Rozumitilo: Дiяння святих апостолiв (гл. 9-10)

20 груд. 2012 р.

Дiяння святих апостолiв (гл. 9-10)

1-2

3-4

9-10

9 А Савл, ще дихаючи погрозами та вбивством на ученикiв Господа, прийшов до первосвященика 2 i випросив у нього листи в Дамаск до синагог, щоб, кого знайде з послiдовникiв цього вчення, чоловiкiв та жiнок, зв’язавши, приводити до Єрусалима.

3 Коли ж вiн iшов i наближався до Дамаска, враз осяяло його свiтло з неба. 4 Вiн упав на землю i почув голос, який говорив йому: “Савле, Савле! Чому ти гониш Мене?” 5 Вiн сказав: “Хто Ти, Господи?” Господь же каже: “Я – Iсус, Якого ти гониш. Тяжко тобi йти проти рожна”. 6 Вiн iз трепетом i жахом сказав: “Господи, що повелиш менi робити?” I Господь сказав йому: “Встань i йди до мiста; i сказано буде тобi, що тобi треба робити”. 7 Люди ж, якi йшли за ним, стояли здивованi, бо чули голос, а нiкого не бачили. 8 Савл пiдвiвся iз землi i вiдкритими очима своїми нiкого не бачив. I повели його, взявши за руку, i привели в Дамаск. 9 I три днi вiн не бачив, i не їв, i не пив.

10 У Дамаску був один ученик на iм’я Ананiя; i Господь у видiннi сказав йому: “Ананiє!” Вiн сказав: “Я, Господи!” 11 Господь же сказав йому: “Встань i пiди на вулицю, що зветься Прямою, i спитай в Юдиному домi тарсянина на iм’я Савл; вiн зараз молиться, 12 i бачив у видiннi мужа, на iм’я Ананiя, який прийшов до нього i поклав на нього руку, щоб вiн прозрiв”. 13 Ананiя вiдповiв: “Господи, я чув вiд багатьох про цього чоловiка, скiльки зла заподiяв вiн святим Твоїм у Єрусалимi; 14 i тут має вiд первосвященикiв владу зв’язати всiх, хто призиває iм’я Твоє”. 15 Господь же сказав йому: “Iди, бо вiн є Мiй обраний сосуд, щоб пронести iм’я Моє перед народами‚ i царями, i синами Ізраїлевими. 16 I Я покажу йому, скiльки вiн має постраждати за iм’я Моє”. 17 Ананiя пiшов i увiйшов у дім i, поклавши на нього руки, сказав: “Брате Савле, Господь Iсус, Який з’явився тобi на дорозi, якою ти йшов, послав мене, щоб ти прозрiв i сповнився Святого Духа”. 18 I вмить немовби луска відпала з очей його, i враз вiн прозрiв; i, вставши, охрестився 19 і‚ прийнявши їжу‚ укріпився.

І Савл кілька днів пробув з учениками у Дамаску. 20 І відразу став проповідувати в синагогах про Ісуса, що Він є Син Божий. 21 I всi, хто чув, дивувалися i говорили: “Хiба це не той самий, який гнав у Єрусалимi тих, якi призивали ім’я це? Та й сюди чи для того прийшов, щоб зв’язувати їх i приводити до первосвященикiв?” 22 А Савл усе бiльше i бiльше змiцнювався i бунтував юдеїв, якi жили в Дамаску, доводячи, що Той є Христос.

23 Коли ж минуло багато часу, юдеї змовились убити його. 24 Але Савл довiдався про їхнiй намiр. Вони ж день i нiч вартували бiля ворiт, щоб убити його. 25 Та ученики, узявши його, вночi спустили в корзині по стiнi. 26 Савл прибув до Єрусалима i намагався приєднатися до ученикiв; але всi боялися його, не вiрячи, що вiн ученик. 27 Варнава ж узяв його, привiв до апостолiв i розповiв їм, як вiн дорогою побачив Господа, i що говорив йому Господь, i як вiн у Дамаску смiливо проповiдував в iм’я Iсусове. 28 I перебував вiн з ними в Єрусалимi, входив i виходив, i смiливо проповiдував в iм’я Господа Iсуса. 29 Говорив також i сперечався з еллiнiстами; а вони намiрялися вбити його. 30 Брати, довiдавшись про це, вiдправили його до Кесарiї i перепровадили до Тарса.

31 Церкви ж по всiй Юдеї, Галилеї та Самарiї мали спокiй, навчаючись та перебуваючи в страху Господньому; i, втiшенням Святого Духа, примножувались.

32 Трапилося, що Петро, коли обходив усiх, прийшов і до святих, якi жили в Лiддi. 33 Там знайшов вiн одного чоловiка на iм’я Еней, який уже вiсiм рокiв лежав на постелi i був розслаблений. 34 Петро сказав йому: “Енею! Зцiляє тебе Iсус Христос; встань з постелi твоєї”. I вiн зараз же встав. 35 I бачили його всi жителi в Лiддi i Саронi, якi навернулися до Господа.

36 У Іоппiї ж була одна учениця на iм’я Тавифа, що значить “сарна”; вона була сповнена добрих дiл i творила багато милостинi. 37 Сталося ж у тi днi, що вона занедужала й померла. Її обмили i поклали у світлиці. 38 Лiдда ж була поблизу Іоппiї, тому ученики, почувши, що Петро перебуває там, послали до нього двох чоловiк просити, щоб вiн не забарився прийти до них. 39 Петро, вставши, пiшов з ними; i коли вiн прийшов, завели його у світлицю, i всi вдови iз слiзьми стали перед ним i показували сорочки та плаття, що їх робила Сарна, живучи з ними. 40 Петро вислав усiх i, ставши на колiна, помолився, i, звернувшись до тiла, сказав: “Тавифо, встань”. I вона вiдкрила свої очi i, побачивши Петра, сiла. 41 Вiн подав їй руку, пiдвiв її i, покликавши святих i вдовиць, поставив її перед ними живою. 42 Це стало вiдомим по всiй Іоппiї, i багато хто увiрував у Господа. 43 I чимало днiв пробув вiн у Іоппiї в якогось Симона, кожум’яки.

10 У Кесарiї був один чоловiк, на iм’я Корнилiй, сотник з полку, званого Італiйським, 2 побожний i богобоязний, з усiм домом своїм, вiн чинив багато милостинi народовi i завжди молився Боговi. 3 Близько дев’ятої години дня, у видiннi, вiн ясно бачив ангела Божого, який увiйшов до нього i сказав йому: “Корнилiю!” 4 Вiн же глянув на нього i, злякавшись, сказав: “Що, Господи?” Ангел вiдповiв йому: “Молитви твої та милостинi твої згадалися перед Богом. 5 Отже, пошли людей до Іоппiї i поклич Симона, званого Петром. 6 Вiн гостює в одного кожум’яки Симона, дiм якого бiля моря; вiн скаже тобi слова, якими спасешся ти i весь твiй дiм”. 7 Коли ангел, який говорив iз Корнилiєм, вiдiйшов, то вiн, покликавши двох iз своїх слуг i побожного воїна з тих, якi були при ньому, 8 i, розповiвши їм усе, послав їх у Іоппiю.

9 Другого дня, коли вони йшли i наближалися до мiста, Петро близько шостої години вийшов на крівлю дому помолитися, 10 і вiдчув вiн голод, i захотiв їсти. Поки ж готували, найшов на нього жах, 11 і бачить розкрите небо i якийсь сосуд, нiби велике полотно, прив’язане за чотири кiнцi, що спускається на землю i сходить до нього; 12 у ньому знаходились усякi земнi чотириногi, i звiрi, i плазуни, i птахи небеснi. 13 I був голос до нього: “Встань, Петре, заколи та їж”. 14 Петро ж сказав: “Hi, Господи, я нiколи не їв нiчого поганого або нечистого”. 15 Тодi вдруге був голос до нього: “Що Бог очистив, того ти не вважай нечистим”. 16 Сталося це тричi; i сосуд знову пiднявся на небо. 17 Коли ж Петро в собi дивувався, що б то означало видiння, яке вiн бачив, – ось посланцi вiд Корнилiя, розпитавши про Симонiв дiм, зупинилися бiля ворiт; 18 i, крикнувши, спитали: “Чи тут гостює Симон, званий Петром?” 19 Тим часом як Петро розмiрковував про видiння, Дух сказав йому: “Ось, три чоловiки шукають тебе; 20 встань, зiйди та йди з ними, нiтрохи не вагаючись; бо Я послав їх”. 21 Петро, зiйшовши до людей, присланих до нього Корнилiєм, сказав: “Я – той, кого ви шукаєте; у якiй справi ви прийшли?” 22 Вони ж сказали: “Корнилiй-сотник, муж праведний i богобоязний, про якого добре говорить увесь народ юдейський, одержав повелiння через святого ангела покликати тебе до дому свого i послухати слова твого”. 23 Тодi Петро, запросивши їх, пригостив. А наступного дня, уставши, пiшов з ними, i дехто з братiї іоппiйської пiшли з ним.

24 Hаступого дня прийшли вони до Кесарiї. Корнилiй же очікував їх, скликавши своїх родичiв та близьких друзiв. 25 Коли входив Петро, Корнилiй його зустрiв i поклонився, припавши до його нiг. 26 Петро ж пiдвiв його, кажучи: “Встань, я теж людина”. 27 I, розмовляючи з ним, увiйшов у дiм i знайшов багатьох, що зiбралися. 28 I сказав їм: “Ви знаєте, що юдеєвi заборонено знатися або зближатися з iноплемiнником; але Бог вiдкрив менi, щоб я жодного чоловiка не вважав негiдним або нечистим. 29 Тому я, коли мене покликали, прийшов, не вагаючись. Отже, питаю: для чого ви покликали мене?” 30 Корнилiй сказав: “Четвертого дня я постився аж до цiєї години i о дев’ятiй годинi молився у своєму домi, i ось став передi мною муж у свiтлiй одежi 31 i каже: “Корнилiю! Почута молитва твоя, i милостинi твої згадалися перед Богом. 32 Отже, пошли в Іоппiю та поклич Симона, званого Петром; вiн гостює в домi кожум’яки Симона, що бiля моря; вiн прийде i скаже тобi”. 33 Зразу ж послав я до тебе, i ти добре зробив, що прийшов. Тепер ми всi стоїмо перед Богом, щоб вислухати все, що повелiв тобi Бог”.

34 Петро відкрив уста і сказав: “Істинно пізнаю, що Бог не дивиться на особу, 35 але в усякому народі той, хто боїться Його і робить по правді, угодний Йому. 36 Він послав синам Ізраїлевим слово, благовістячи мир через Ісуса Христа; Цей є Господь усіх. 37 Ви знаєте про те, що сталося по всiй Юдеї, починаючи вiд Галилеї, пiсля хрещення, що проповiдував Iоан: 38 як Бог Духом Святим i силою помазав Iсуса з Hазарета, i Вiн ходив, творив добро i зцiляв усiх, поневолених дияволом, тому що Бог був з Hим. 39 I ми свiдки всього, що зробив Вiн на землi юдейськiй i в Єрусалимi, i що врешті Його вбили, повiсивши на деревi. 40 Його Бог воскресив на третiй день, i дав Йому являтися 41 не всьому народовi, а свiдкам, Богом наперед обраним, нам, якi їли й пили з Hим пiсля воскресіння Його з мертвих. 42 I Вiн повелiв нам проповiдувати людям i свiдчити, що Вiн є призначений вiд Бога Суддя живих i мертвих. 43 Про Hього всi пророки свiдчать, що всякий, хто вірує в Hього‚ одержить вiдпущення грiхiв iменем Його”.

44 Коли Петро ще продовжував цю промову, Дух Святий зiйшов на всiх, хто слухав слово. 45 I вiруючi з обрiзаних, якi прийшли з Петром, дивувалися, що дар Святого Духа зiйшов i на язичникiв, 46 бо чули, що вони говорять [різними] мовами i величають Бога. Тодi Петро сказав: 47 “Хто може заборонити хреститись водою тим, що, як i ми, одержали Святого Духа?” 48 I звелiв їм хреститися в iм’я Iсуса Христа. Потiм вони просили його пробути в них кiлька днiв.