Джеймс Клавелл. Шляхетний дім (ч. 2)

Продовжуємо читати роман про «один тиждень з життя бізнесмена у Гонконзі 1960-го року» (Благородный Дом: роман о Гонконге. - Санкт-Петербург : Амфора, 2006). Хоча, як я вже зазначав у попередній публікації, цей роман значно ближче до нас у часі, ніж інші твори азійського циклу Клавелла, однак і він уже трохи застарів. Чого варті лише згадки про касетні магнітофони і друкарські машинки, КДБ і радянських шпигунів. Але дещо залишилося без змін: банкрутства банків і поглинання компаній, фондові біржі та продажні полісмени, контрабанда золота і зброї та глютамат натрію (так-так, та всюдисуща смакова добавка, що на неї ви можете натрапити в найнесподіваніших стравах, теж прийшла до нас з Азії).

• Про те, що таке натовп, у підручниках не вичитаєш.
• Завзяття юності — річ минуща.
• Життя без сім'ї – не життя.
• Китайські письмена завжди багатозначні. Читати їх непросто і цікаво.
• Найважливіший наш актив — молоде покоління.
• Копни глибше будь-якого англійця — і натрапиш на пірата.
• Як висловився один чоловік з Міссурі, «бак» залишається тут» (цей вираз американського президента Гаррі Трумена в нашій літературі часто зустрічається у вигляді «фішка далі не йде» як ознака прийняття відповідальності - прим. моя).
• Для будь-якої армії, країни або компанії рано чи пізно настає момент, коли вона стає вразливою.
• Іранська нафта, нафта Перської затоки, Саудівська нафта — все це кров в артеріях Заходу.
• Перше правило всіх фондових бірж: вчора не має до сьогоднішнього дня жодного відношення (на цьому постійно наголошує у своїх книжках про інвестування у цінні папери Бодо Шефер – прим. моя).
• Євреї звикли жити в страху. І звикли, що їх ненавидять.
• Вогонь в папір не завернеш (китайський варіант прислів'я «усе таємне стає явним» - прим. моя).
• Кожне покоління вважає, що змінить світ.
• Душевідвідне Дерево... Саме до нього належало йти самотою, коли диявол вселиться в тебе, і наодинці з ним викричати всі прокляття, які тільки прийдуть в голову (а в сучасних японських офісах є стресовідвідні кімнати, де можна добряче натовкти пику манекену з обличчям шефа – прим. моя).
• Я рибу на деревах не шукаю (ще один приклад чудового китайського прислів'я, цього разу про якусь марну справу – прим. моя).
• Невже потрібно чогось позбутися, щоб зрозуміти, чого це насправді коштує?
• Росії потрібно, щоб Китай був слабким.
• У Китай загарбники завжди приходили з заходу, а в Росію — зі сходу.
• Так уже повелося в Штатах: якщо ти ні на що не здатен – ставай урядовим чиновником (думаю, не лише у Штатах – прим. моя)
• У цьому світі потрібно мати м'які губи й міцні зуби.
• Так уже повелося у британців: який би тебе не охоплював страх перед лицем небезпеки, ти не повинен виявляти його, щоб не втратити гідності.
• Нас, офіцерів КДБ, дев'яносто з гаком тисяч, а ми майже правимо світом... Ми — передовий загін Леніна. Без нас, без наших методів і налагодженого застосування терору не було б ні радянської Росії, ні радянської імперії, ні тієї рушійної сили, яка робить всемогутніми партійних правителів, і жодної комуністичної держави на землі.
• «Трактат про військове мистецтво» Сунь-цзи – настільна книга всіх радянських військових... Радянська еліта надавала цій тоненькій книжечці такого великого значення, що багато хто знав її напам'ять.
• Ніколи не можна бути в комусь впевненим, крім самого себе. Цьому вчить наша радянська система.
• Дайте в борг трохи — і у вас буде боржник, позичте велику суму — і отримаєте партнера.
• У нас в КДБ – як у японців: єдиним гріхом вважається невдача.
• «Рожевий квиток» означав дозвіл дружини чоловікові десь провести вечір без неї (непогана англійська традиція, що значна значно зміцнити сім'ю і підвищити рівень взаємної подружньої довіри – прим. моя).
• Наша справа — отримання прибутку, а не благодійність... Ось для чого ми тут — заробляти гроші для нашого банку і наших акціонерів! (нещодавно переглядав відео Дена Кеннеді, так він постійно наголошував, що продавець не повинен думати про можливості покупця, не повинен заздалегідь оцінювати його платоспроможність, він повинен заробляти гроші для своєї компанії – прим. моя)
• Час вмирати призначають боги, а не ми. Чого ж нам турбуватися.
• Загорнута в газетний кульок добра щіпка дрібно нарізаних і висушених на сонці гірко-солодких і пряних апельсинових кірочок, які так смачно жувати (корисна і дешева заміна «семкам» - прим. моя).
• Терпіти — старий китайський звичай. Все приходить до того, хто вичікує.
• Єдиний справжній захист — це напад.
• Більшість політиків у Лондоні і Вашингтоні просто не розуміють, що китайці насамперед китайці, а вже потім комуністи.
• Гонконг — життєво важливий для світу центр Азії.

PS. Завершення читайте у наступній публікації.