| 1-3 | 4-7 | 8-10 | 11-13 | 14-16 |
8 Про iдоложертовнi страви ми знаємо, бо ми всi маємо знання; але знання надимає, а любов будує. 2 Хто гадає, що вiн знає що-небудь, той нiчого ще не знає так, як треба знати. 3 Але хто любить Бога, тому дано знання вiд Hього. 4 Отже, про вживання в їжу iдоложертовного ми знаємо, що iдол у свiтi нiщо i що немає iншого Бога, крiм Єдиного. 5 Бо хоч i є так званi боги, чи на небi, чи на землi, – так як є багато богiв i господарiв багато, – 6 але в нас один Бог Отець, вiд Якого все, i ми для Hього, i один Господь Iсус Христос, через Якого все, i ми через Hього. 7 Та не в усiх таке знання: деякi й донинi з совiстю, що визнає iдолiв, їдять iдоложертовне, як жертви iдольськi, i совiсть їхня, будучи немiчною, оскверняється. 8 Їжа не наближає нас до Бога: бо, чи їмо ми, нiчого не здобуваємо; чи не їмо, нiчого не втрачаємо. 9 Однак бережiться, щоб ця свобода ваша не стала спокусою для немiчних. 10 Бо коли хто-небудь побачить, що ти, маючи знання, сидиш за столом у капищi, то совiсть його, як немiчного, чи не наверне i його їсти iдоложертовне? 11 I вiд твого знання загине немiчний брат, за якого помер Христос. 12 А грiшачи таким чином проти братiв i вражаючи немiчну совiсть їхню, ви грiшите проти Христа. 13 Тому, якщо їжа спокушає брата мого, не буду їсти м’яса повiк, щоб не спокусити брата мого.
9 Чи не апостол я? Чи не вiльний я? Чи не бачив я Iсуса Христа, Господа нашого? Хiба не моє дiло ви у Господi? 2 Якщо для iнших я не апостол, то для вас апостол; бо печать мого апостольства – ви у Господi. 3 Ось мiй захист проти тих, що осуджують мене. 4 Хiба ми не маємо влади їсти i пити? 5 Хiба не маємо влади мати супутницею сестру – жiнку, як i iншi апостоли, i брати Господнi, i Кифа? 6 Або один я та Варнава не маємо влади не трудитися? 7 Який воїн служить коли-небудь на своєму утриманнi? Хто, насадивши виноград, не їсть плодiв його? Хто, пасучи стадо, не їсть молока вiд стада? 8 Чи тiльки за людським мiркуванням я це кажу? Чи не те ж говорить i закон? 9 Бо в Мойсеєвiм законi написано: “Hе зав’язуй рота волові, що молотить”. Чи про волiв турбується Бог? 10 Чи, звичайно, заради нас говориться? Так, для нас це написано; бо хто оре, повинен орати з надiєю, i хто молотить, повинен молотити з надiєю одержати те, чого чекає. 11 Якщо ми посiяли у вас духовне, то чи велике те, коли пожнемо у вас тiлесне? 12 Якщо iншi мають у вас владу, то чи не бiльше ми? Однак ми не користувалися цiєю владою, а все терпимо, щоб не поставити якоїсь перешкоди благовiстю Христовому. 13 Хiба не знаєте, що священнослужителi живляться вiд святилища? Що тi, якi служать жертовнику, мають частку вiд жертовника? 14 Так i Господь звелiв тим, якi проповiдують Євангелiє, жити вiд благовiстування. 15 Але я не користувався нiчим таким. I написав це не для того, щоб так було для мене. Бо для мене краще вмерти, нiж щоб хто знищив похвалу мою. 16 Бо коли я благовiстую, то нiчим менi хвалитися, тому що це неодмiнний обов’язок мiй, i горе менi, коли не благовiстую! 17 Бо коли роблю це добровiльно, то матиму нагороду; а коли недобровiльно, то лише виконую довiрене менi служiння. 18 За що ж менi нагорода? За те, що, проповiдуючи Євангелiє, благовiстую про Христа безвiдплатно, не користуючись моєю владою в благовiстуваннi. 19 Бо, будучи вiльним вiд усiх, я всiм пiдкорив себе, щоб бiльше придбати: 20 для юдеїв я був як юдей, щоб придбати юдеїв; для пiдзаконних був як пiдзаконний, щоб придбати пiдзаконних; 21 для тих, що не мають закону, – був як такий, що не має закону [не будучи таким, що не має закону перед Богом, але пiдзаконним Христу], щоб придбати тих, якi не мають закону; 22 для немiчних був як немiчний, щоб придбати немiчних. Для всiх я став усiм, щоб спасти хоч деяких. 23 Це ж роблю задля Євангелiя, щоб бути спiвучасником його. 24 Хiба не знаєте, що тi, якi бiжать на змаганнi, бiжать усi, але один приймає почесті? Так бiжiть, щоб досягти. 25 Усі подвижники утримуються від усього: ті для одержання вінця тлінного, а ми – нетлінного. 26 I тому я бiжу не так, як на непевне, б’юся не так, щоб тiльки бити повiтря; 27 але приборкую i поневолюю тiло моє, щоб, проповiдуючи iншим, самому не зостатися недостойним.
10 Hе хочу, браття, щоб ви не знали, що отцi нашi всi були пiд хмарою i всi пройшли крiзь море; 2 i всi хрестилися у Мойсея в хмарi i в морi; 3 i всi споживали ту саму духовну їжу; 4 i всi пили те саме духовне питво, бо пили вiд духовного грядущого каменя; камiнь же був Христос. 5 Та не до багатьох iз них благоволив Бог, тому вони загинули в пустелi. 6 А це було за приклад для нас, щоб ми не були похiтливi до лихого, як були похiтливi вони. 7 Hе будьте також iдолопоклонниками, як деякi з них, про яких написано: “Люди сiли їсти й пити i встали, щоб грати”. 8 Hе станемо чинити блуду, як деякi з них блудодiяли, i загинуло їх одного дня двадцять три тисячi. 9 Hе будемо спокушати Христа, як деякi з них спокушали, i загинули вiд змiй. 10 Hе нарiкайте, як деякi з них нарiкали, i загинули вiд всегубителя. 11 Усе це сталося з ними як приклади, а написано для повчання нам, якi досягли останнiх вiкiв. 12 Тому, хто думає, що вiн стоїть, нехай бережеться, щоб не впасти. 13 Вас спiткала спокуса ніяка iнша, тiльки людська; i вiрний Бог, Який не попустить вам, щоб ви були спокушенi бiльше, нiж можете, але разом із спокусою дасть i полегшення, щоб ви могли перенести.
14 Отже, улюбленi мої, уникайте iдолослужiння. 15 Я кажу вам як розсудливим: самi розсудiть те, про що говорю. 16 Чаша благословення, яку ми благословляємо, чи не є приєднання Крови Христової? Хлiб, який ми переломлюємо, чи не є приєднання Тiла Христового? 17 Один хлiб, i нас багато – одне тiло; бо всi причащаємось вiд одного хлiба. 18 Погляньте на Iзраїля по плотi: тi, що їдять жертви, чи не учасники жертовника? 19 Що ж я кажу? Чи те, що iдол є щось, або жертва iдольська що-небудь значить? 20 Hi, але що язичники, приносячи жертви, приносять бiсам, а не Боговi. А я не хочу, щоб ви єдналися з бiсами. 21 Hе можете пити чашу Господню i чашу бiсiвську; не можете бути учасниками трапези Господньої i трапези бiсiвської. 22 Чи посмiємо ми гнiвити Господа? Хiба ми сильнiшi за Hього?
23 Усе менi дозволено, та не все на користь; усе менi дозволено, та не все повчає. 24 Hехай нiхто не шукає для себе, але кожний для ближнього. 25 Усе, що продається на торгу, їжте, не вагаючись, для спокою совiсти; 26 бо “Господня земля i те, що наповнює її”. 27 Якщо хтось iз невiрних запросить вас i ви захочете пiти, то все, що дадуть вам, їжте без найменшого вагання, для спокою совiсти. 28 Але якщо хтось вам скаже: це iдоложертовне, – то не їжте заради того, хто сказав вам‚ i заради совiсти. Бо Господня земля i те, що наповнює її. 29 А совiсть маю на увазi не свою, а iншого; бо чому моя свобода судитиметься чужою совiстю? 30 Якщо я із вдячнiстю вживаю їжу, то навiщо мене зневажати за те, за що я дякую? 31 Отже, чи ви їсте, чи п’єте, чи щось iнше робите, все робiть на славу Божу. 32 Hе давайте спокуси нi юдеям, нi еллiнам, нi Церквi Божiй, 33 тому що i я догоджаю всiм у всьому, шукаючи не своєї користи, а користи багатьох, щоб вони спаслися.
|
Немає коментарів:
Дописати коментар