Соборне послання святого апостола Якова (гл. 3-5)

1-2

3-5

3 Браття мої, не багато хто ставайте учителями, знаючи, що ми пiдпадемо пiд бiльший осуд, 2 бо всi ми багато грiшимо. Хто не грiшить словом, той досконала людина, яка може приборка­ти i все тiло. 3 Ось ми вкладаємо вуздечки в рот коням, щоб вони слухались нас, i керуємо всiм тi­лом їхнiм. 4 Ось i кораблi, хоч якi вони великi i як не носяться сильними вiтрами, та невеликим кермом спрямовуються, куди хоче керманич; 5 так само i язик – невеликий член, але багато чинить. Подивись, невеликий вогонь‚ а як багато речей спалює! 6 I язик – во­гонь, прикраса неправди; язик по­ставлений так мiж нашими членами, що сквернить усе тiло i запалює круг життя, будучи сам за­палюваний вiд геєни. 7 Бо всяке єство звiрiв i птахiв, плазунiв i морських тварин приборкується i приборкане людським єством, 8 а язика приборкати нiхто з людей не може: це – невтримне зло; вiн повний отрути смертоносної. 9 Hим благословляємо Бога i От­ця, i ним же проклинаємо людей, створених за подобою Божою. 10 З тих самих уст виходить благословення i прокляття: не повинно, браття мої, щоб це так було. 11 Хi­ба з одного джерела тече солодка i гiрка вода? 12 Hе може, браття мої, смоковниця родити масли­ни або виноградна лоза – смокви. Також i з одного джерела не мо­же виливатися солона i солодка вода.

13 Хто мудрий i розумний мiж вами? Доведи це на дiлi добрим поводженням з мудрою лагiднiс­тю. 14 Але якщо у вашому серцi ви маєте гiрку заздрiсть i сварли­вiсть, то не хвалiться i не говоріть неправди проти iстини. 15 Це не та мудрiсть, яка сходить зверху, але земна, душевна, бiсiвська, 16 бо де заздрiсть i сварливiсть, там безладдя i все лихе. 17 А муд­рiсть, яка сходить зверху, по-пер­ше, чис­та, потiм мирна, лагiдна, покiр­лива, повна милосердя i пло­дiв благих, неупереджена i не­лице­мiрна. 18 Плiд же правди сi­ється у свiтi тими, якi зберігають мир.

4 Звiдкiль у вас ворожнеча i чвари? Чи не звiдси, вiд пристрастей ваших, що воюють у членах ваших? 2 Жадаєте i не маєте; вбиваєте i заздрите‚ i не можете досягти? Сваритесь i ворогуєте – i не маєте, бо не просите, 3 просите – i не одержуєте, тому що просите не на добре, а щоб ужити для пристрастей ваших. 4 Перелюбники i перелюбницi! Чи не знаєте, що дружба зi свiтом є ворожнеча проти Бога? Бо хто хоче бути другом свiтовi, той стає ворогом Боговi. 5 Чи ви думаєте, що даремно Писання говорить: “Ревнощів жа­дає дух, який вселився в нас”? 6 Але тим бiльшу дає благодать; тому й сказано: “Бог гордим противиться, а смиренним дає благодать”.

7 Отже, покорiться Боговi; противтеся дияволовi, i вiн утече вiд вас. 8 Hаблизьтеся до Бога, i наблизиться до вас; очистiть руки, грiшники, виправте серця, двоєдушнi. 9 Страждайте, плачте i ридайте; смiх ваш нехай обернеться на плач i радiсть – на печаль. 10 Смирiться перед Господом, i пiднесе вас.

11 Hе злословте один на одного, браття: бо хто злословить на брата або судить брата свого, той злословить на закон i судить закон: коли ж ти закон судиш, то ти не виконавець закону, а суддя. 12 Один є Законодавець i Суддя, Який може спасти i погубити; а ти хто, що судиш ближнього?

13 Тепер послухайте ви, що гово­рите: “Сьогоднi або завтра пiдемо до такого-то мiста, i проживемо там один рiк, i будемо торгувати й одержувати прибуток”; 14 ви, якi не знаєте, що станеться завтра; бо що таке ваше життя? Воно є пара, що з’являється на короткий час, а потiм зникає. 15 Замiсть того, щоб вам говорити: “Коли угодно буде Господеві і будемо живі, то зробимо те або інше”, – 16 ви ж ни­ні хвалитесь у гордощах ваших; всяка така похвальба є зло. 17 От­же, хто знає, як добро робити, і не робить, тому гріх.

5 Послухайте ви, багатії; плачте і ридайте від лютих бід ваших, що наближаються до вас. 2 Багатство ваше згнило, і одяг ваш поточений міллю. 3 Золото ваше і срібло поіржавіло, та іржа їх буде свідчити проти вас і з’їсть плоть вашу, як вогонь: ви придбали собi скарб на останнi днi. 4 Ось плата, яку ви утримали у робiтни­кiв, що працювали на ваших полях, голосить; i голосiння женцiв дiйшли до вух Господа Саваофа. 5 Ви розкошували на землi та зазнали насолоди; наситили серця вашi, нiби на день заколення. 6 Ви засудили, убили Праведника; Вiн не противився вам.

7 Отже, браття, будьте довготер­пеливi до пришестя Господа. Ось хлiбороб чекає доброго плоду вiд землi i довго терпить задля нього, поки прийме дощ раннiй i пiзнiй. 8 Терпiть же довго i ви, змiцнiть серця вашi, бо пришестя Господа наближається. 9 Hе на­рiкайте, брат­тя, один на одного, щоб i ви не були осудженi: ось Суддя перед дверима стоїть. 10 Вiзьмiть за приклад, браття мої, тяжкi страждання i довготерпiння пророкiв, якi говорили iм’ям Господнiм. 11 Ось ми ублажаємо тих, якi тер­пiли. Ви чули про терпiння Iова i бачили кiнець його вiд Господа; бо Господь вельми милостивий i щедрий.

12 Перш за все, браття мої, не клянiться нi небом, нi землею, нi iншою якою клятвою, а нехай буде у вас: “так, так”; i “нi, нi”, щоб вам не зазнати осуду.

13 Якщо хто з вас тяжко страждає, нехай молиться. Хто в доброму настрої, нехай спiває псалми. 14 Чи хто з вас занедужає, нехай покличе пресвiтерiв Церкви i нехай помоляться над ним, помазавши його оливою в iм’я Господнє. 15 I молитва вiри зцiлить недужого i пiдведе його Господь; i, якщо вiн грiхи вчинив, прос­тяться йому.

16 Отже, признавайтесь один од­ному в провинах i молiться один за одного, щоб вам зцiлитися, бо багато може щира молитва правед­ного. 17 Iлля був чоловiк подiб­ний до нас, а помолився молитвою, щоб не було дощу, i не було дощу на землi три роки i шiсть мi­сяцiв. 18 I знову помолився, i небо дало дощ, i земля зростила плiд свiй.

19 Браття! Якщо хтось iз вас вiдхилиться вiд iстини i хтось на­верне його, 20 нехай той знає, що хто звернув грiшника з облудної путi, спасе душу вiд смерти i покриє безлiч грiхiв.

1-2 3-5