.
- Все минає, але любов після всього зостається.
- Всяка їжа і пиття смачні й корисні, але треба знати час, місце і міру.
- Для шляхетної людини ніщо не є таке важке, як пишний бенкет, особливо коли перші місця на ньому займають пустомудрі.
- Добрий розум робить легким будь-який спосіб життя.
- З видимого пізнавай невидиме.
- З усіх утрат втрата часу найтяжча.
- Збери всередині себе свої думки і в собі самому шукай справжніх благ. Копай всередині себе криницю для тої води, яка зросить і твою оселю, і сусідську.
- Згадай приказку: «Вихвалявся гриб гарною шапкою, та що з того, коли під нею голови нема».
- Кожен є той, чиє серце в нім: вовче серце — справдешній вовк, хоч обличчя людське; серце боброве — бобер, хоча вигляд вовчий.
- Коли велика справа — панувати над тілами, то ще більша — керувати душами.
- Коли не зможу нічим любій вітчизні прислужитись, в усякому разі з усієї сили намагатимуся ніколи ні в чому не шкодити.
- Коли риба спіймана, вона вже не потребує принади.
- Коли ти не озброїшся проти нудьги, то стережись, аби ця тварюка не спихнула тебе не з мосту, як то кажуть, а з чесноти в моральне зло.
- Кому душа болить, тому весь світ плаче.
- Краще голий та правдивий, ніж багатий та беззаконний.
- Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.
- Майбутнім ми маримо, а сучасним гордуємо: ми прагнемо до того, чого немає, і нехтуємо тим, що є, так ніби минуле зможе вернутись назад, або напевно мусить здійснитися сподіване.
- Математика, медицина, фізика, механіка, музика зі своїми сестрами — чим глибше їх пізнаємо, тим сильніше палять серце наше голод і спрага.
- Мудрець мусить і з гною вибирати золото.
- На новий путівець шукай нові ноги.
- Надмір породжує пересит, пересит — нудьгу, нудьга ж — душевну тугу, а хто хворіє на се, того не назвеш здоровим.
- Наступний, весело освітлений день — плід учорашнього, так само як добра старість — нагорода гарної юності.
- Не все те недійсне, що недосяжне дитячому розумові.
- Не все те отрута, що неприємне на смак.
- Не дивина дорогу віднайти, але ніхто не хоче шукати, кожен своїм шляхом бреде та іншого веде — в цьому і важкість.
- Не досить, щоб сяяло світло денного сонця, коли світло голови твоєї затьмарене.
- Не за обличчя судіть, а за серце.
- Не може не блудити нога твоя, коли блудить серце.
- Не називай солодким те, що породжує гіркоту.
- Не розум від книг, а книги від розуму створились.
- Немає нічого небезпечнішого за підступного ворога, але немає нічого отруйнішого від удаваного друга.
- Неправда гнобить і протидіє, але тим дужче бажання боротися з нею.
- Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись — значить, не жити, а бути мертвим, адже турбота — рух душі, а життя — се рух.
- Ніхто не може вбити в собі зло, коли не втямить спершу, що таке те зло, а що добро. А не взнавши сього у себе, як можна взнати і вигнати його в інших.
- О, коли б змога писати так само багато, як і мислити!
- О, коли б ми в ганебних справах були такі ж соромливі і боязкі, як це часто ми буваємо боязкі і хибно соромливі у порядних вчинках!
- Природа прекрасного така, що чим більше на шляху до нього трапляється перешкод, тим більше воно вабить, на зразок того найшляхетнішого і найтвердішого металу, який чим більше треться, тим прекрасніше виблискує.
- Розум завжди любить до чогось братися, і коли він не матиме доброго, тоді звертатиметься до поганого.
- Скільки зла таїться всередині за гарною подобою: гадюка ховається в траві.
- Солодке пізнає пізніше той, хто може проковтнути неприємне.
- Ти не можеш віднайти жодного друга, не нашукавши разом з ним і двох-трьох ворогів.
- Ти робиш найкращу і для тебе рятівну справу, коли твердо ступаєш по шляху доброго глузду.
- Тінь яблуні не заважає.
- То навіть добре, що Діоген був приречений на заслання: там він узявся до філософії.
- Тоді лише пізнається цінність часу, коли він втрачений.
- У тих, хто душею низький, найкраще з написаного і сказаного стає найгіршим.
- Уподібнюйся пальмі: чим міцніше її стискає скеля, тим швидше і прекрасніше здіймається вона догори.
- Хиби друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли вони несерйозні.
- Хіба може говорити про біле той, котрому невідоме, що таке чорне?
- Хіба розумно чинить той, хто, починаючи довгий шлях, в ході не дотримує міри?
- Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати — це наполовину завершити.
- Хто любить науку, той ніколи не перестає вчитися, хоча б зовні він і здавався бездіяльним.
- Чи знаєш ти, яких ліків вживають ужалені скорпіоном? Тим же скорпіоном натирають рану.
- Чи може людина, сліпа у себе вдома, стати зрячою на базарі?
- Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?
- Шукаємо щастя по країнах, століттях, а воно скрізь і завжди з нами; як риба в воді, так і ми в ньому, і воно біля нас шукає нас самих. Нема його ніде від того, що воно скрізь. Воно схоже до сонячного сяйва — відхили лише вхід у душу свою.
- Щасливий, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє ним користуватись.
- Що вподобав, на те й перетворився.
- Що з того, коли листок зовні зелений, та корінь позбавлений життєвого соку?
- Як купці вживають застережних заходів, аби у вигляді добрих товарів не придбати поганих і зіпсутих, так і нам слід якнайретельніше пильнувати, щоб, обираючи друзів, цю найліпшу окрасу життя, більше того — неоціненний скарб, через недбальство не натрапити на щось підроблене.
- Як ліки не завжди приємні, так і істина буває сувора.
- Як нерозумно випрошувати те, чого можеш сам досягти!
PS. Від мудрості давньоукраїнської перекинемо кладочку до мудрості давньоримської - з наступного тижня починаємо читати один з найвідоміших творів Луція Сенеки "Моральні листи до Луцилія".
Немає коментарів:
Дописати коментар