Б. Зубков, Є. Муслін. Німа сповідь
Ідея твору. Головний герой створив апарат, що може зчитувати інформацію з мозку померлої людини. Він збирає картотеку винахідників, чекає їхньої смерті й користується їхніми передсмертними осяяннями. Щоб встигати – від укладає угоду з католицьким орденом, щоб вони його попереджували, коли хтось запрошує їх на останню сповідь (він їм віддає частину прибутків). З часом він помічає, що орден почав сам полювати за винахідниками і вбивати їх. Як бачите, сюжет досить захопливий – вартий для прочитання. З виписок сподобалася лише одна: «чорт, що набув досвіду, ліпший від недосвідченого ангела».М. Дашкієв. Зустріч з тайфуном
Ідея твору. Двоє підлітків помічають в прикордонній смузі вертоліт, в який сідає японець, а на борту виявляється атомна бомба. Вони, впевнені, що готується Третя світова війна, намагаються зупинити зловмисників. Але ті виявляються… науковцями, що намагаються за допомогою бомби (насправді – не атомної, а з антиречовини) зупиняти тайфуни, руйнуючи їх у зародку. Як на мене – один з найслабших творів збірки. Напевне, включений до неї, оскільки головні герої – підлітки, та й тема патріотично-виховна. З цитат сподобалася оця: «готовність здійснити подвиг — майже те саме, що і його здійснення»Г. Максимов. Ймовірність дорівнює нулю
Черговий твір про «життя на Марсі». Згідно задуму автора, воно таки було, але дуже давно. Хмара смертоносного газу знищила все живе на планеті. Але кілька тисяч відважних встигли вилетіти у напрямку придатної для життя планети. Усіх інших перевели не просто у стан анабіозу, а, цитую «довели рівень трансформації до можливості одержання кристалічних структур». В такому стані вони чекали тисячоліттями, але настав час – і зореплавці повернулися за своїми співвітчизниками, аби переправити їх на нову батьківщину.Б. Литвиненко. Цілі числа
Ідея твору. Вивчаючи хімічний склад одного з метеоритів, керівник лабораторії помітив цікаву неймовірність - процентний склад хімічних елементів виражений у цілих числа. Але з хімічної точки зору це практично неможливо – під час утворення сплавів метали змішуються на межі контакту. Відповідь знайшла лаборантка: коли вона перенесла одержаний процентний вміст елементів на графік – отримала зображення чужоземного обличчя. В оповіданні сподобалася цитата, яку підтвердять усі фахівці з розвитку творчого мислення – «усе складне спрощується, коли воно намальоване».В. Михайлов. Додаток до особливого статуту
Ідея твору. Під час дослідження невідомої планети втрачається зв’язок з одним з космонавтів. Коли вже всі вважають його мертвим – він повертається на борт зорельота. Дивний збіг? Можливо. Але коли таких збігів стає все більше – командир починає підозрювати неладне. І виявляється правим: планета спеціально вбиває «прибульців», аби в їхніх тілах на борт корабля повертався хтось інший. Хто? У капітана немає часу з’ясовувати – він залишається єдиним «незахопленим». Вихід один – знищити корабель з усіма його «пасажирами».В. Бережний. Експедиція в природу
Ідея твору. Люди навчилися відгороджуватися від примх природи захисними сферами, які вкривають цілі міста. І це розніжило їх наскільки, що вони лякають дітей, які прагнуть вийти назовні. Чим? Цитую: «Ви ж бачите, що там водяна пара замерзає і падає, наче вата! Ваші дихальні шляхи одразу б замерзли!». Але дітям так хочеться назовні. Врешті, їм це обов’язково вдасться.К. Пушкарьов. Чорний еліксир
Ідея твору. Під час спортивних змагань на стадіоні з’являється нікому не відомий вівчар, який з легкістю долає світові рекорди у кількох видах спорту. Журналісти починають розслідування і виходять на колишнього п’ятиразового олімпійського чемпіона, який після завершення спортивної кар’єри почав вивчати питання мобілізації ресурсів людини. І винайшов еліксир сили. Та ця речовина має кілька побічних ефектів, зокрема – змінює зовнішність людини і прискорює її смерть. Незважаючи на смерть головного героя, оповідання досить оптимістичне. Чого варта лише така цитата: «Звичайна людина ще дуже далека від розкриття своїх граничних можливостей і не скоро досягне їх!».М. Білкун. Спанієль містера Дарлінга
Ідея твору. Мільйонер залишає заповіт, де головним спадкоємцем робить… свого спанієля. Доки собака живий, усіма цими благами може користуватися і небіж мільйонера, який його доглядає. Але собаку отруюють ченці, яким має перейти усе майно після смерті спанієля. І небіж звертається до науковця-кібернетика з проханням «оживити» пса…Також наприкінці книжки є гумористичний словник фантаста-початківця (автор – Ю. Нікітін), де можна, зокрема, прочитати такі тлумачення: «Всюдихід — машина, що ніколи не виправдовує своєї назви», «Професор — старий з завжди молодими очима і юною душею», «Кварки — бозна, що це таке. Та якщо фотоноліт або іоноліт замінити кваркольотом — успіх роману забезпечений»
Немає коментарів:
Дописати коментар