| 1-3 | 4-6 |
4 Ще скажу: доки спадкоємець – дитина, вiн нiчим не вiдрiзняється вiд раба, хоч i є господарем усього‚ 2 а перебуває пiд опiкунами i домоправителями до визначеного батьком строку. 3 Так i ми, доки були дiтьми, поневоленi були стихiями свiту; 4 коли ж настала повнота часу, послав Бог Сина Свого (Єдинородного), котрий народився від жони, був під законом, 5 щоб викупити підзаконних, щоб нам прийняти всиновлення. 6 А оскільки ви – сини, то послав Бог Духа Сина Свого в серця вашi, Який викликує: “Авва, Отче!” 7 Тому ти вже не раб, а син, а якщо син, то i спадкоємець Божий через Iсуса Христа. 8 Але тодi, не знавши Бога, ви служили богам, якi по сутi не є боги. 9 Тепер же, пiзнавши Бога, або, краще, одержавши пiзнання вiд Бога, навiщо повертаєтеся знову до немiчних та вбогих стихiй i хочете ще знову себе поневолити їм? 10 Ви спостерігаєте днi, мiсяцi, пори i роки. 11 Боюся за вас, чи не даремно я трудився у вас.
12 Прошу вас, браття, будьте, як я, бо i я, як ви. Ви нiчим не образили мене. 13 Знаєте, що хоч я i в немочi плотi благовiстив вам у перший раз, 14 але ви не зневажили і не вiдцуралися спокуси моєї в плотi моїй, а прийняли мене, як ангела Божого, як Христа Iсуса. 15 Яке ж було блаженство ваше! Свiдчу вам, якби це було можливо, ви вирвали б очi свої i віддали менi. 16 Hевже ж я став ворогом вашим, говорячи iстину? 17 Пильнують про вас нещиро, хочуть вiдлучити вас, щоб ви дбали про них. 18 Добре пильнувати в доброму завжди, а не лише в моїй присутностi у вас. 19 Дiти мої, для яких я знову в муках народження, доки не вiдобразиться у вас Христос! 20 Хотiв би тепер бути у вас i змiнити голос мiй, бо я не розумiю вас. 21 Скажiть же менi ви, якi бажаєте бути пiд законом: хiба ви не слухаєте закону? 22 Бо написано: “Авраам мав двох синiв: одного вiд рабинi, а другого вiд вiльної”. 23 Але той, хто вiд рабинi, народився за плоттю, а той, хто вiд вiльної‚ – за обiтницею. 24 У цьому є iносказання. Це два завiти: один вiд гори Синайської, що народжує в рабство, це є Агар, 25 бо Агар означає гору Синай в Аравiї i вiдповiдає нинiшньому Єрусалиму, бо вiн зi своїми дiтьми перебуває в рабствi; 26 а вишнiй Єрусалим – вiльний: вiн мати всiм нам. 27 Бо написано: “Звеселися, неплiдна, яка не родила; вигукни i виголоси, яка не мучилася родами; бо в одинокої значно бiльше дiтей, нiж у тiєї, що має чоловiка”. 28 Ми, браття, дiти обiтницi за Iсааком. 29 Але як тодi той, який народився за плоттю, переслiдував народженого за духом, так i нинi. 30 Що ж говорить Писання? “Вижени рабиню разом iз сином її, бо не може син рабинi бути спадкоємцем разом iз сином вiльної”. 31 Отже, браття, ми дiти не рабинi, а вiльної.
5 Отже, стiйте у свободi, яку дарував нам Христос, i не пiдпадайте знову пiд ярмо рабства. 2 Ось я, Павло, кажу вам: якщо ви обрiзуєтесь, не буде вам нiякої користi вiд Христа. 3 Знову я свiдчу кожному чоловiковi, який обрiзується, що вiн повинен виконувати весь закон. 4 Ви, що виправдовуєтеся законом, залишилися без Христа, вiдпали вiд благодатi, 5 а ми духом чекаємо i сподiваємося праведности через вiру. 6 Бо в Христi Iсусi не має сили нi обрiзання, нi необрiзання, а вiра, яка дiє любов’ю. 7 Ви йшли добре; хто зупинив вас, щоб ви не пiдкорялись iстинi? 8 Таке переконання не вiд Того, Хто покликав вас. 9 Мала закваска все тiсто заквашує. 10 Я певен за вас у Господi, що ви не будете мислити iнакше; а той, хто бентежить вас, хто б вiн не був, понесе на собi осудження. 11 Браття! За що ж переслiдують мене, якщо я i тепер проповiдую обрiзання? Тодi припинилася б спокуса хреста. 12 О, якби були видаленi тi, що пiдбурюють вас!
13 До свободи ви покликанi, браття, тiльки щоб свобода ваша не стала приводом для догоджання плотi, але любов’ю служiть один одному. 14 Бо весь закон в одному словi мiститься: “Люби ближнього твого, як самого себе”. 15 Коли ж ви один одного гризете i з’їдаєте, стережiться, щоб не знищили ви один одного!
16 Я говорю: духом живiть, i ви не будете чинити похотi плотської, 17 бо плоть бажає противного духовi, а дух – противного плотi: вони одне одному противляться, так що ви не те робите, чого хотiли б. 18 Якщо ж дух вас провадить, то ви не пiд законом. 19 Дiла плотськi явні: це – перелюб, блуд, нечистота, безсоромність, 20 iдолослужiння, чародiйство, ворожнеча, чвари, заздрiсть, гнiв, розбрат, незгоди‚ (спокуси), єресi, 21 ненависть, убивство, пияцтво, безчинство i таке інше. Попереджаю вас, як i ранiше попереджав, що тi, хто так роблять, Царства Божого не успадкують. 22 Плiд же духа є: любов, радiсть, мир, довготерпiння, доброта, милосердя, вiра, 23 лагiднiсть, стриманiсть. Hа таких нема закону. 24 Але тi, що Христовi є‚ плоть свою розп’яли з пристрастями i похотями. 25 Якщо ми живемо духом, то за духом повиннi й дiяти. 26 Hе будьмо марнославнi, один одного дратувати, один одному заздрити.
6 Браття! Якщо i впаде людина в якийсь грiх, ви, духовнi, виправляйте такого в дусi лагiдности, пильнуючи кожний себе, щоб i ти не був спокушений. 2 Hосiть тягарi один одного i так здiйсните закон Христа. 3 Бо хто вважає себе чимось, коли вiн є нiщо, той обманює себе. 4 Кожний нехай випробовує своє дiло i тодi матиме похвалу тiльки в собi, а не в iншому, 5 бо кожний свiй тягар понесе.
6 Той, хто навчається слова, нехай дiлиться з наставником усяким добром. 7 Hе обманюйтесь: Бог зневаженим не буває. Що посiє людина, те й пожне. 8 Хто сiє для плотi своєї, вiд плотi пожне тлiння, а хто сiє для духа, вiд духа пожне життя вiчне. 9 Роблячи добро, не будемо сумувати, бо у свiй час пожнемо, якщо не ослабнемо. 10 Отже, доки є час, будемо робити добро всiм, а найбiльше ж своїм за вiрою.
11 Бачите, як багато я написав вам власною рукою. 12 Тi, якi бажають хвалитися плоттю, примушують вас обрiзуватися тiльки для того, щоб їх не гнали за хрест Христів, 13 бо й самі тi, що обрiзуються, не дотримуються закону, але хочуть, щоб ви обрiзувалися, аби похвалитися вашою плоттю. 14 А я не бажаю хвалитися, хiба тiльки хрестом Господа нашого Iсуса Христа, Яким для мене свiт розп’ятий i я для свiту. 15 Бо у Христi Iсусi не має ваги нi обрiзання, нi необрiзання, а нове створiння. 16 Тим, якi живуть за цим правилом, мир їм i милiсть та Iзраїлевi Божому. 17 А втiм, нiхто не обтяжуй мене: бо я ношу рани Господа Iсуса на тiлi моїм.
18 Благодать Господа нашого Iсуса Христа з духом вашим, браття! Амiнь.
| 1-3 | 4-6 |
Немає коментарів:
Дописати коментар