Про вивчення англійської мови (ч. 2)

Продовжую ділитися своїми враженнями і здобутками щодо можливості самостійного вивчення англійської мови. Минулого разу розповів про методику Байдукалова, сьогоднішня стаття – про методику Драгункіна. Відразу суть: англійська мова містить велику кількість незмінних слів, які можуть практично механічно поєднуватися для утворення речень. Якщо ж ці слова і змінюються, то лише додаванням закінчення без зміни основи слова. Тому в більшості випадків слід знати лише головну форму слова (наведену у словнику) та іноді чіпляти в кінці одне зі стандартних закінчень. Також автор досить доступно пояснює ті найскладніші моменти, якими люблять лякати слухачів різноманітних курсів: використання артиклів та модальних дієслів (які насправді, на думку Драгункіна, зовсім не дієслова), способи побудови речення у 12-ти часових формах.
Більшість книжок Драгункіна у мережі доступні, також раджу хоча б раз переглянути його відеокурс. Посилання на сайт не даю, оскільки там лише реклама книжок і відгуки (тут «домовитися» зі своєю совістю виявилося простіше, оскільки одну з книжок Драгункіна я колись таки придбав). Відразу зазначу, що у більшості книжок матеріал повторюється (особливо перші 10 сторінок), з’являються лише якісь нові акценти. Я найактивніше послуговувався «Английским за 3,5 дня» (оскільки вона в мене є в друкованому вигляді, зручнішому для пошуку і перегляду) та «Малым прыжком в английский за 115 минут».

Моє враження: дехто стверджує, що Драгункін занадто спрощує англійську мову, розслаблює читача її уявною легкістю. Як на мене – нічого подібного. Де потрібно, автор чесно вказує, що буде складно і слід просто зазубрити. Але він же й переконливо показує, як можне спростити собі завдання. Певен, що саме це (і заряд мотивації, який дає автор) потрібні початківцю, який сподівається на швидкий старт і хоча б якийсь результат. З власного досвіду знаю: неправильний початок (наприклад, намагання механічно зазубрити першу 1000 англійських слів) дуже швидко відбиває усіляке бажання. А тут ти вже через годину можеш складати невеличкі англійські фрази. Це надихає і дає наснагу рухатися далі, долаючи все складніші перешкоди. Тож вирішувати вам, а я включаю методику Драгункіна у свій арсенал боротьби за англомовність. Вже навіть встиг зробити собі невеличкий конспект-пам’ятку на 6 сторінок з основними тезами. Але пам’ятайте, що я склав її після прочитання кількох книжок Драгункіна, тож і вам доведеться спочатку прочитати хоча б одну з них, аби отримати від пам’ятки користь.

Наостанок згадаю ще кілька книжок, що вирізняються із загального ряду самовчителів і можуть бути корисними для погляду на процес вивчення англійської мови трохи під іншим кутом:

• Дружбинский Ю. Английский для своих (спроба, подібно до Драгункіна, переглянути стандартну методику вивчення англійської граматики).
• Камионская Л.В. Научись говорить по-английски (для батьків, які самі мовою не володіють або володіють погано, але мають допомагати у її вивченні своїм дітям).
• Також раджу книжки Антона Брежестовського (вони хоч і розраховані на вищі рівні володіння англійською мовою, але легко читаються і дають непоганий психологічно-теоретичний матеріал).

На сьогодні все, у наступній публікації розповім про спосіб, який полегшує запам’ятовування неправильних англійських слів (і не лише їх).