Володимир Біляїв

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень

Володимир Іванович Біляїв,
що народився двадцять п'ятого червня 1925-го року, писав:

Де рідний дім — де слід його? ***** Де рідний дім — де слід його? Там попіл і полин, А серце зве до рідного: Полинь туди, полинь! Та тільки врешті що там я На старість здибав? Рай? Ні! Підлою ніщотою Занедбаний мій край. Народ мій все ще дихає Та поки що мовчить. Не сапою там тихою — Нахабно, вочевидь Комуністична гадина Й стара імперська рать Обдурену й окрадену Готова закувать Відроджену, розковану Вкраїноньку мою, За неї в мить роковану, В нерівному бою мільйони впали жертвами. Та волі не спинить! Загибель ненажерливим! Вітчизні вічно жить! Це збудеться, це станеться — Народ себе не дасть На глум. І до пристанища, Де рідні воля й власть, Прилинем з потойбіччя ми крізь біль і крізь відчай З відкритими обличчями. Мій край, синів стрічай!

Матері ***** За сполохами, за громами, За вибухами, за димами, За дорогами, за роками, За сторіками, стоморями Голосу твого не почути, Образу твого не забути, Бо мова твоя затихла, А врода твоя застигла: Теплі руки, пропахлі тістом, Біла шия з разком намиста, Ніжні губи, усміхнені тихо, Мудрі очі, що бачили лихо Розлуки, наповнені горем, Вже прощальним вдивляються зором… Напливають і ранні, і пізні, Як мотив призабутої пісні, Згадки про тебе, нене, Напливають на мене, І раннього вірша рядки Озиваються через роки: Мамо, утри краплини сльозин, Знаменням хресним нас осіни - Це ж не тільки один я твій син, Усі ми твої сини!..

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень