Том Райт. Бог є. Що далі? (завершення)

(за книжкою: Том Райт. Бог есть. Что дальше: Как стать теми, кем мы призваны быть. – М.: Эксмо, 2011. — 416 с.)

Продовжуємо читати одну з найвідоміших книжок Тома Райта (початок дивись тут). Як і обіцяв у попередній публікації, розпочнемо з кола добрих справ – тих п’яти елементів, які, на думку автора, є невід’ємними складовими життя християнина. У книжці це коло має такий вигляд (переклад мій):

Том Райт. Бог є. Що далі? Як стати тими, ким ми покликані бути?

(за книжкою: Том Райт. Бог есть. Что дальше: Как стать теми, кем мы призваны быть. – М.: Эксмо, 2011. — 416 с.)

Цитати:

• Наше покоління перестало розуміти одну важливу річ: що образ думок важливий, що чесність важлива.
• Ми звикли думати, що правила поведінки заважають нам бути щасливими - або, якщо поглянути на це з іншої точки зору, що на шляху до щастя нам необхідно порушувати або обходити правила.
• Чотири якості характеру – сміливість, зібраність, ясність мислення і рішучість чинити правильно в інтересах інших – вважаються ключами до справді людського буття.
• Варто навести порядок в думках – і це позначиться на поведінці.
• Характер змінюється під впливом трьох речей. По-перше, вам треба поставити перед собою правильну мету. По-друге, вам треба визначити, які кроки ведуть до досягнення цієї мети. По-третє, ці кроки повинні стати вашою звичкою, ніби вашою другою природою.

Про свободу християнства

Починається Великий піст, і можна передбачити появу в пресі та на телебаченні чергової порції нападок на «обмеженість» християнства. Особливо це стосуватиметься православ’я, яке не йде, подібно до протестантизму та католицизму, на поступки у своїх вимогах до життя вірян.
Почнуть з посту: це і не актуально в умовах сучасного життя, і небезпечно так надовго позбавляти свій організм тваринних білків, та й взагалі шкідливо так обмежувати свій раціон тощо. Поступово перейдуть і до інших сфер життя. Особливо люблять закидати православ’ю консервативністю в питаннях дівочої цноти та подружньої вірності. Буде й багато чого іншого, про що тут писати немає потреби – кожен, взявши до рук світську газету чи увімкнувши телевізор, зможе вдосталь прочитати про обмеженість і застарілість християнства взагалі та православ’я зокрема. Та найгірше в цій ситуації інше – більшість обвинувачів просто переказуватимуть вигадки одне одного, не завдаючи собі клопоту самостійно розібратися у цих питаннях. Здавалося б – є всі можливості для самоосвіти: немає заборони на читання Біблії, є український переклад Святого письма та праць Святих отців. Але ж ні – значно легше з року в рік переписувати одні й ті ж побрехеньки, приперчуючи їх анекдотами про попів чи фотографіями, де батюшка у піст їсть скоромне чи вживає алкоголь.

Чому розділене християнство

У світі сотні християнських конфесій. Усі вони визнають божественність Ісуса Христа, усі шанують Біблію загалом і Євангеліє зокрема. Євангеліє, у якому Христос молиться до Бога за всіх християн, аби вони «були єдині» (Ів. 17:11). А єдності немає. Молимося, аби об’єдналися «усі Церкви усіх народів світу», а між собою поєднатися не можемо. Увесь час щось заважає: мова, обрядовість, богословські нюанси. Як наслідок – люди, бачачи розрізненість і «множинність» християнства, починають сприймати його просто як «ще одну релігію» серед безлічі інших.

А мало ж бути навпаки. Згадаймо заклик Христа вести себе так, аби люди «бачили ваші добрі діла і прославляли Отця вашого Небесного» (Мф. 5:16). Звучить просто і логічно: ставаймо щодень кращими – і люди побачать, що «з нами Бог». Але ж це важко! Значно простіше ховатися за зовнішніми ознаками, вирізнятися особливістю богослужінь чи нюансами вірувань. І це не лише щодо різних конфесій. Життя більшості християн теж переважно зовнішнє. Чим ми засвідчуємо свою віру? Піст, відвідування храму, молитва. Піст, у якому намагаємося злукавити соєвою ковбасою чи перетворити його у засіб для схуднення. Похід у храм – для розповсюдження нової порції пліток та політінформації. Молитва – переважно механічна або «як тривога».

Про ловців благодаті

Доки я готую чергову порцію виписок з «Тускуланських бесід» Ціцерона (знаю, що трохи затягнув з їх публікацією, але на те маю досить поважні причини), пропоную згадати ще одну нашу традицію: на великі православні свята говорити про різні аспекти православного життя у сучасному світі. Сьогоднішня тема «ловців благодаті» невипадкова, адже тривають спасівські свята, коли в церквах людно, як на Великдень. На жаль, як і на Великдень, значна частина їх приходить не до Бога, а «покропити/посвятити». Про таке споживацьке ставлення до Божих дарів і поговоримо сьогодні.

Дослідники стверджують, що на планеті немає жодного народу без релігії. І, напевне, кожен віруючий сподівається (хоч і глибоко в душі) отримати від Бога (чи богів) певний дар. Зміст його різниться залежно від світогляду та рівня розвитку того чи іншого суспільства: від вдалого полювання чи перемоги у битві до вічного життя чи навпаки – звільнення від безупинної життєвої круговерті. Спільним для всіх цих вірувань, починаючи від язичництва, є привнесений з людських стосунків ключовий принцип: щоб щось отримати, необхідно щось віддати.

Від Матфея Святе Євангеліє (гл. 1-3)

1-3

4-5

6-7

8-9

10-11

12-13

14-15

16-18

19-20

21-22

23-24

25-26

27-28

1 Книга родоводу Ісуса Христа, Сина Давидового, Сина Авраамового.

2 Авраам породив Ісаака; Ісаак породив Якова; Яків породив Іуду та братів його; 3 Іуда породив Фареса і Зару від Фамари; Фарес породив Есрома; Есром породив Арама; 4 Арам породив Аминадава; Аминадав породив Наасона; Наасон породив Салмона; 5 Салмон породив Вооза від Рахави; Вооз породив Овида від Руфи; Овид породив Єссея; 6 Єссей породив Давида царя; Давид цар породив Соломона від дружини Урієвої; 7 Соломон породив Ровоама; Ровоам породив Авию; Авия породив Асу; 8 Аса породив Іосафата; Іосафат породив Іорама; Іорам породив Озію; 9 Озія породив Іоафама; Іоафам породив Ахаза; Ахаз породив Єзекію; 10 Єзекія породив Манассію; Манассія поро­див Амона; Амон породив Іосію; 11 Іосія породив Іоакима; Іоаким породив Єхонію та братів його до переселення вавилонського. 12 По переселенні ж вавилонському Єхонія породив Салафиїла; Салафиїл породив Зоровавеля; 13 Зоровавель породив Авиуда; Авиуд породив Єлиакима; Єлиаким породив Азора; 14 Азор породив Садока; Садок породив Ахима; Ахим породив Еліуда; 15 Еліуд породив Єлеа­зара; Єлеазар породив Матфана; Матфан породив Якова; 16 Яків породив Йосифа, чоловіка Марії, від Якої народився Ісус, названий Христом. 17 Отже, всіх поколінь від Авраама до Давида чотирнадцять ро­дів; і від Давида до переселення вавилон­ського чотирнадцять родів; і від переселення вавилонського до Христа чотирнадцять родів.

  18 Різдво Ісуса Христа було так: по зарученні Матері Його Марії з Йосифом, перш ніж зійтися їм, виявилося, що Вона має в утробі від Духа Святого. 19 Йосиф же, чоловік Її, будучи пра­ведним і не бажаючи ославити Її, хотів потай відпустити Її. 20 Та щойно він помислив це, як ось ангел Господній з’явився йому уві сні, промов­ля­ючи: Йосифе, сину Давидів! Не бійся прийняти Марію, жону твою, бо зачате в Ній є від Духа Святого. 21 Народить же Вона Сина, і наречеш Йо­му ім’я Ісус, бо Він спасе людей Своїх від гріхів їхніх. 22 Це ж усе сталося, щоб збулося сказане Господом через пророка, який говорить: 23 ось Діва в утробі прийме й народить Сина, і наречуть ім’я Йому Еммануїл, що означає: з нами Бог. 24 Прокинувшись, Йосиф зробив, як звелів йому ангел Господній, і прийняв жону свою. 25 І не знав Її, поки й породила Сина Свого первістка, і він нарік ім’я Йому: Ісус.

Від Матфея Святе Євангеліє (гл. 4-5)

1-3 4-5 6-7 8-9 10-11 12-13 14-15 16-18 19-20 21-22 23-24 25-26 27-28

4 Тоді Ісус виведений був Духом у пустелю, щоб спокушав Його диявол. 2 І постився сорок днів і сорок ночей, наостанку зголоднів. 3 І, приступивши до Нього, спокусник сказав: якщо Ти Син Божий, скажи, щоб каміння це хлібами стало. 4 Він же сказав йому у відповідь: написано: не хлібом єдиним житиме людина, але всяким словом, що виходить з уст Божих. 5 Тоді узяв Його диявол до святого міста і поставив Його на крилі храму, 6 та й каже Йому: якщо Ти є Син Божий, кинь­ся вниз, бо написано: ангелам Своїм заповість про Тебе, щоб оберігали Тебе, і на руки візьмуть Тебе, щоб не спіткнувся об камінь ногою Твоєю. 7 Сказав же йому Ісус: написано також: не спокушай Господа Бога твого. 8 Знову бере Його диявол на дуже ви­соку гору і показує Йому всі царства світу і славу їхню, 9 та й говорить Йому: це все Тобі дам, якщо, впав­ши, поклонишся мені. 10 Тоді Ісус говорить йо­му: відійди від Мене, сатано, бо написано: Господу Богу твоєму поклоняйся і Йому Єдиному служи. 11 Тоді залишив Його диявол, і ось ангели присту­пили й служили Йому.

12 Коли ж почув Ісус, що Іоан відданий під варту, пішов до Галилеї. 13 І, залишивши Назарет, прийшов і оселився в Капернаумі приморському, в краях Завулонових і Неффалимових, 14 щоб збулося сказане пророком Ісаєю, який говорить: 15 земле Завулонова і земле Неффалимова, за Йорданом на шляху приморському, Галилеє язичників. 16 Народ, що сидів у темряві, побачив світло велике, і тим, що перебувають у країні й тіні смерти, світло засяяло їм. 17 Відтоді почав Ісус пропо­відувати й говорити: покайтеся, наблизилося бо Царство Небесне.

18 Проходячи ж біля моря Галилейського, Він побачив двох братів: Симона, що звався Петром, і Андрія, брата його, які закидали сіті в море, бо вони були рибалками. 19 Та й каже їм: ідіть за Мною, і зроблю вас ловцями людей. 20 І вони зараз же, покинув­ши сіті, пішли за Ним. 21 І, віді­йшовши звідтіля, побачив інших двох братів: Якова Зеведеєвого та Іоана, брата його, у човні із Зеведеєм, батьком їхнім, які лагодили сіті свої, і покликав їх. 22 Вони, одразу ж покинувши човен і батька свого, пішли за Ним.

Від Матфея Святе Євангеліє (гл. 6-7)

1-3 4-5 6-7 8-9 10-11 12-13 14-15 16-18 19-20 21-22 23-24 25-26 27-28

6 Стережіться, не творіть милостині вашої перед людьми для того, щоб вони бачили вас: інакше не буде вам нагороди від Отця вашого Небесного. 2 Отже, коли твориш милостиню, не сурми перед собою, як роблять лицеміри в синаго­гах і на вулицях, щоб прославляли їх люди. Істинно кажу вам: вони вже мають нагороду свою. 3 У тебе ж, як твориш милостиню, нехай ліва рука твоя не знає, що робить правиця твоя, 4 щоб милостиня твоя була потаєм­ною; і Отець твій, Який бачить таємне, воздасть тобі явно.

5 І, коли молишся, не будь як лицеміри, які люблять молитися у синагогах і на перехрестях, зупиняючись, щоб бачили їх люди. Істинно кажу вам: вони вже мають нагороду свою. 6 Ти ж, коли молишся, увійди до кімнати твоєї і, зачинивши двері твої, помо­лись Отцю твоєму, Який у таїні, і Отець твій, Який бачить таємне, воздасть тобі явно. 7 А молячись, не говоріть зайвого, як язичники, бо вони думають, що в багатослів’ї своєму почуті будуть. 8 Не уподібнюйтесь їм, бо знає Отець ваш, чого ви потребуєте, раніше за ваше прохання до Нього. 9 Моліться ж так:

Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє; 10 нехай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. 11 Хліб наш насущний дай нам сьогодні; 12 І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; 13 І не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є Царство, і сила, і слава навіки. Амінь.

14 Бо якщо ви прощатимете людям провини їхні, то простить і вам Отець ваш Небесний. 15 А коли не будете прощати людям провин їхніх, то і Отець ваш не простить вам провин ваших.

16 Коли ж постите, не будьте сумні, як лицеміри, бо вони потьмарюють обличчя свої, щоб показати людям, що постять вони. Істинно кажу вам: вони вже мають нагороду свою. 17 Ти ж, коли постиш, намасти голову твою і вмий обличчя твоє, 18 щоб не показувати людям, що ти постиш, але Отцю твоєму, – Який у таїні; і Отець твій, Який бачить таємне, воздасть тобі явно.

Від Матфея Святе Євангеліє (гл. 8-9)

1-3 4-5 6-7 8-9 10-11 12-13 14-15 16-18 19-20 21-22 23-24 25-26 27-28 8 Коли ж Він зійшов з гори, слідом за Ним пішло багато народу. 2 І ось підійшов прокажений і, кланяючись Йому, ска­зав: Господи, коли хочеш, можеш мене очистити. 3 Ісус, простягши руку, доторкнувся до нього і сказав: хочу, очисться. І він у ту ж мить очистився від прокази. 4 І го­ворить йому Ісус: гляди ж, нікому не розповідай, але піди покажися священикові і принеси дар, який повелів у законі Мойсей, на свідчення їм. 5 А як увійшов Ісус до Капернаума, підійшов до Нього сотник і благав Його: 6 Господи, слуга мій вдома лежить розслаблений і тяж­ко страждає. 7 І говорить йому Ісус: Я прийду і зцілю його. 8 Сотник же у відповідь сказав: Господи! Я недостойний, щоб Ти уві­йшов під покрівлю мою; але промов тільки слово, і видужає слуга мій. 9 Бо і я – людина підвладна, але, маючи під собою воїнів, кажу одному: іди, і йде; і другому: прийди, і приходить; і слузі моєму: зроби це, і зробить. 10 Почувши це, Ісус здивувався і сказав тим, що йшли за Ним: істинно кажу вам, і в Ізраїлі не знайшов Я такої віри. 11 Кажу ж вам, що багато прийдуть зі сходу й заходу і возляжуть з Авраамом, Ісааком і Яковом у Царстві Небесному; 12 А сини Царства вигнані будуть у пітьму непроглядну: там буде плач і скрегіт зубів. 13 І сказав Ісус сотникові: іди, і, як вірував ти, нехай буде тобі. І одужав слуга його в ту ж мить. 14 Прийшовши до Петрової господи, Ісус побачив тещу його, що лежала в гарячці, 15 і доторк­нувся до руки її, і гарячка покинула її; і вона встала і слугувала Йому. 16 Коли ж настав вечір, привели до Нього багатьох біснуватих, і Він вигнав духів словом і зцілив усіх недужих, 17 щоб справдилося сказане пророком Ісаєю, який говорить: Він узяв на Себе недуги наші і поніс хвороби.

Від Матфея Святе Євангеліє (гл. 10-11)

1-3 4-5 6-7 8-9 10-11 12-13 14-15 16-18 19-20 21-22 23-24 25-26 27-28 10 Прикликавши дванадцять учеників Своїх, Він дав їм вла­ду над нечистими духами, щоб виганяли їх і зціляли всяку недугу і всяку неміч. 2 Дванадцяти ж апостолів імена такі: перший Симон, що зветься Петром, і Андрій, брат його, Яків Зеведеїв та Іоан, брат його, 3 Филип і Варфоломій, Фома і Матфей-митар, Яків Алфеїв і Леввей, прозваний Фадеєм, 4 Симон Кананіт та Іуда Іскаріотський, який і зрадив Його. 5 Цих дванадцятьох послав Ісус і заповів їм, промовляючи: на путь до язичників не ходіть і в місто самарянське не входьте; 6 а йдіть краще до овець загиблих дому Ізраїлевого; 7 ходячи ж, проповідуйте, кажучи, що наблизилося Царство Небесне; 8 хворих зціляйте, прокажених очищайте, мертвих воскрешайте, бісів виганяйте: задарма одержали, задарма давайте. 9 Не беріть з собою ні золота, ні срібла, ані міді у пояси свої, 10 ні торбини на дорогу, ні двох одежин, ні взуття, ані посоха, бо той, хто трудиться, достойний нагороди своєї. 11 В яке б місто або селище не ввійшли ви, довідуйтесь, хто в ньому достойний є, і там залишайтесь, доки не ви­йдете; 12 а входячи в дім, привітайте його, кажучи: мир дому цьому. 13 І якщо буде дім достойний, то мир ваш зійде на нього; якщо ж не буде до­стойний, то мир ваш до вас повернеться. 14 А коли хто не прийме вас і не послухає слів ваших, то, виходячи з дому чи з міста того, обтрусіть порох з ніг ваших. 15 Істинно кажу вам: відрадніше буде землі Содомській і Гоморрській у день судний, аніж місту тому. 16 Ось Я посилаю вас, як овець поміж вовків: отже, будь­те мудрі, як змії, і лагідні, як голуби. 17 Остерігайтеся ж людей: бо вони видаватимуть вас на судилища і в своїх синагогах битимуть вас, 18 і поведуть вас до правителів і царів заради Мене на свідчення їм та язичникам. 19 Коли ж видаватимуть вас, не турбуйтеся, як або що говорити; бо в той час дано буде вам, що сказати, 20 бо не ви будете говорити, а Дух Отця вашого говоритиме у вас. 21 Видасть же брат брата на смерть і батько сина; і повстануть діти на батьків і уб’ють їх; 22 і будуть вас ненавидіти всі за ім’я Моє; а хто витерпить до кінця, той спасенний буде.23 Коли ж гнатимуть вас в одному місті, біжіть у інше. Бо істинно кажу вам: не встигнете обійти ще міст Ізраїлевих, як прийде Син Людський. 24 Учень не вищий за вчителя і слуга не вищий за господаря свого. 25 Досить для учня, щоб він був як учитель його, і для слуги, щоб він був як господар його. Якщо господаря дому назвали Вельзевулом, то чи не тим більше – домашніх його? 26 Отже, не бійтесь їх, бо нема нічого прихованого, що не відкрилося б, і потайного, що не стало б відомим. 27 Що кажу вам у темряві, говоріть при світлі, і що чуєте на вухо, проповідуйте на покрівлях. 28 І не бійтеся тих, що вбивають тіло, а душі не можуть убити; але бійтесь більше Того, Хто може і душу, і тіло погубити в геєні. 29 Чи не дві малі пташки продаються за один асарій? І жодна з них не впаде на землю без волі Отця вашого; 30 у вас же і волосся на голові все полічено; 31 не бійтеся ж: ви до­рожчі за багатьох малих пташок.32 Отже, кожного, хто визнає Мене перед людьми, того визнаю і Я перед Отцем Моїм Небесним. 33 А хто зречеться Мене перед людьми, зречуся того і Я перед Отцем Моїм Небесним.34 Не думайте, що Я прийшов принести мир на землю; не мир прийшов Я принести, а меч. 35 Бо Я прийшов розлучити сина з батьком його, і доч­ку з матір’ю її, і невістку із свекрухою її. 36 І вороги людини – домашні її. 37 Хто любить батька чи матір більше, ніж Мене, недос­тойний Мене; і хто любить сина чи дочку більше, ніж Мене, недос­тойний Мене; 38 і хто не бере хрест свій і не йде слідом за Мною, той недостойний Мене.39 Хто зберігає душу свою, загубить її, а хто загу­бить душу свою заради Мене, збереже її. 40 Хто вас приймає, той Мене приймає, а хто приймає Мене, приймає Того, Хто послав Мене; 41 хто приймає пророка в ім’я пророка, одержить винагороду пророка; і хто приймає правед­ника в ім’я праведника, одержить винагороду праведника. 42 І хто напоїть одного з малих цих чашею холодної води, тільки в ім’я ученика, істинно кажу вам, не втратить нагороди своєї.

Від Матфея Святе Євангеліє (гл. 12-13)

1-3 4-5 6-7 8-9 10-11 12-13 14-15 16-18 19-20 21-22 23-24 25-26 27-28 12 У той час проходив Ісус у суботу засі­яними ланами; ученики ж Його зголодніли і почали зривати колоски та їсти. 2 Фарисеї ж, побачивши це, ска­зали Йому: ось ученики Твої роблять те, чого не годиться робити в суботу. 3 Він же сказав їм: хіба ви не читали, що зробив Давид, коли зголоднів сам і ті, що були з ним? 4 Як він увійшов у храм Божий і їв хліби принесення, яких не можна було їсти ні йому, ні тим, що з ним були, а тільки одним свя­щеникам? 5 Або хіба ви не читали в законі, що по суботах свя­щеники в храмі порушують су­бо­ту, однак невинні? 6 Говорю ж вам, що тут Той, Хто більший від храму. 7 Коли б ви знали, що значить: милости хочу, а не жертви, то не осуджували б невинних. 8 Бо Син Людський є господарем і суботи. 9 І відійшовши звідти, прийшов Він до їхньої синагоги.10 І ось був там чоловік, що мав суху руку, і спитали Його, чи дозволено зціляти в су­боту, щоб звинуватити Його. 11 Він же сказав їм: чи є між вами людина, яка, маючи одну вівцю, якщо вона впаде в суботу в яму, не візьме і не витягне її? 12 Наскільки ж людина краща за вівцю! Отже, дозволено в суботу добро творити. 13 Тоді каже чоловікові тому: простягни руку твою. Той простягнув, і стала вона здоровою, як і друга. 14 Фарисеї ж, вийшовши, радилися проти Нього, як би Його погубити. Але Ісус, дізнавшись, пішов звідти. 15 І пішло за Ним бага­то народу, і Він зцілив їх усіх. 16 І заборонив, щоб не являли Його.17 Щоб справдилося сказане Ісайєю пророком, який говорить: 18 це Отрок Мій, Якого Я обрав. Улюблений Мій, до Якого благоволить душа Моя. Покладу Дух Мій на Нього, і Він провістить народам суд. 19 Не буде ні суперечити, ні кричати, і ніхто не почує на перехрестях голосу Його; 20 трос­тини надломленої не переломить, і льону тліючого не загасить, доки не доведе суду до перемоги; 21 і на ім’я Його уповатимуть народи.