Про вивчення англійської мови (ч. 2)

Продовжую ділитися своїми враженнями і здобутками щодо можливості самостійного вивчення англійської мови. Минулого разу розповів про методику Байдукалова, сьогоднішня стаття – про методику Драгункіна. Відразу суть: англійська мова містить велику кількість незмінних слів, які можуть практично механічно поєднуватися для утворення речень. Якщо ж ці слова і змінюються, то лише додаванням закінчення без зміни основи слова. Тому в більшості випадків слід знати лише головну форму слова (наведену у словнику) та іноді чіпляти в кінці одне зі стандартних закінчень. Також автор досить доступно пояснює ті найскладніші моменти, якими люблять лякати слухачів різноманітних курсів: використання артиклів та модальних дієслів (які насправді, на думку Драгункіна, зовсім не дієслова), способи побудови речення у 12-ти часових формах.

Бюзен Т., Бюзен Б. Супермислення (ч. 6)

Починається новий тиждень. І час, за державною традицією та прикладом студентів - відпочивши у вихідні, повертатися до навчання. Зокрема – до наших рокарт . Минулого разу я обіцяв вам підготувати рокарту про недоліки традиційних методів ведення конспектів та переваги використання з цією метою рокарт (за книгою: Бьюзен Т., Бьюзен Б. Супермышление. – Минск: Попурри, 2003. – 320 с.). Виконую обіцяне. Хтось скористається сьогоднішньою інформацією для підвищення ефективності свого навчання, хтось захоче розповісти про це своїм дітям, а хтось, можливо, навіть порадить це своїм студентам. Усім вам, а також тим, кого просто цікавлять методи оптимізації усього навколо – чергова рокарта: