Бюзен Т., Бюзен Б. Супермислення (ч. 3)

Почався Великий піст. Ще не слухав ранкових новин, тому не знаю, чи схвально поставився Президент України до моєї ідеї (та й ви, на жаль, коментарів чи ідей з цього приводу не залишили). Поки ж продовжуємо наші тренування: я – у складанні рокарт (див. частина 1, частина 2), ви – у їх розшифровуванні. Нагадую, що для тренувань ми використовуємо книжку братів Бюзенів «Супермислення» (Бьюзен Т., Бьюзен Б. Супермышление. – Минск: Попурри, 2003. – 320 с.). Хто розпочав знайомство з рокартами (так ми вирішили називати те, що на більшості сайтів називають картами пам'яті) лише з цієї публікації - нагадую: ключова тема ставиться в центр, від неї розгалужуються підтеми (кожна з яких, у свою чергу, може мати кілька розгалужень нижчого рівня). Цього разу запропоную вам аж дві рокарти. Одна – простенька, для «розігріву»:

Думаю, проблем не виникло. Ключова тема – власне книжка. Підтему «Автори» ми вже розглядали, тому її глибше не розписую. Дізнаємося, що книжка раніше називалася «Працюй головою», а також, що в сучасному варіанті вона має 6 розділів, кожен з яких має чітку структуру: огляд змісту розділу (про що йтиме мова), вступна частина, основний текст та логічне підведення до наступного розділу. До речі, така структура досить зручна для читача – дає можливість відразу зрозуміти, про що йтиме мова. Та й авторі в накладі не залишається – можна збільшити розмір книжки приблизно на третину :-).

Ну що ж, стадію «розігріву» завершено, переходимо до роботи (не бійтеся, я розумію всю важкість сьогоднішнього дня, тому рокарта теж нескладна). Як ви побачили з попередньої рокарти, перший розділ книжки присвячено власне мозкові. Ця ж тема стала ключовою для наступною рокарти:

Певну складність може викликати найвища гілка. Так я спробував скоротити інформацію, що 95 % усіх даних про структуру і діяльність мозку людство зібрало за останні 10 років. Друга гілка стосується будови мозку – з цим, я певен, проблем не виникло (хіба що здивування, як у мене, від надпотужності цього «пристрою»). Третє відгалуження розповідає про основні функції мозку: як бачите, зберігання інформації – аж ніяк не основна його задача. Хоча й тут його можливості практично безмежні – зверніть увагу на два останніх підпункти: перший говорить про те, що навіть якщо ми запам’ятовуватимо 10 слів за секунду протягом 100 років (дай Боже скільки прожити), то й у цьому випадку наша пам’ять буде заповнена лише на десяту частину можливого. Другий цифровий факт стосується цікавого експерименту, описаного в книжці: групі людей показали 10 тис. фото зі швидкістю 1 фото на секунду – і після цього вони змогли впізнати 90 % усіх запропонованих малюнків. У цьому місці книжки я зробив маленьке відкриття, яке в подальшому підтвердили автори: у людини практично немає проблеми з запам’ятовуванням інформації – є проблема з її згадуванням. Та все ж існує кілька правил, як спростити запам’ятовування – вони теж наведені на рокарті. Розберіться, спробуйте в дії, переконайтеся і не забудьте розповісти знайомим (для цього маєте «соціальні» кнопки внизу). Я ж на цьому прощаюся і йду готувати наступну рокарту (і читати наступну книжку, і готуватися до Дня самообмеження: вирішив у п'ятницю взагалі не вживати їжі, можливо – навіть не питиму води).