Благодійна закупівля у видавництві “Веселка”

Відразу відповім на запитання — чому “благодійна”. Бо у одній із соціальних мереж натрапив на заклик підтримати це видавництво, придбавши декілька книжок. Для мене таке прохання — як подвійний приз: і людям, дотичним до книговидання, допоможу, і себе новими паперовими книжками потішу (бо зараз переважно читаю електронні книжки).

Тому без вагань зайшов на сайт і традиційно уточнив, яка мінімальна сума замовлення (немає!) і з якої суми придбання можна розраховувати на безкоштовну доставку (500 грн). Отже, межа встановлена, починаються муки вибору…

Першим у кошик придбань відправив тритомне видання щоденників Олеся Гончара. По-перше, тому що люблю цей жанр літератури. По-друге, тому що це найповніше на сьогодні видання (друге), підготовлене дружиною письменника Валентиною Данилівною. А по-третє — саме з опрацювання “Собору” Олеся Гончара у свій час виникла ідея цього сайту, тож тут є певний елемент ностальгії. Ну і факт ціни — звичайно ж. Зважте самі — три томи по 450...650 сторінок коштують лише 180 (!) гривень, тобто 60 гривень за том.

Залишається 320 грн.

Другим придбанням стали “Японські народні казки”. Це перевидання однієї з книжок найвідомішої серії видавництва “Веселка” — “Казки народів світу”. Думаю, більшість народжених в СРСР знайомилися з чарівним світом казок різних народів світу саме за цією серією. Вартість — 190 грн. (знаю, що “ого!”, але ж якість!).

Залишилося 130 грн.

А літературні апетити зростають. В результаті замість 130 витратив 300: класичні “Езопові байки” та Кіплінгові “Як і чому” в одну ціну — по 150 грн.

Чекав посилки з трохи підзабутим відчуттям нетерпіння. Видавництво, ніби дратуючи, ще й трохи затримало відправлення. Але коли нарешті отримав — враження перевищили очікування. Але про це — вже наступним разом.

Бажаю всім міцного здоров'я і гарних книжок. Читаймо!

Не купись – не купуй

У цій публікації мав би запропонувати вам обіцяну першу порцію виписок з роману Джеймса Клавелла «Шляхетний дім», однак завтрашній день дещо особливий, і більшість з назви статті вже зрозуміла, про що йтиметься. Так, «чорна п'ятниця», день масового купівельного психозу. День, коли витрачаються шалені гроші. Шалені в прямому розумінні, бо певен, що вже за тиждень більшість з покупців переконується, що придбана (хоч і з величезною знижкою) річ їм не така вже й потрібна. Не знаю статистики повернень товарів, але певен, що відсоток досить значний.

Чи є ліки від цієї хвороби? Деякі країни оголошують цей день «днем без покупок», але чи це вихід? Адже будь-яка купівля – річ абсолютно добровільна і апріорі вигідна обом сторонам. Тож причина, як на мене, значно глибша. Погляньмо довкола – нас з дитинства привчають до переспоживання. Нові продукти, нові товари, нові послуги. Постійні акції, постійні знижки (хоча ніколи не розумів, як знижка може бути «постійною» - чому б не написати «нова знижена ціна», але, напевне, це не так «збуджує» шопоголіків). Знову, і знову, і знову… Всепоглинаюче твердження у життєвій необхідності останнього «тренду»…