| 1-3 | 4-6 |
1 Павло, апостол Iсуса Христа за повелiнням Бога, Спасителя нашого, i Господа Iсуса Христа, надiї нашої, 2 Тимофiєвi, iстинному синовi у вiрi: благодать, милiсть, мир вiд Бога Отця нашого i Христа Iсуса, Господа нашого.
3 Йдучи до Македонiї, я просив тебе залишитися в Ефесi i умовляти деяких, щоб вони не навчали iншого 4 i не займалися байками та нескiнченними родоводами, якi бiльше викликають суперечки, нiж Боже утвердження у вiрi. 5 Метою ж умовляння є любов вiд щирого серця i доброї совiсти та нелицемiрної вiри, 6 вiд чого вiдступивши, деякi вдались до марнослiв’я, 7 бажаючи бути законовчителями, але не розумiють нi того, про що говорять, нi того, що стверджують. 8 А ми знаємо, що закон добрий, якщо хто законно вживає його, 9 знаючи, що закон призначений не для праведника, а для беззаконних i непокiрних, нечестивих i грiшникiв, неправедних i нечистих, для кривдників батька і матері, для людиновбивць, 10 для блудникiв, мужоложцiв, розбійників‚ наклепникiв, скотоложцiв, неправдомовцiв, клятвопорушникiв та для всіх, що противляться здоровому вченню, 11 за славним благовiстям блаженного Бога, яке менi довiрене.
12 Дякую Христу Iсусу, Господеві нашому, Який дав менi силу, що Вiн визнав мене вiрним, поставивши на служiння, 13 мене, колишнього хулителя, i гонителя, i кривдника, але помилуваного тому, що так чинив за невiданням‚ у невiрствi; 14 благодать же Господа нашого Iсуса Христа вiдкрилася в менi щедро з вiрою i любов’ю у Христi Iсусi. 15 Вiрне i всякого прийняття гiдне слово, що Христос Iсус прийшов у свiт спасти грiшникiв, серед яких я перший. 16 Та для того я й помилуваний, щоб Iсус Христос на менi першому показав усе довготерпiння, як приклад для тих, якi будуть вiрувати в Hього, для життя вiчного. 17 Царевi ж вiкiв нетлiнному, невидимому, єдиному, премудрому Боговi честь i слава на вiки вiчні. Амiнь.
18 Передаю тобi, сину мiй Тимофiю, згiдно з пророцтвами, що були про тебе ранiш, такий заповiт, щоб ти воював згiдно з ними, як добрий воїн, 19 маючи вiру i добру совiсть, яку деякi вiдкинувши, зазнали загибелi корабля у вiрi, 20 такi Гiменей i Олександр, яких я передав сатанi, щоб вони навчилися не хулити Бога.
2 Отже, передусiм благаю чинити молитви, молiння, прохання, подяки за всiх людей, 2 за царiв i за всiх, якi начальствують, щоб провадити нам життя тихе й безтурботне, у всякому благочестi i чистотi, 3 бо це добре i угодне Спасителевi нашому Богу, 4 Який хоче, щоб усi люди спаслися i досягли пiзнання iстини. 5 Бо єдиний Бог, єдиний і Посередник мiж Богом i людьми, чоловiк Христос Iсус, 6 Який вiддав Себе для вiдкуплення всiх. Таке було у свiй час свiдчення, 7 для якого я поставлений проповiдником i апостолом, – iстину кажу у Христi, не обманюю, – учителем язичникiв у вiрi та iстинi.
8 Отже, бажаю, щоб на всякому мiсцi мужi пiдносили молитви, пiднiмаючи чистi руки без гнiву та сумнiву; 9 щоб також i жiнки, в пристойному вбраннi, з соромливiстю i цнотливiстю прикрашали себе не заплiтанням волосся, не золотом, не перлами, не дорогоцiнним одягом, 10 а добрими дiлами, як личить жiнкам, якi присвячують себе благочестю. 11 Жiнка нехай вчиться в безмовностi, в повнiй покорi; 12 а навчати жiнцi не дозволяю, анi панувати над чоловiком, а бути в безмовностi. 13 Бо спершу був створений Адам, а потiм Єва; 14 i не Адам був спокушений; а жiнка, спокусившись, вдалася до переступу; 15 а втiм, спасеться через народження дiтей, якщо буде у вiрi й любовi та в святостi з цнотою.
3 Вiрне слово: коли хто єпископства бажає, доброго дiла бажає. 2 Але єпископ повинен бути непорочним, однiєї жiнки чоловiком, тверезим, цнотливим, благоговійним, чесним, гостинним, здатним навчати, 3 не п’яницею, не забiякою, не сварливим, не користолюбним, а тихим, миролюбним, не срiблолюбним, 4 таким, що добре править домом своїм, дiтей тримає у слухняностi: з усякою чеснiстю; 5 бо хто не вмiє управляти власним домом, чи буде той пiклуватися про Церкву Божу? 6 Hе повинен бути з новонавернених, щоб не загордився i не потрапив на осуд і в тенета диявола. 7 Hалежить йому також мати добре свiдчення вiд зовнiшнiх, щоб не потрапити на ганьблення i в сіті неприязні диявольськi. 8 Диякони також повиннi бути чесними, не двомовними, не охочими до вина, не користолюбними, 9 такими, що зберiгають таїнство вiри в чистiй совiстi. 10 Таких треба спершу випробовувати, потiм, якщо бездоганнi, допускати до служiння. 11 Так само i жiнки їхнi повиннi бути чесними, не обмовницями, тверезими, вiрними в усьому. 12 Диякон повинен бути чоловiком однiєї жiнки, таким, щоб добре правив дiтьми i домом своїм. 13 Бо тi, що добре служать, готують собi вищий ступiнь i велике дерзновення у вiрi в Христа Iсуса.
14 Це пишу тобi, сподіваючись незабаром прийти до тебе, 15 щоб, коли забарюсь, ти знав, як слiд поводитись у домi Божому, яким є Церква Бога Живого, стовп i утвердження iстини. 16 I безперечно – велика благочестя тайна: Бог явився у плотi, виправдав Себе в Духові‚ показав Себе ангелам, проповiданий у народах, прийнятий вiрою в свiтi, вознiсся у славi.
| 1-3 | 4-6 |
Немає коментарів:
Дописати коментар