27 Коли ж настав ранок, усі первосвященики і старійшини людські зібрали раду на Ісуса, щоб убити Його. 2 І, зв’язавши Його, відвели і видали Його Понтію Пилату, правителю.
3 Тоді Іуда, що зрадив Його, побачивши, що Він засуджений, і розкаявшись, повернув тридцять срібників первосвященикам та старійшинам, 4 кажучи: згрішив я, зрадивши кров невинну. Вони ж сказали йому: що нам до того? Гляди сам. 5 І, кинувши срібники в храмі, він вийшов, пішов і удавився. 6 Первосвященики ж, взявши срібники, сказали: не дозволено класти їх у скарбницю церковну, тому що це ціна крови. 7 І, скликавши раду, купили за них землю гончареву для погребіння подорожніх. 8 Тому і зветься земля та “землею крови” до цього дня. 9 Тоді збулося сказане пророком Єремією, який говорить: і взяли тридцять срібників, ціну Оціненого, Якого оцінили сини Ізраїля, 10 і дали їх за землю гончареву, як сказав мені Господь.
11 Ісус же став перед правителем. І питав Його правитель: Ти Цар Юдейський? Ісус сказав йому: ти говориш. 12 І коли звинувачували Його первосвященики і старійшини, Він нічого не відповідав. 13 Тоді говорить Йому Пилат: чи не чуєш, скільки свідчать проти Тебе? 14 І не відповідав йому ні на жодне слово, так що правитель вельми дивувався. 15 На свято ж Пасхи правитель мав звичай відпускати народові одного в’язня, якого хотіли. 16 Був тоді у них відомий в’язень, званий Вараввою. 17 Отже, коли вони зібралися, Пилат сказав їм: кого хочете, щоб я відпустив вам – Варавву чи Ісуса, названого Христом? 18 Бо знав, що видали Його через заздрощі. 19 Коли ж він сидів на судилищі, жінка його послала йому сказати: не роби нічого Праведникові Тому, бо я багато потерпіла сьогодні уві сні через Нього. 20 Але первосвященики і старійшини підмовили народ просити за Варавву, а Ісуса погубити. 21 Тоді правитель спитав їх: кого з двох хочете, щоб я відпустив вам? Вони сказали: Варавву. 22 Пилат говорить їм: що ж мені робити з Ісусом, нареченим Христом? Кажуть йому всі: хай буде розіп’ятий. 23 Правитель сказав: яке ж зло вчинив Він? Та вони ще дужче кричали: нехай буде розіп’ятий. 24 Пилат, побачивши, що ніщо не допомагає, а заворушення зростає, взяв води, і вмив руки перед народом, і сказав: не винний я в крові Праведника Цього; дивіться ви. 25 Увесь народ, відповідаючи, сказав: кров Його на нас і на дітях наших. 26 Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса, бивши, віддав на розп’яття.
27 Тоді воїни правителя, взявши Ісуса до преторії, зібрали на Нього багато воїнів 28 і, роздягнувши Його, наділи на Нього багряницю; 29 і, сплівши вінець з терну, поклали Йому на голову, і дали Йому в праву руку тростину; і, стаючи перед Ним на коліна, глузували з Нього, кажучи: радуйся, Царю Юдейський! 30 І плювали на Нього, і, взявши тростину, били Його по голові.
31 А коли наглумилися з Нього, зняли з Нього багряницю і вдягли Його в одяг Його й повели на розп’яття. 32 Виходячи, вони зустріли одного чоловіка киринейського на ім’я Симон; і примусили цього нести хрест Його. 33 І коли прийшли на місце, яке зветься Голгофа, що значить Лобне місце, 34 дали Йому пити оцет, змішаний з жовчю; і, покуштувавши, не схотів пити. 35 Ті ж, що розіп’яли Його, поділили одяг Його, кидаючи жереб; 36 І, сидячи, стерегли Його там. 37 І поставили над головою Його напис провини Його: Цей є Ісус, Цар Юдейський. 38 Тоді розіп’яли з Ним двох розбійників: одного праворуч, а другого ліворуч. 39 Ті, що проходили мимо, лихословили на Нього, киваючи головами своїми 40 і кажучи: Ти, Який руйнуєш храм і за три дні відбудовуєш, спаси Себе Самого; якщо Ти Син Божий, зійди з хреста. 41 Так само і первосвященики з книжниками та старійшинами і фарисеями, глузуючи, говорили: 42 інших спасав, а Себе Самого не може спасти; якщо Він Цар Ізраїлів, нехай тепер зійде з хреста, і ми увіруємо в Нього; 43 уповав на Бога, нехай тепер порятує Його, якщо Він угодний Йому. Бо Він казав: Я – Син Божий. 44 Також і розбійники, розіп’яті з Ним, ганьбили Його.
45 З шостої ж години настала темрява по всій землі до години дев’ятої. 46 А близько дев’ятої години Ісус викрикнув гучним голосом: Ілі, Ілі! Лама савахфані! Що значить: Боже Мій, Боже Мій! Навіщо Ти Мене покинув? 47 Деякі з тих, що стояли там, почувши це, говорили: Він кличе Іллю. 48 І зараз же один з них побіг, взяв губку, намочив оцтом і, настромивши на тростину, давав Йому пити. 49 А інші говорили: стривайте, побачимо, чи прийде Ілля спасти Його. 50 Ісус же, знову скрикнувши гучним голосом, віддав дух. 51 І ось завіса храму роздерлася надвоє, зверху донизу; 52 і земля потряслась; і каміння порозпадалось; і гроби розкрились; і багато тіл померлих святих воскресли 53 і, вийшовши з гробів після воскресіння Його, ввійшли у святе місто і явилися багатьом. 54 Сотник же і ті, що стерегли з ним Ісуса, побачивши землетрус і все, що сталося, злякались дуже і говорили: воістину Він був Син Божий. 55 Там було також багато жінок, що дивилися здалеку; вони йшли за Ісусом з Галилеї, слугуючи Йому; 56 між ними були Марія Магдалина і Марія, мати Якова та Іосії, і мати синів Зеведеєвих.
57 Коли ж настав вечір, прийшов багатий чоловік з Аримафеї на ім’я Йосиф, який також вчився в Ісуса. 58 Він, прийшовши до Пилата, просив тіло Ісуса. Тоді Пилат звелів віддати тіло. 59 І, взявши тіло, Йосиф обгорнув чистою плащаницею 60 і поклав Його в новому своєму гробі, який він витесав у скелі, і, приваливши великий камінь до дверей гробу, відійшов. 61 Були ж там Марія Магдалина й інша Марія, які сиділи навпроти гробу.
62 Наступного ранку, що після п’ятниці, зійшлися первосвященики і фарисеї до Пилата 63 і говорили: правителю! Ми згадали, що той обманщик, коли ще був живий, сказав: через три дні воскресну. 64 То звели охороняти гріб до третього дня, щоб ученики Його, прийшовши вночі, не вкрали Його і не сказали народові: воскрес з мертвих; і буде останній обман гірше першого. 65 Пилат сказав їм: маєте сторожу; підіть, охороняйте, як знаєте. 66 Вони пішли і поставили біля гробу сторожу і наклали на камінь печать.
28 Після ж суботнього вечора, на світанку першого дня після суботи, прийшли Марія Магдалина та інша Марія подивитися на гріб.
2 І ось стався великий землетрус, бо ангел Господній, який зійшов з неба, приступивши, відвалив камінь від дверей гробу і сів на ньому. 3 Вигляд його був як блискавка, і одежа його біла, як сніг. 4 Зі страху перед ним ті, що стерегли, затремтіли і стали як мертві;
5 Ангел же, звернувшись до жінок, сказав: не бійтеся, бо знаю, що ви шукаєте Ісуса розіп’ятого. 6 Його нема тут – Він воскрес, як сказав. Підійдіть, погляньте на місце, де лежав Господь. 7 І підіть швидше, скажіть ученикам Його, що Він воскрес з мертвих і попередить вас у Галилеї; там Його побачите. Ось я сказав вам. 8 І, вийшовши поспішно з гробу, вони зі страхом і великою радістю побігли сповістити учеників Його.
9 Коли ж вони йшли сповістити учеників Його, ось Ісус зустрів їх і сказав: радуйтеся! Вони ж, приступивши, припали до ніг Його і вклонилися Йому. 10 Тоді говорить їм Ісус: не бійтеся; підіть сповістіть братів Моїх, щоб ішли до Галилеї, і там вони побачать Мене. 11 Коли ж вони йшли, то дехто зі сторожі, прийшовши до міста, сповістив первосвящеників про все, що сталося. 12 І вони, зібравшись із старійшинами, скликали раду, дали чимало грошей воїнам 13 і сказали: говоріть, що ученики Його, прийшовши вночі, украли Його, коли ми спали. 14 І якщо чутка про це дійде до правителя, ми переконаємо його і вас від неприємностей визволимо. 15 Вони, взявши гроші, зробили, як були навчені; і пронеслося слово це між юдеями, навіть до цього дня.
16 А одинадцять учеників пішли в Галилею, на гору, куди звелів їм Ісус. 17 І, побачивши Його, поклонилися Йому, а деякі засумнівались. 18 І, наблизившись, Ісус сказав їм: дана Мені всяка влада на небі і на землі. 19 Отже, йдіть, навчайте всі народи, хрестячи їх в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, 20 навчаючи їх зберігати все, що Я заповів вам; і ось Я з вами по всі дні, до кінця віку. Амінь.
|
20 груд. 2012 р.
Від Матфея Святе Євангеліє (гл. 27-28)
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар