Продовжую ділитися своїми враженнями і здобутками щодо можливості самостійного вивчення англійської мови.
Минулого разу розповів про методику Байдукалова, сьогоднішня стаття – про
методику Драгункіна. Відразу суть: англійська мова містить велику кількість незмінних слів, які можуть практично механічно поєднуватися для утворення речень. Якщо ж ці слова і змінюються, то лише додаванням закінчення без зміни основи слова. Тому в більшості випадків слід знати лише головну форму слова (наведену у словнику) та іноді чіпляти в кінці одне зі стандартних закінчень. Також автор досить доступно пояснює ті
найскладніші моменти, якими люблять лякати слухачів різноманітних курсів: використання артиклів та модальних дієслів (які насправді, на думку Драгункіна, зовсім не дієслова), способи побудови речення у 12-ти часових формах.
