Латинська мова? Чому не есперанто?

Нещодавно натрапив у новинах на повідомлення про те, що середніх школах Англії хочуть відновити вивчення латинської мови. Аргументують це тим, що знання латини: 1) є ознакою елітарності; 2) допоможе у вивченні інших іноземних мов.

З першою причиною ніби все зрозуміло: здатність процитувати в оригіналі Сенеку чи Тацита справді може підвищити статус людини серед його оточення. Але чи потрібно для цього вивчати досить важку в опануванні мову? Можливо, легше завчити декілька крилатих латинських висловів і періодично розширювати свій багаж знань (до речі, цей сайт і розпочинався з ідеєю щотижневого вивчення одного латинського крилатого виразу — тож ви можете знайти їх досить для себе через пошук або зазирнувши в старіші публікації). Чи багато з тих, хто вивчить у школі латину, стане у вільний час перечитувати письменників і науковців, твори яких віддалені від сьогодення на декілька сотень (а то й тисяч) років? А тим паче, чи стануть вони нею писати (а знання мови передбачає опанування і цієї навички)? Певен, що ні. Не думаю, що латина зможе повторити долю івриту, знову оживши і ставши сучасною мовою для спілкування, науки і мистецтва (щоправда, автори згаданої ідеї і на проголошують такої мети).

Стосовно допомоги у вивченні інших іноземних мов — тут латина, що поділилася своїми “коренями” з більшістю європейських мов, справді може стати у пригоді. Але лише для європейських. Залишивши “за бортом” значну кількість мов слов'янських та азійських і африканських.

Як проміжний підсумок: латинська мова — не найкращий варіант для вирішення тих завдань, які поставили розробники програми з її вивчення у школах.

Розумію, що поки весь свій вчить англійську — англійці почуваються трохи обділеними щодо вивчення іноземних мов :-). Але ж існує значно кращий і легший варіант, який можна було б запропонувати учням англійських шкіл. Так, мова про есперанто.

Кожен, хто захоче, знайде вдосталь додаткової інформації, я ж зупинюся лише на тих перевагах, що стосуються теми нашої статті:

• легкість вивчення. Оскільки мова чітко структурована, а в основі її лежить значна кількість латинських коренів — для європейців вона є однією з найлегших до вивчення.
• допомога в опануванні інших європейських мов. Існує значний масив наукових досліджень, які підтверджують, що знання есперанто справді прискорює цей процес у декілька разів.
• наявність сучасної термінологічної бази в різних науках і можливість її творення у майбутньому.
• існування значного масиву наукової та художньої літератури.
• це жива мова, поширена у всьому світі. Хоча за кількістю мовців (візьмемо середню цифру в 500 тис.) есперанто поступається більшості світових мов, але її активні користувачі не зосереджені на якійсь певній території, а зустрічаються в різних країнах. Тож натрапити на людину, яка в слов'янських країнах, Африці чи Азії знає есперанто, значно вирогідніше, ніж на того, хто на такому ж рівні знає латинську мову.

Якщо зважено поміркувати над усіма цими перевагами, закономірно виникає запитання, винесене у заголовок сьогоднішньої статті.

Знаю, що існує конспірологічна теорія, ніби англомовна спільнота спеціально обмежує і принижує значення есперанто, аби не втратити своїх переваг у сфері науки й культури. Не хочу лити воду на їхній млин — але вивчення мертвої латинської мови (на що виділять чотири мільйони фунтів стерлінгів) в цю схему вкладається досить легко. Що скажете?

Про дію, навчання та натовп

Афоризм:

Дія є найяскравішим і найвиразнішим розкриттям людини. Георг Гегель.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Non scholae, sed vitae discimus [нон схоле, сед віте дісцімус]: вчимося не заради школи, а для життя. Сенека.

Значення іншомовного слова:

Трупа (франц. troupe, букв. – натовп): творчий склад театру або цирку.

Про можливості, помилки та гарний вид

Афоризм:

Що більше можливості говорити, то менше хочеться думати. Флоріан Боднар.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Еrrare humanum est [ерраре гуманум ест]: людині властиво помилятися. Сенека. Іноді зустрічається з продовженням «… stultum est errore perseverare [стультум ест ін ерроре персевераре]» – «… бути впертим у помилці властиво лише дурневі».

Значення іншомовного слова:

Бельведер (італ. belvedere, букв. – чудовий вид): 1) Надбудова над будинком, альтанка на пагорбі, звідки відкривається мальовничий краєвид. 2) Назва деяких палацових споруд, збудованих на високому місці.

Про бажання, біль та магію

Афоризм:

Досягнення найзаповітніших наших бажань часто буває джерелом найбільших наших скорбот. Сенека.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Si gravis, brevis; si longus, levis [сі гравіс бревіс; сі лонгус левіс]: якщо важкий – то не тривалий, якщо тривалий – то легкий (про біль). Епікур. Часто вживають також у переносному значенні (див. діалог Ціцерона "Про подолання болю" - прим. моя).

Значення іншомовного слова:

Теургія (грец. θεουργία, букв. – божественне діяння, чудо): вид магії; дії, за допомогою яких віруючі намагаються вплинути на волю богів і духів, щоб змінити хід подій.

Про закони, вигоду і тканину

Афоризм:

Численність законів у державі є те саме, що й велика кількість лікарів – ознака хвороби й безсилля. Вольтер.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Is fecit, cui prodest [іс феціт, куі продест]: зробив той, кому це вигідно. Сенека.

Значення іншомовного слова:

Батист (франц. batiste): тонка легка бавовняна чи лляна тканина для пошиття білизни або плаття. Від прізвища фламандського ткача 13 ст. Ф. Батіста.

Про правила, свободу і тварину

Афоризм:

Правила треба порушувати, інакше вони не принесуть ніякого задоволення. Еріх Марія Ремарк.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Licentia poetica [ліценція поетика]: поетична свобода (про право автора твору відходити від загальноприйнятих норм мови задля підвищення виразності і творчої індивідуальності). Сенека.

Значення іншомовного слова:

Сервал (португ. cerval) – вид хижих тварин родини котячих. Поширені в Африці. Мають деяке промислове значення (шкіру використовують для килимів).

Про бізнес, закон і тканину

Афоризм:

Коли бізнес перестає бути азартним, він перестає бути успішним. Володимир Борисов.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Legem brevem esse oportet [легем бревем ессе опортет]: закон повинен бути коротким (стислим). Посідоній.

Значення іншомовного слова:

Мадаполам – бавовняна тканина. Від назви селища Мадаполама в Індії.

Про пресу, життя і роботу

Афоризм:

Преса корисна вже тим, що вона вчить нас не довіряти пресі. Семюель Батлер.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Vivere militare est [вівере мілітаре ест]: жити – значить боротися. Сенека. Синонімічний вираз – «vivere est militare [вівере ест мілітаре]».

Значення іншомовного слова:

Данаїди (грец. Δαναΐδες): 1) У давньогрецькій міфології 50 дочок аргоського царя Даная, які вбили своїх чоловіків, за що були покарані – приречені вічно носити воду в бездонну бочку. 2) Переносно – бочка данаїд – нескінченна й безплідна робота.

Про людину, навчання і принципи

Афоризм:

У кожній людині є щось від усіх людей. Георг Крістоф Ліхтенберг.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Docendo discimus [доцендо дісцімус]: навчаючи, ми самі вчимося. Сенека.

Значення іншомовного слова:

Максима [від лат. maxima (sententia) – основне правило, принцип]: формула, що виражає якусь моральну вимогу, логічний чи етичний принцип.

Про шахи, істину і звук

Афоризм:

Шахи виховують схильність до самостійного мислення, а тому не слід їх заохочувати. Фрідріх Великий.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Patet omnibus veritas [патет омнібус верітас]: правда (істина) відкрита для всіх. Сенека.

Значення іншомовного слова:

Грамофон (від грец. γράμμα – літера, запис і ... фон): апарат для відтворення звуків, записаних на спеціальних пластинках (дисках із звуковими доріжками).

Сенека. Моральні листи до Луцилія (ч. 6).

З великим жалем мушу констатувати, що наше заочне навчання у одного з найвеличніших філософів древності добігає кінця. Сьогодні публікую останню частину нотаток з твору Луція Аннея Сенеки “Моральні листи до Луцилія” (Львів: Апріорі, 2011. – 324 с.). Усього вийшло понад 200 цитат, наповнених древньою мудрістю і вічною цінністю. Нагадую, що читати ці нотатки можна у будь-якій послідовності (частина 1, частина 2, частина 3, частина 4, частина 5). У післямову виніс кілька своїх думок, навіяних цією книжкою (і вам раджу, читаючи її, тримати поблизу записничок, бо гарна думка не лише розвиває розум, але й породжує інші гарні думки). Також там розмістив літературу, на яку посилається сам Сенека та автор передмови до книжки. Можете випередити мене і прочитати вказані там книжки – я буду тільки радий. Та годі розмов, Сенека чекає:

• Як треба діяти, мусимо вчитися у того, хто діє.
• Усе, що тебе записує в господарі, – у тебе, але не твоє.
• Випадок може відібрати будь-що, але при нас залишається корись, яку приносило втрачене; ми ж і її занапащаємо несправедливістю наших нарікань.
• Хто заохочує до наслідування, але відбирає надію на успіх, той відстрашує нас.
• Щодня розраховуймося з життям, аби нічого не бути йому винним.
• Найзалежнішим від майбутнього є той, хто не користається з теперішнього.
• Слава – це сукупність міркувань багатьох людей, а визнання – лише доброчесних.
• Головне, щоб душа належала собі, а вона, тільки б захотіла, знайде затишок навіть серед рою всіляких справ.
• Якщо хочеш позбутися того, що тебе гнітить, то не поможе побувати десь в іншому місці – треба самому бути іншим.
• Хто спиною повернувся до небезпеки, того вона досягає найлегше.
• Вивчати досліджене, досліджувати – ще не вивчене.
• Не тому вагаємося, що важко, – важко тому, що вагаємося.

Сенека. Моральні листи до Луцилія (ч. 5).

Підходить до завершення наша незрима розмова з одним із найвеличніших філософів древності Луцієм Аннеєм Сенекою, який зі сторінок свого відомого твору “Моральні листи до Луцилія” (Львів: Апріорі, 2011. – 324 с.), напевне звертається не лише до цього юнака, але й висловлює своє бачення нашого земного життя для всіх, хто захоче прислухатися до нього. Я з радістю і величезним задоволенням вже не вперше перечитую цей твір, кожного разу відкриваючи для себе щось нове. Навіть і ці нотатки, що розтяглися вже на п’ять частин (частина 1, частина 2, частина 3, частина 4), напевне не будуть остаточними. Та все ж ділюся тим, що припало до душі, серця і розуму саме у цей час:

• З усього треба почерпнути стільки, скільки необхідно.
• Постійно хотіти знати більше, ніж треба, – це теж ознака непоміркованості.
• Говори іншим, аби, говорячи, і самому слухати; пиши іншим, аби, пишучи, самому читати.
• Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.
• Найщасливішим є той, хто не чекає, щоб йому пощастило, а наймогутнішим – хто своєю могутністю тримає в покорі себе самого.
• Нема такої величі, якій не дано було б часу для падіння.
• У насолодах зароджуються причини болю.
• Не раз кривда готувала місце для кращої долі.
• Чесними бувають наші вчинки, а не те, на що вони скеровані.
• Душу треба наповнювати, а не скриню.
• Хто служить своєму тілу, той не може бути вільним.
• Дбати треба не про те, аби довго прожити, а про те, аби прожити достатньо.
• Життя, як дорогоцінну річ, слід вимірювати не розміром, а вагою.
• Вимірюй життя ділами, а не часом.

Сенека. Моральні листи до Луцилія (ч. 4).

Продовжую черпати з бездонної криниці мудрості Луція Аннея Сенеки, висловленої ним у “Моральних листах до Луцилія” (Львів: Апріорі, 2011. – 324 с.). Це вже четверта частина, яка мала б бути останньою, однак мушу поділити її ще на дві, аби не втомлювати вас безперервним цитуванням. Як казав раніше, частини між собою не пов’язані (як і окремі листи у книжці), тому можете читати їх у будь-якій послідовності (частина 1, частина 2, частина 3). Можна навіть не намагатися прочитати усю цю частину цілком, краще розтягнути це задоволення на весь тиждень (за схемою «прочитав кілька висловів – розмислив, приміряв до свого життя – прочитав далі»). Сьогодні Сенека нам радить:

• Хай людина схвалює все те, що схвалює бог.
• Чеснота – завжди спокійна, вільна, безстрашна, у кожну мить готова до дії.
• Ознака глупоти – спроквола, неохоче робити те, що належить робити, і в той же час розриватися на хтозна-скільки частин, тілом тягтися в один бік, душею – в інший.
• Лайку невігласів треба слухати незворушно: хто прямує до чесноти, мусить зневажати саму зневагу.
• Кожну річ оцінюємо, дивлячись на те, для чого вона створена.
• Від почесного ніщо не повинно відстрашити, до ганебного – ніщо не повинно заманити.
• От що вводить нас в оману: ніколи не оцінюємо людину, якою вона є сама по собі, а додаємо ще й те, що прикрашає її зовні (багатство, почесті – лише підставка, щоб здаватися вищим).
• Лихо, коли його передбачиш, б’є не так боляче.
• Мудрець призвичаюється до майбутніх бід, і те, що інші полегшують собі довгим терпінням, те він полегшує довгими роздумами.
• Все, що підносить дух, допомагає також тілу.
• Ніщо так не підбадьорює, не допомагає хворому, як увага.
• Хіба ж ми обдаровані силою для того, аби зносити легке?
• Прикрощам не піддавайся, щастю – не довіряй, на примхливу фортуну дивись пильним оком.

Сенека. Моральні листи до Луцилія (ч. 3)

Продовжую викладати свої нотатки з книжки Луція Аннея Сенеки "Моральні листи до Луцилія" (Львів: Апріорі, 2011. – 324 с.). Якщо ви потрапили на цю сторінку в результаті пошуку, інформую, що це вже третя частина нотаток (першу можна подивитися тут, а другу - тут). Усіх інших ще раз закликаю не покладатися виключно на мій смак і самостійно прочитати усю книжку: для вас це буде не так обов'язок, як насолода.  Мої ж нотатки - лише щоб розпалити ваше бажання і заохотити прочитати першоджерело. Та годі балаканини, надамо краще слово Сенеці:

• Щасливий той, хто все своє добро має в самому собі, хто вирізняється стійким, піднесеним духом, хто кидає під ноги все те, чим захоплюються інші, хто ні з ким не хотів би помінятися місцями, хто цінує в людині лише те, що робить її людиною, хто живе за законами та приписами природи, у кого жодна сила не відбере його блага, хто навіть зло перетворить на добро, хто твердий у своїх судженнях, непохитний, безстрашний, кого стороння сила може похитнути, але жодна не здатна стурбувати, кого фортуна, замахнувшись найразючішою своєю зброєю, не годна поранити, хіба що дряпне, але й то рідко.
• Скільки часу йде на придбання зайвого, скільки людей, поки здобувають засоби для життя, втрачають за тими клопотами саме життя.
• У недугах, що вражають душу, що гірше почуваєшся, то менше відчуваєш (на відміну від тілесних немочей).
• Лише останній дурень запевнятиме, що ліхтареві гірше тепер, коли його загасили, ніж тоді, коли його ще не запалювали. Так і людина не повинна боятися смерті, бо вона вже була мертвою.
• Над розумним не владна необхідність, бо він сам хоче того, до чого вона збирається його змусити.
• Розкіш прирекла нас на кволість.
• Якщо тривалий час ми не хочемо чогось робити, то потім – уже й не можемо.
• Хто не живе для інших, той, отже, й для себе не живе.
• Говори стільки, скільки хочеш, і більше висловлюй, ніж говориш.
• Найцінніший плід мудрості – постійна радість.

Сенека. Моральні листи до Луцилія (ч. 2)

Як і обіцяв минулої неділі, продовжую публікацію своїх нотаток з всесвітньо відомої книжки "Моральні листи до Луцилія" давньоримського філософа, поета, оратора і державного діяча Луція Аннея Сенеки (Львів: Апріорі, 2011. – 324 с.). Аби не відволікати вас своїми недолугими міркуваннями, відразу надаю слово автору:

• Слід поводитися не так, начебто живемо заради тіла, а так, начеб не можемо жити без нього.
• Нелегка справа зробити оточуючих людей друзями; достатньо, щоб вони не були ворогами.
• Уникай небезпечних людей непомітно: тікати від чогось – значить його засуджувати.
• Уникай трьох речей: ненависті, заздрості, зневаги.
• Розумний бере до уваги задум, а не наслідок.
• Важче дотримуватися гарних намірів, ніж просто ставити їх перед собою.
• Природа потребує незначного, людська думка – незмірного.
• Природні бажання мають свої межі, хибне не має меж.
• Мудрість – мовби заступниця багатства: дає тобі все те, що водночас робить непотрібним.
• Зло не в речах, що довкола нас, а в самій людині.
• Хворому болить незалежно від того, на золотому ліжку він чи на дерев’яному, так і хвора душа має вади як у багатстві, так і у вбогості.
• Філософія вчить не промовляти, а діяти.
• Мудрець не йде постійно одним і тим самим кроком, але однією і тією ж дорогою.
• Люди ж назагал знають, чого вони бажають, хіба що саме в ту хвилину, коли бажають: ніхто не визначив для себе наперед, чого він має бажати, а що – відкидати.
• Підвалина і вершина мудрості – не втішатися пустим.
• Передусім потрібно встановити, чого ми хочемо, а тоді вже твердо цього триматися.
• Смерті саме тому не слід боятися, що завдяки їй ми взагалі нічого не повинні боятися.

Сенека. Моральні листи до Луцилія (ч. 1)

 (За книгою: Сенека Л.А. Моральні листи до Луцилія. – Львів: Апріорі, 2011. – 324 с.)

Одна з найулюбленіших моїх книжок, що не раз давала мені сили (і підказки) в скрутних ситуаціях. І не тільки моя. Ця книжка з повним правом входить до скарбниці світової літератури. Навіть моя оцінка в десять балів навряд чи буде відчутної на фоні тієї загальної шани до цього «навчального посібника життя». Виписувати з неї нотатки – невдячна справа: тут кожне речення можна перетворити в окрему книжку. Більшість з нас наскільки звикла до попсової літературної «баланди», що може не витримати такої концентрації думки. Тому книжку слід прочитати мінімум тричі. А ще краще – перечитувати її в різні періоди свого життя, коли вона, мов коштовний камінь, відкриватиме все нові й нові грані свого змісту. Що цікаво – читаючи такі книжки, і сам починаєш думати глибше. Ніби запускається певний, давно заржавілий механізм у мозку. Який вже й не думав, що знадобиться, і тепер з радістю доводить свою потрібність. Обов’язково записуйте думки, що виникнуть у вас під час читання цієї книжки – ви будете здивовані не лише їх кількістю, але й тим, що більшість з них ви зустрінете на наступних сторінках цієї книжки чи в інших, не обов’язково філософських, творах. Про що це свідчитиме? Що ваша думка запрацювала на рівні кращих мислителів людства. Чи це не привід для гордості (але не для гордині!). Я ж запропоную вашій увазі цитати, що найбільше припали до душі саме мені (певен, у кожного вони будуть свої). Оскільки їх дуже багато, аби не втомлювати вас у недільних день кількістю і концентрацією, розділю на декілька частин і викладатиму поступово наступних кілька тижнів. Перший десяток цитат – не власне Сенеки, а взяті з передмови. Інші частини  (див. частина 2, частина 3, частина 4, частина 5, частина 6) ви можете читати в будь-якій послідовності. Почнемо ж!

• Забруднене серце не хоче (і не може) пізнавати.
• Фортуна завжди готова зректися нечестивця, який повівся в чомусь нешляхетно.
• Воля людини вимагає керування думкою. Якщо ми не даємо їй конструктивних ідей, вона береться за деструктивні.
• Слід примушувати мозок працювати.
• Життя страшено не любить несерйозного до себе ставлення. З тими, що граються життям, воно поводиться так само.
• Життя відкрите для нас настільки, наскільки ми відкриті для нього.