Від Луки Святе Євангеліє (гл. 3-4)

1-2

3-4

5-6

7-8

9-10

11-12

13-14

15-16

17-18

19-20

21-22

23-24

3 У п’ятнадцятий же рік прав­ління Тиверія-кесаря, коли Понтійський Пилат правив Юдеєю, Ірод був четверто­владником у Галилеї, Филип, брат йо­го, був четвертовладником в Ітуреї і Тра­хонітському краї, а Лисаній був четвертовладником в Авилинеї, 2 за первосвящеників Анни і Каяфи, було слово Боже до Іоана, си­на Захарії, в пустелі. 3 І він прохо­див по всій околиці Йорданській, проповідуючи хрещення покаяння для прощення гріхів, 4 як написано в книзі слів Ісаї-пророка, який говорить: глас вопіющого в пустелі: приготуйте путь Господній, прямими зробіть стезі Йому. 5 Кожна долина нехай наповниться, і всяка гора і пагорб зрівняю­ться, і хай стане криве прямим, і вибоїсті дороги – рівними. 6 І поба­чить всяка плоть спасіння Боже. 7 Іоан говорив народові, що приходив хреститися від нього: поріддя єхиднове! Хто навчив вас тікати від грядущого гніву? 8 Створіть же плоди, достойні покаяння, і не думайте гово­ри­ти в собі: отця маємо Авраама. Кажу бо вам, що Бог з каміння цього може створити дітей Авраамові. 9 Вже й сокира при корені дерева лежить: всяке дерево, що не приносить доброго плоду, зрубується і вкидається у вогонь. 10 І запитува­ли його люди, кажучи: що ж нам робити? 11 Відповідаючи, він сказав їм: хто має дві одежини, хай дасть тому, хто не має, і хто має їжу, хай зробить так само. 12 Прийшли і митарі хреститися від нього і сказали йому: учителю, що нам робити? 13 Він відповів їм: нічого не вимагайте більше того, що призначено вам. 14 Питали його також і воїни: а що нам робити? І сказав їм: нікого не кривдіть, не обмовляйте і задовольняйтеся плат­нею вашою. 15 Коли ж народ чекав і всі роздумували в серцях своїх про Іоана, чи не Христос він, – 16 Іоан усім відповідав: я хрещу вас водою: але гряде Сильніший за мене, Якому я недостойний розв’язати ремінь взуття Його; Він хреститиме вас Духом Святим і вогнем. 17 Лопата в руці Його, і Він очис­тить тік Свій і збере пшеницю в житницю Свою, а полову спалить вогнем невгасимим. 18 І ба­гато іншого, втішаючи, благовістив Він людям.

19 Ірод же, четвертовладник, якому Іоан докоряв за Іродіаду, жінку брата його, і за все, що зробив Ірод лихого, 20 додав до всього іншого і те, що замкнув Іоана у в’язниці.

21 І сталося, коли хрес­тився весь народ, і Ісус, охрестившись, молився, розкрилося небо, 22 і Дух Святий зійшов на Нього в тілесному вигляді, як голуб; і був Голос з небес, Який говорив: Ти є Син Мій Улюблений, у Тобі Моє благовоління!

23 Ісус, починаючи Своє служіння, був років тридцяти, і був, як думали, син Йосифів, Іліїв, 24 Мат­фатів, Левіїв, Мелхіїв, Іаннаїв, Йосифів, 25 Маттафіїв, Амосів, Наумів, Еслимів, Наггеїв, 26 Маафів, Маттафіїв, Семеіїв, Йосифів, Іудин, 27 Іоананів, Рисаїв, Зоровавелів, Салафіїлів, Ниріїв, 28 Мелхіїв, Аддіїв, Косамів, Елмодамів, Ірів, 29 Іосіїв, Єлиєзерів, Іоримів, Матфатів, Левіїв, 30 Симеонів, Іудин, Йосифів, Іонанів, Єлиакимів, 31 Мелеаїв, Маї­нанів, Маттафаїв, Нафанів, Давидів, 32 Єссеїв, Ови­дів, Воозів, Салмонів, Наасонів, 33 Аминадавів, Ара­мів, Єсромів, Фаресів, Іудин, 34 Яковів, Ісааків, Авраамів, Фаррин, Нахорів, 35 Серухів, Рагавів, Фалеків, Єверів, Салинів, 36 Каїнанів, Арфаксадів, Симів, Ноїв, Ламехів, 37 Мафусалів, Єнохів, Іаредів, Малелеїлів, Каїнанів, 38 Єносів, Сифів, Адамів, Божий.

4 Ісус же, сповнений Духа Свя­того, повер­нувся від Йордану і поведений був Духом у пустелю. 2 Там сорок днів він був спокушуваний дияволом і нічого не їв у ті дні, і по їх закінченні наостанку зголоднів. 3 І сказав Йому диявол: якщо Ти Син Божий, то звели каменю цьому, щоб став хлібом. 4 Ісус відповів йому: написано, що не хлібом єдиним житиме людина, але всяким словом Божим. 5 І, вивівши Його на високу гору, диявол показав Йому всі царства світу в одну мить. 6 І сказав Йому диявол: Тобі дам усю оцю владу над усіми цими царствами і славу їх, бо вона мені передана, і я кому схочу, даю її. 7 Отже, як­що Ти поклонишся мені, то все буде Твоє. 8 Ісус сказав йому у відповідь: відійди від Мене, сатано; написано: Господу Богу твоєму поклоняйся і Йому Єдиному служи. 9 І повів Його до Єрусалима, і поставив Його на крилі храму, і сказав Йому: якщо Ти Син Божий, кинься звідси вниз. 10 Бо написано: ангелам Своїм заповість про Тебе зберег­ти Тебе; 11 і на руках понесуть Тебе, щоб не спітк­нувся об камінь ногою Твоєю. 12 Ісус відповів йому: сказано: не спокушай Господа Бога твого. 13 І, закін­чив­ши всі спокушання, диявол відійшов від Нього до часу.

14 І повернувся Ісус в силі духу до Га­лилеї; і рознеслася чутка про Нього по всьому краю. 15 Він навчав у синагогах їхніх, і всі Його славили.

16 І прийшов у Назарет, де був вихований, і увійшов, за звичаєм Своїм, в день суботній у синагогу і став, щоб читати. 17 Йому подали книгу пророка Ісаї; і Він, розгорнувши книгу, знайшов місце, де було написано: 18 Дух Господній на Мені; бо Він помазав Мене благовістити убогим, і послав Ме­не зціляти розбитих серцем, проповідувати полоненим визволення, сліпим прозріння, відпустити замучених на волю, 19 проповідувати літо Господнє сприятливе. 20 І, згорнувши книгу і від­давши служителю, сів, і очі всіх у синагозі були звернені до Нього. 21 І Він почав говорити їм: нині справдилося писання, яке ви почули. 22 І всі свідчили Йому. І дивувалися словам благодаті, що виходили з уст Його, і говорили: чи ж не Йосифів це син? 23 Він сказав їм: напевно, ви скажете Мені приказ­ку: лікарю, зцілися Сам, зроби і тут, на Твоїй батьківщині, те, що, ми чули, було в Капернаумі. 24 І ска­зав: істинно кажу вам: ніякого пророка не приймають на батьків­щині своїй. 25 По правді ж кажу вам, ба­гато вдів було в Ізраїлі у дні Іллі, коли небо замкнулося на три роки і шість місяців, так що настав великий голод по всій зем­лі, 26 і до жодної з них не був посланий Ілля, а тільки в Сарепту сидонську, до жінки-вдови. 27 І ба­гато також було прокажених в Ізраїлі за пророка Єлисея, і жоден з них не очистився, тільки Неєман-сирієць. 28 І сповнились усі гнівом у синагозі, почувши це. 29 І, вставши, вигнали Його геть з міста і повели на вершину гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоб скинути Його. 30 Він же, пройшовши серед них, відійшов.

31 І прийшов у Капернаум, місто галилейське, і навчав їх по суботах. 32 І дивувалися вченню Його, бо слово Його мало владу. 33 Був у синагозі чоловік, що мав духа нечистого, і він закричав гучним голосом: 34 облиш, що Тобі до нас, Ісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас; знаю Тебе, хто Ти, Святий Божий. 35 Ісус заборонив йому, сказавши: замовкни і ви­йди з нього. І біс, кинувши його по­середині синагоги, вийшов з нього, нітрохи не зашкодивши йому. 36 І усіх охопив жах, і питали один одного, кажучи: що це за слово, що з владою і силою наказує нечистим духам, і вони виходять? 37 І розійшлася чутка про Нього по всіх місцях того краю.

38 Вийшовши з синагоги, Він увійшов у дім Симонів; теща ж Симонова була в сильній гарячці; і благали Його за неї. 39 Підійшовши до неї, Він заборонив гарячці; і покинула її. Вона відразу ж встала і слугувала їм. 40 Коли ж заходило сонце, всі, хто тільки мав хворих на різні недуги, приводили їх до Нього, і Він, покладаючи на кожного з них руки, зціляв їх. 41 Виходили також і біси з багатьох, викрикуючи і кажучи: Ти Христос, Син Божий. А Він забороняв їм казати, що вони знають, що Він Христос.

42 А як настав день, Він, вийшов­ши з дому, пішов у безлюдне місце, а люди шукали Його і, прийшовши до Нього, затримували Його, щоб не йшов від них. 43 Він же сказав їм: і іншим містам Мені належить благовістити Царство Боже, бо на те Я посланий. 44 І про­повідував у синагогах галилей­ських.

1-2 3-4 5-6 7-8 9-10 11-12 13-14 15-16 17-18 19-20 21-22 23-24