Володимир Гдаль

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень

Володимир Аркадійович Гдаль,
що народився двадцятого червня 1954-го року, писав:

***** Вертайте до Шевченка, люди, Коли вам важко на душі. Тарас ніколи не забуде Нас у козацькому коші. Беріть Кобзар його у руки, Він як і Біблія святий. Він хрест свій ніс і його муки Згадаєм в час наш „золотий”. Вже Україна рве кайдани, Тарасе, глянь, ми піднялись. І скресне крига, сніг розтане, Твої пророчі сни збулись.	Рідна мова ***** То замріяно журлива. То весела і дзвінка… Рідна мова, наче злива, Розливайся, як ріка. Розливайся, наче повінь, Не в своєму лиш коші: Як в Тарасовому слові, Як у Лесиній душі.
Мова ***** Душі народу глибина, Її невичерпна скарбниця. Неопалима купина, Народна мова мов зіниця. Іду до твого джерела, Ти ще жива, ти ще хвилюєш. Шевченка мово, ти жива, І вічно жити в світі будеш. Наче сопілка, ти звучиш, Устами Лесі Українки. Франка ти тугою кричиш, Рідна і чиста до краплинки. І Рильський — батько так збирав Її розсипані перлини. Любив, і славив, і плекав Він щиру мову України.	Рідна мова ***** Мово моя, непокірна і мила, Ти все живеш і дзвениш. Скільки рубали у тебе крила, Думали — не полетиш. Скільки тебе заставляли мовчати, Скільки палала в вогні. Мово моя, ти народом почата, Ти у народі живеш і в мені. Рідна моя, непокірна і мила, Наче гірське джерело. Звідки береться у тебе сила, Щоб побороти зло.
***** Вже парує земля, тане сніг, тане сніг Україно, надія єдина. Ми тобі, наша рідна, впадемо до ніг, І спитаєм, де наша провина. А той біль у душі, вже бринить як весна, І приходить, як повінь-надія. Україно моя, жовто-синя ясна, Ти прокинулась, кожен радіє…	*****

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень