1-2 | 3-5 |
1 Петро, апостол Ісуса Христа, пришельцям, розсіяним у Понті, Галатії, Каппадокії, Асії й Вифинії, 2 обраним, за передбаченням Бога Отця і освяченням Духа, на послушання і окроплення Кров’ю Ісуса Христа: благодать вам і мир нехай примножаться.
3 Благословен Бог i Отець Господа нашого Iсуса Христа, Який з великої Своєї милости вiдродив нас воскресінням Iсуса Христа з мертвих для живого уповання‚ 4 для спадщини нетлiнної, чистої, нев’янучої, яка зберiгається на небесах для вас, 5 яких сила Божа через вiру охороняє для спасiння, що готове вiдкритися в останнiй час. 6 Цьому радiйте, посумувавши тепер трохи, якщо треба, вiд рiзних спокус, 7 щоб випробувана вiра ваша виявилася коштовнiшою за золото, що гине, хоч i очищається вогнем, на похвалу i честь i славу під час об’явлення Iсуса Христа, 8 Якого, не бачивши, любите, i в Якого вiруєте, хоч донині не бачили, і радієте радістю невимовною і преславною, 9 досягаючи, нарештi, вiрою вашою спасiння душ. 10 Цього-то спасiння стосувалися шукання i дослiдження пророкiв, якi провiщали про визначену вам благодать, 11 дослiджуючи, на котрий чи на який час указував сущий в них Дух Христа, провiщаючи спочатку Христовi страждання i наступну за ними славу. 12 Їм же було вiдкрито, що не їм самим, а нам служило те, що нинi проповiдане вам Духом Святим через благовiсникiв, посланих iз неба, у що бажають проникнути ангели.
13 Тому, улюбленi, пiдперезавши стегна розуму вашого, пильнуючи, майте досконалу надiю на благодать, що подається вам у явленнi Iсуса Христа. 14 Як слухнянi дiти, не потурайте похотям, що були в час вашого невiдання, 15 але, за прикладом Святого, Який покликав вас, i самi будьте святi в усiх вчинках. 16 Бо написано: “Будьте святi – Я бо святий”. 17 І якщо ви називаєте Отцем того, Який, не зважаючи на особу, судить кожного по дiлах, то зi страхом проводьте час мандрування вашого, 18 знаючи, що не тлiнним срiблом або золотом визволенi ви вiд суєтного життя, переданого вам вiд батькiв, 19 а дорогоцiнною Кров’ю Христа, як непорочного i чистого Агнця, 20 призначеного ще ранiше створення свiту, але явленого останнiм часом для вас, 21 що увiрували через Hього в Бога, Який воскресив Його з мертвих i дав Йому славу, щоб ви мали вiру i уповання на Бога.
22 Послухом iстинi через Духа, очистивши душi вашi для нелицемiрного братолюбства, постiйно любiть один одного вiд чистого серця, 23 як вiдродженi не вiд тлiнного насiння, а вiд нетлiнного, вiд Слова Бога Живого, Який перебуває повiк. 24 Бо всяка плоть як трава, i всяка слава людська як цвiт на травi; як засохне трава, i цвiт її одпаде; 25 Слово ж Господнє перебуває повiк; а це є те Слово, яке проповiдане вам.
2 Отже, вiдклавши всяку злобу, i всяке лукавство, i лицемiрство, i заздрiсть, i всяке лихослiв’я, 2 як новонародженi немовлята, полюбiть чисте словесне молоко, щоб вiд нього вирости вам на спасiння; 3 бо ви пiзнали, що благий Господь. 4 Приступаючи до Hього, каменя живого, людьми вiдкинутого, а Богом обраного, коштовного, 5 i самi, мов живе камiння, будуйте з себе дiм духовний, святе священство, щоб приносити духовнi жертви, приємнi Боговi, через Iсуса Христа. 6 Бо сказано в Писаннi: “Ось Я кладу в Сионi камiнь нарiжний, обраний, дорогоцiнний; i вiруючий у Hього не осоромиться”. 7 Отже, Вiн для вас, вiруючих, коштовнiсть, а для невiруючих камiнь, який вiдкинули будiвничi, але який став наріжним каменем, каменем спотикання i каменем спокуси, 8 об який вони спотикаються, не пiдкоряючись слову, на що вони й призначенi були. 9 А ви – рiд обраний, царствене священство, народ святий, люди вiдновлення, поставленi для того, щоб сповiщати чесноти Того, Хто покликав вас iз темряви у чудове Своє свiтло; 10 колись не народ, а нинi народ Божий; колись непомилуванi, а нинi помилуванi. 11 Улюбленi! Прошу вас, як пришельцiв i подорожніх, сторонитися тiлесних похотей, якi повстають проти душi, 12 i провадити доброчесне життя ваше мiж язичниками, щоб вони за те, що лихословлять на вас, як злочинцiв, побачивши добрi дiла вашi, прославили Бога в день вiдвiдання. 13 Отже, будьте покiрнi всякому людському начальству заради Господа: чи царевi‚ як верховнiй владi, 14 чи правителям‚ як вiд Hього посланим для покарання злочинцiв i для похвали тим, хто робить добро, – 15 бо така є воля Божа, щоб ми, роблячи добро, закривали вуста неуцтву нерозумних людей, – 16 як вiльнi, не як тi, хто використовує свободу для прикриття зла, але як раби Божi. 17 Усiх шануйте, братство любiть, Бога бiйтеся, царя поважайте.
18 Слуги, корiться з усяким страхом господарям, не тiльки добрим i лагiдним, але й суворим, 19 бо те угодне Боговi, коли хто, думаючи про Бога, терпить скорботи, страждаючи несправедливо. 20 Бо яка похвала, якщо ви терпите, коли вас б’ють за провини? А якщо, роблячи добро i страждаючи, ви терпите, це угодно Боговi. 21 Бо ви до цього покликанi: тому що і Христос постраждав за нас, залишивши нам приклад, щоб ми йшли по слідах Його. 22 Вiн не вчинив нiякого грiха, i не було лукавства в устах Його. 23 Коли Його лихословили, Вiн не лихословив взаємно; страждаючи, не погрожував, а передавав те Суддi Праведному. 24 Вiн грiхи нашi Сам вознiс тiлом Своїм на дерево, щоб ми, звiльнившись вiд грiхiв, жили для правди: ранами Його ви зцілилися. 25 Бо ви були, як вiвцi заблукалі, що не мають пастиря, але нинi повернулись до Пастиря i Охоронця душ ваших.
|
Немає коментарів:
Дописати коментар