Про вивчення англійської мови (ч. 3)

Наприкінці минулої публікації обіцяв розповісти про обраний та перевірений спосіб запам’ятовування англійських слів. Дехто здивується: адже в перших статтях зарікався від бездумного зазубрювання. Все правильно. Та лексичний мінімум ніхто не скасовував. Якою б методикою вивчення англійської мови ви не користувалися, мусите вивчити назви числівників, днів тижня, місяців і кольорів. Це зробити хоч і складно, але завдання полегшується тим, що маємо чіткий набір і однозначну послідовність: і в нас, і в англійців по 12 місяців у році та по 7 днів у тижні. І в них, як і в нас, після березня йде квітень, а після вівторка – середа. Значно складніше запам’ятовувати невпорядковані набори слів.

Про вивчення англійської мови (ч. 2)

Продовжую ділитися своїми враженнями і здобутками щодо можливості самостійного вивчення англійської мови. Минулого разу розповів про методику Байдукалова, сьогоднішня стаття – про методику Драгункіна. Відразу суть: англійська мова містить велику кількість незмінних слів, які можуть практично механічно поєднуватися для утворення речень. Якщо ж ці слова і змінюються, то лише додаванням закінчення без зміни основи слова. Тому в більшості випадків слід знати лише головну форму слова (наведену у словнику) та іноді чіпляти в кінці одне зі стандартних закінчень. Також автор досить доступно пояснює ті найскладніші моменти, якими люблять лякати слухачів різноманітних курсів: використання артиклів та модальних дієслів (які насправді, на думку Драгункіна, зовсім не дієслова), способи побудови речення у 12-ти часових формах.

Про вивчення англійської мови (ч. 1)

Як я вже зазначав у попередній публікації, останнім часом життя все частіше почало мені натякати, що слід братися за вивчення англійської мови. А оскільки в минулому я вже не раз жалкував, що ігнорував подібні натяки, цього разу вирішив використати літню відпустку для підвищення свого рівня англомовності. Більшість знайдених у мережі самовчителів (від курсів, як ви пам’ятаєте, я вирішив поки що відмовитися) доволі однотипні й побудовані за шкільним принципом «від простого до складного»: спочатку ви вчите слова та їх форми, потім починаєте складати слова у речення тощо.

Про істину, помилку та повторення

Афоризм:

Ненависть і лестощі – це підводні камені, об які розбивається істина. Франсуа де Ларошфуко.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Lapsus calami [ляпсус каламі]: описка, помилка в написанні. Схожі вислови – «lapsus linguae [ляпсус лінгве]» – помилка в мові та «lapsus memoriae [ляпсус меморіе]» – помилка пам’яті, забудькуватість.

Значення іншомовного слова:

Секвенція (лат. sequentia – слідування): повторення якогось музичного мотиву на різних ступенях висхідної або низхідної гами.

Про записник, актора і дрібні овочі

Афоризм:

Записник — протез пам'яті. Володимир Солоухін.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Qualis artifex pereo! [кваліс артіфекс перео!]: який актор в мені гине! Про людину, що не змогла реалізувати свої здібності чи знайти свого місця в житті.

Значення іншомовного слова:

Пікулі (англ. pickles): дрібні овочі, мариновані в міцному оцті з прянощами.

Бюзен Т., Бюзен Б. Супермислення (ч. 7)

Як і обіцяв минулого понеділка, сьогодні ми з вами розглянемо основні правила складання рокарт. Логічно, що для кращого сприйняття інформації ми також використаємо рокарту. Тому тим, хто вперше завітав на сайт чи вирішив розпочати саме з цієї публікації – все ж настійливо раджу ознайомитися з попередніми статтями (див. ч. 1, ч. 2, ч. 3, ч. 4, ч. 5, ч. 6). Для тих, хто вже не вперше читає мої публікації, присвячені цій темі – відразу пропоную чергову рокарту:

Бюзен Т., Бюзен Б. Супермислення (ч. 6)

Починається новий тиждень. І час, за державною традицією та прикладом студентів - відпочивши у вихідні, повертатися до навчання. Зокрема – до наших рокарт . Минулого разу я обіцяв вам підготувати рокарту про недоліки традиційних методів ведення конспектів та переваги використання з цією метою рокарт (за книгою: Бьюзен Т., Бьюзен Б. Супермышление. – Минск: Попурри, 2003. – 320 с.). Виконую обіцяне. Хтось скористається сьогоднішньою інформацією для підвищення ефективності свого навчання, хтось захоче розповісти про це своїм дітям, а хтось, можливо, навіть порадить це своїм студентам. Усім вам, а також тим, кого просто цікавлять методи оптимізації усього навколо – чергова рокарта:

Бюзен Т., Бюзен Б. Супермислення (ч. 4)

Сьогодні пропоную вашій увазі чергову рокарту. Хто не розуміє, про що йдеться – відсилаю до попередніх публікацій (див. частина 1, частина 2, частина 3) та книжки братів Бюзенів «Супермислення» (Бьюзен Т., Бьюзен Б. Супермышление. – Минск: Попурри, 2003. – 320 с.). А присвячена буде наша сьогоднішня рокарта тому, де саме можуть бути використані ці творчі й цікаві інструменти. Традиційно, спочатку наведу саму рокарту, а потім трохи розшифрую:

Бюзен Т., Бюзен Б. Супермислення (ч. 3)

Почався Великий піст. Ще не слухав ранкових новин, тому не знаю, чи схвально поставився Президент України до моєї ідеї (та й ви, на жаль, коментарів чи ідей з цього приводу не залишили). Поки ж продовжуємо наші тренування: я – у складанні рокарт (див. частина 1, частина 2), ви – у їх розшифровуванні. Нагадую, що для тренувань ми використовуємо книжку братів Бюзенів «Супермислення» (Бьюзен Т., Бьюзен Б. Супермышление. – Минск: Попурри, 2003. – 320 с.). Хто розпочав знайомство з рокартами (так ми вирішили називати те, що на більшості сайтів називають картами пам'яті) лише з цієї публікації - нагадую: ключова тема ставиться в центр, від неї розгалужуються підтеми (кожна з яких, у свою чергу, може мати кілька розгалужень нижчого рівня). Цього разу запропоную вам аж дві рокарти. Одна – простенька, для «розігріву»: