| 1-3 | 4-10 | 8-10 | 11-13 |
8 Сповiщаємо вам, браття, про благодать Божу, дану Церквам Македонським, 2 бо вони серед великого випробування скорботами дуже багатi на радiсть; i глибока вбогiсть їхня дуже багата на щедрiсть їхню. 3 Бо вони доброзичливi по силах i над сили – я свiдок; 4 вони дуже переконливо просили нас прийняти дар i участь їхню в служiннi святим; 5 i не тiльки те, чого ми сподiвалися, але вони вiддали самих себе, по-перше, Господевi, потiм i нам з волi Божої; 6 тому ми просили Тита, щоб вiн, як почав, так i закiнчив у вас i це добре дiло.
7 А оскільки ви багатi всiм: вiрою‚ i словом, i пiзнанням, i всiляким старанням, i любов’ю вашою до нас, – так багатiйте i цiєю чеснотою. 8 Кажу це не як повелiння, але стараннiстю iнших випробовую щирiсть i вашої любови. 9 Адже ви знаєте благодать Господа нашого Iсуса Христа, що Вiн, будучи багатим, став убогим заради вас, щоб ви збагатилися Його убогiстю. 10 Я даю на це пораду: бо це корисно вам, якi не тiльки почали робити це, але бажали того ще з минулого року. 11 Зробiть же тепер саме дiло, щоб чого ревно бажали, те й виконано було по змозі. 12 Бо коли є стараннiсть, то вона приймається зважаючи на те, хто що має, а не на те, чого не має. 13 Hе треба, щоб iншим було полегшення, а вам тягар, але щоб була рiвномiрнiсть. 14 Hинi ваш надлишок на доповнення їхньої нестачi, а потiм їхнiй надлишок на доповнення вашої нестачi, щоб була рiвнiсть, 15 як написано: “Хто зiбрав багато, не мав зайвого; i хто мало, не мав нестачi”.
16 Дяка Боговi, Який вклав у серце Титове таку стараннiсть до вас. 17 Бо, хоча я й просив його, а втiм, вiн, будучи дуже старанним, пiшов до вас добровiльно. 18 З ним послали ми також брата, якого по всiх церквах хвалять за благовiстя, 19 i до того обраного церквами супроводжувати нас для цього добродiяння, якому ми служимо на славу Самого Господа i вiдповiдно до вашого старання, 20 оберiгаючись, щоб не зазнати вiд кого нарiкання при такiй великiй кiлькості пожертв, доручуваних нашому служiнню; 21 бо ми дбаємо про добре не тiльки перед Господом, але й перед людьми. 22 Ми послали з ними i брата нашого, стараннiсть якого випробували багато в чому, i вiн тепер iще стараннiший з великої впевнености у вас. 23 Що ж стосується Тита, це мiй товариш i спiвпрацівник у вас, а щодо братiв наших, це – посланцi церков, слава Христова. 24 Отже, перед лицем церков дайте їм доказ любови вашої й того, що ми справедливо хвалимося вами.
9 Для мене‚ втiм‚ зайва рiч писати вам про допомогу святим, 2 бо я знаю щирiсть вашу i хвалюся вами перед македонянами, що Ахайя приготована ще з минулого року, i ревнiсть ваша заохотила багатьох. 3 А братiв послав я для того, щоб похвала моя про вас не виявилася марною в цьому випадку, але щоб ви, як я говорив, були приготованi 4 i щоб, коли прийдуть зi мною македоняни i знайдуть вас неготовими, не лишилися ми в в соромi, – не кажу “ви”, – похвалившись з такою впевненiстю. 5 Тому вважав я за потрiбне упросити братiв, щоб вони пiшли наперед до вас i потурбувалися, щоб сповiщене вже благословення ваше було готове як благословення, а не як вимушений дар.
6 При цьому скажу: хто сiє скупо, той скупо i пожне, а хто сiє щедро, той щедро i пожне. 7 Кожен придiляй з ласки серця, не з гiркотою i не з примусом, бо хто дає доброзичливо, того любить Бог. 8 Бог же має силу збагатити вас усякою благодаттю, щоб ви, завжди i в усьому маючи всякий достаток, були багатi на всяке добре дiло. 9 Як написано: “Розсипав, роздав убогим, правда його перебуває повiк”. 10 Той же, Хто дає насiння сiячевi i хлiб на поживу, дасть рясноту посiяному вами i примножить плоди правди вашої, 11 так щоб ви були багатi на всяку щедрiсть, яка через нас створює подяку Боговi. 12 Бо дiло служiння цього не тiльки доповнює потреби святих, але й викликає в багатьох великi подяки Боговi; 13 бо, спостерiгаючи досвiд цього служiння, вони прославляють Бога за покiрнiсть сповiдуваному вами Євангелiю Христовому i за щире спiлкування з ними та з усiма, 14 молячись за вас iз прихильнiстю до вас за дуже щедру у вас благодать Божу. 15 Дяка Боговi за невимовний дар Його!
10 Я ж, Павло, який особисто мiж вами смиренний, а заочно проти вас смiливий, благаю вас лагiднiстю й покірнiстю Христовою. 2 Благаю, щоб менi i в день приходу мого не вдаватися до тiєї рiшучої смiливостi, яку гадаю вжити проти деяких, що думають про нас, нiби ми чинимо за плоттю. 3 Бо ми, будучи в плотi, не за плоттю воюємо. 4 Зброя нашого воювання не плотська, але сильна Богом на зруйнування твердинь: нею руйнуємо задуми 5 i всяке звеличування, що повстає проти пiзнання Бога, i беремо в полон усякий помисел на послух Христу, 6 i готовi покарати всiлякий непослух, коли ваш послух здійсниться. 7 Чи на обличчя ви дивитесь? Хто певний у собi, що вiн Христів, той сам по собi суди, що як вiн Христів, так i ми Христовi. 8 Бо коли б я i бiльше став хвалитися нашою владою, що Господь дав нам на будування, а не на руйнування ваше, то не осоромився б. 9 Втiм, нехай не здається, що я залякую вас посланнями. 10 Так як дехто говорить: послання його важкі і міцні, а особисто присутній – слабкий, i мова його незначна, – 11 такий нехай знає, що якi ми на словах у посланнях заочно, такi самi i на дiлi особисто. 12 Бо ми не смiємо рiвняти або прирiвнювати себе до тих, якi самi себе виставляють: вони мiряють себе самими собою та порiвнюють себе з собою нерозумно. 13 А ми не будемо хвалитися безмiрно, але за мiрилом, що призначив нам Бог, як таку мiру, щоб досягти i до вас. 14 Бо ми не напружуємо себе, як тi, що не досягли до вас, тому що ми досягли i до вас благовiстям Христовим. 15 Ми не без мiри хвалимося, не чужими трудами, але надiємось, що разом iз зростанням вiри вашої ми звеличимося мiж вами надмiру, 16 так щоб проповiдувати Євангелiє і далеко за вами, а не хвалитися готовим у чужому дiлi. 17 “А хто хвалиться, нехай хвалиться в Господi”. 18 Бо не той достойний, хто сам себе хвалить, але кого хвалить Господь.
| 1-3 | 4-10 | 8-10 | 11-13 |
Немає коментарів:
Дописати коментар