Е. Джейкобс. Рік, прожитий за Біблією (завершення)

(за книжкою: Джейкобс Э.Д. Год, прожитый по-библейски/ Эй Джей Джейкобс. – М.: Манн, Иванов и Фербер, 2013. – 400 с. )

Сьогодні – велике православне свято, тож доречною була б публікація на релігійну тему. І вона в мене є. Адже у сьогоднішній публікації пропоную завершальну частину (див. ч. 1, ч.2) своїх виписок з книжки про спробу американського журналіста цілий рік прожити згідно Біблії. Оскільки події в книжці розміщені в хронологічному порядку, автор починає підводити певні підсумки свого журналістського експерименту. Відмічає позитивні моменти (відчув силу молитви і зрозумів необхідність суботнього відпочинку), не приховує «проколів» (так і не зміг відмовитися від еволюційної теорії та прийняти божественність Ісуса Христа). Але в цілому зазначає, що цей експеримент, на відміну від попереднього (коли він прочитав усю Британську енциклопедію) зробив його життя кращим і гармонійніший. Чого і вам бажаю. Та час переходити до виписок:

• Акцент на вірі – ключова відмінність між сучасним іудаїзмом і нинішнім євангельським християнством. В іудаїзмі є девіз: вчинки важливіше віри. Акцент робиться на поведінці.
• Віра – не просто раціональна згода. Треба бути готовим діяти у відповідності з вірою.
• Немає нічого поганого в тому, щоб заробити мільйон доларів. Але не дуже добре залишити все собі.
• У прощенні є особлива принадність, особливо якщо воно виходить за межі раціонального. Безумовна любов – нелогічне, але велике і могутнє почуття.
• Найкраще покарання має бути жертвою: ви жертвуєте приємним проведенням часу і поточними проявами любові заради кращого майбутнього дитини.
• Дотримання правил [дорожнього руху] – міська версія шабату, свого роду пауза.
• Релігія робить «дивне звичайним, а звичайне дивним».
• У віруючих немає монополії на добрі справи.
• Бог знав, що люди почасти мають божественну природу, і тому Він хотів дати нам божественну можливість приймати рішення. І, що не менш важливо, робити помилки.
• Коли виникає конфлікт між думками і вчинками, «приватна думка змінюється так, щоб краще відповідати суспільній».
• У традиційному іудаїзмі існують чотири рівня інтерпретації біблії: «пшат» (буквальний зміст тексту), «ремез» (пов'язані з ним алюзії), «драш» (настанови, які можна з нього взяти) і «сод» (його таємний містичний сенс). З них утворюється акронім «пардес», який означає «фруктовий сад».
• ЕСТ-тренінг (Ерхардівський семінар-тренінг) – система психологічних тренінгів особистісного зростання, створена Вернером Ерхардом в 1971 році. Основна мета – розвинути здатність до самоорганізації в умовах, що перешкоджають досягненню мети.
• Егг-ног – солодкий напій на основі сирих курячих яєць і молока. Традиційно егг-ног подають до різдвяного столу (напевне, це те, що на теренах колишнього Радянського Союзу називають "гоголь-моголь"- прим. Валерія М.).
• Я відчув хвилю полегшення і звільнення. Як би я не хотів працювати, мені не можна. Шаббат – притулок у часі (рабин Авраам Джошуа Хешель).
• Раніше мій тиждень був орієнтований на понеділок, початок світського робочого тижня. Тепер – на шаббат.
• Я молюся тричі на день. Я намагаюся молитися півгодини в день, три рази по десять хвилин. Псалми вимагають вставати опівночі і підносити хвалу Богові, що я і робив протягом тижня.
• Я відкрив ще одну категорію молитов, які мені подобаються: за інших – хворих, нужденних, засмучених; словом, всіх, хто отримував удари долі. Вони називаються посередницькими (докладніше при різні типи молитов і про молитовний подвиг взагалі читайте у митрополита Сурожського Антонія в його відомій книжці "Молитва і життя" - прим. Валерія М.)
• Я дуже люблю молитви. Для мене вони як етичний тренажер. Щоденна триразова молитва дає поступовий ефект (автор відчув це аж на 126 день, тож не припиняйте молитися, якщо за тиждень від початку ви нічого не відчуваєте - прим. Валерія М.).
• Молитви поділяються на чотири типи: возвеличення Господа, покаяння, подяку і прохання.
• Молитви допомагають. Вони нагадують, що їжа не народилася у мене в холодильнику. Я сильніше прив'язаний до землі, більше вдячний, краще усвідомлюю місце в складному циклі існування хумусу. Молитви нагадують, що треба насолоджуватися смаком хумусу, а не заковтувати його, як живильну таблетку. І ще – що мені пощастило (адже їжі у мене могло б і не бути). В цілому молитви допомагають не зациклюватися тільки на собі.
• Молитви – хороший спосіб навчитися жертвувати часом заради вищої мети.
• Якщо ви дякуйте Богові за кожну невеличку радість – кожен раз, коли їсте, прокидаєтеся, робите ковток води, – ви неминуче починаєте відчувати вдячність за саме життя, за неймовірний і чудовий факт вашого існування.