Сковорода Г.С. Перлинки з трьох творів

Сьогодні пропоную вашій увазі вибірку з трьох книжечок славетного українця Григорія Сковороди. Представляти його – справа марна і невдячна, хто знає – напевне не почує нічого нового, хто не знає – обов’язково пошукайте докладну інформацію і почитайте. Я ж пропоную вам лише свої нотатки, що мають трохи відволікти вас від буденних клопотів і заохотити до читання гарної літератури. Наступного тижня, як Бог дасть, викладу найкращі (знову ж таки, на мою суб'єктивну думку) його афоризми. А поки що:

Вступні двері до християнської добронравності.

• Хвала блаженному Богові, що потрібне зробив неважким, а важке – непотрібним.
• Ніколи б непотрібне не пішло від тебе, коли б було необхідне.
• Простацтво, чим у ближче знайомство входить, тим більше губить свою поштивість до великих справ і персон.
• Не той вірний государю, хто намагається вникнути в його таємниці, але хто волю його дбало виконує.


• Переважна більшість не хоче слухати голосу премудрості через нещасливу впертість, що залежить від поганого виховання.
• Напиши на серці, що скрізь завжди присутній є суд Божий.
• Шануй батька і матір, вони-бо – видимі портрети тієї невидимої істоти, яка тобі стільки подає.
• Заздрість – мати всіх інших пристрастей та беззаконь.

Книжечка про читання Святого Письма, названа жінка Лотова.

• Як пожива, так і наука не сприймаються від нелюбого.
• Намагайся в міру їсти [читати], не обтяжуючи шлунка думок наших.
• Багато жерти [читати], а мало жувати – погано.
• Одне говорить Бог, та подвійне чути.
• Біблія не до цих вулиць [до гарних розповідей], а лиш через ці вулиці [розповіді] веде тебе у гірні країни і чистий край.
• Чинити беззаконня означає: духовне перетворювати на плотське.
• Поки ти у світі, доти ти в суєті.
• Не будемо непристойно й безмірно жерти слово Боже.
• Справжній смак при здоров’ї, а пряма мудрість – при користі.
• Немає кращої користі, ніж користь душевна.
• Здоров’я відрізняється від обжерливості, а мудрість – від вченості.
• Не читай, щоб помножити вади, а читай – щоб їх заколоти.

Наркіс. Розмова про те: Пізнай себе.

• У що хто залюбився, у те перетворився.
• Кожен є тим, чиє серце в ньому.
• Знищуючи чужі гадки, подавай свої думки.
• Хто швидко приліплюється до нової гадки, той скоро й відпадає.
• Шануючи в тілі нашому зовнішній прах, підіймаймося думкою до плану, який утримує цей слабкий порох.
• Бережи серце, як ниву: виполюй чи викорінюй і виривай усяку раду лукаву, все сім’я зміїне.
• Іноді ми – як дитя, що плаче через розбитий горіх, не розуміючи, що горіхова сутність не в шкаралущі його, а в зерні.
• Не будь-яка солома із зерном, так і деякі люди.
• У природі те сильніше, що непоказніше.
• Стара на колосі солома не боїться погибелі: вона як із зерна вийшла, так знову в зерно сховається.
• Той розуміє юність, хто збагнув старість.
• Знання – у вірі, віра – у страсі, страх – у любові, любов – у виконанні заповідей, а дотримання заповіді – у любові до ближнього.
• Євангеліє – запалений ліхтар, у якому світло – сам Христос.
• До Бога не впускають нікого з однією половиною серця, а як насильно продерешся – будеш у гіршу темряву вкинений.
• Ах, спокою душевний! Наскільки ти рідкісний, настільки дорогий.

PS. Афоризми Григорія Сковороди читайте наступної неділі.