Міура Ясуюкі. Го і східна бізнес-стратегія

(за книжкою: Миура Ясуюки. Го и восточная бизнес-стратегия / пер. с англ. А. Науменко, А Степанова. - М.: ООО Издательский дом "София", 2005. — 416 с.)

Ці вихідні ми присвятимо двом ніби непоєднуваним темам – грі го (у більшості присвячених цій грі книжок її назву пишуть з великої літери) та бізнесу. В першу чергу сьогоднішня книжка мене цікавила, як розповідь про японський спосіб ведення бізнесу, однак виявилося, що вона може бути й непоганим самовчителем з го (чому приклад – велика кількість прислів’їв го, які автор використовує навіть до бізнесових ситуацій). Оскільки я періодично повертаюся до цієї гри (особливо в літній період, коли маю трохи вільного часу) – отримав від читання подвійну користь. Як завжди, перекладав самостійно, тому за можливі огріхи (особливо в го-термінології) наперед прошу вибачити. Сподіваюся, мої виписки будуть вам корисними (в кінці – традиційний список літератури і цікаві нотатки):

• Дошка для Го – це модель Всесвіту.
• Бізнес, як і Го – це гармонійне співіснування.
• Го багатша стратегією, а шахи – тактикою.
• Шахи – гра, спрямована на спричинення руйнувань, тоді як Го – гра, спрямована на поділ ринку й гармонійне співіснування.
• Гарна партія Го може бути настільки рівною за набраною кількістю очок, що часто буває важко визначити переможця до остаточного підрахунку.
• Дружня конкуренція потрібна для самовдосконалення.
• В Го обов’язково повідомляють супротивника, якщо його камінь знаходиться в небезпечній позиції (говорять «Атарі!»).
• Прихильники вчення Будди повинні дотримуватися п’яти заповідей: не вбивати живих істот, не говорити легковажно, не красти, не чинити перелюбу і не пити вина.
• Здорова національна економіка повинна володіти більш ніж одним виробничим ресурсом.
• Зняті з дошки мої камінці – це мій дефіцит, а камінці супротивника – прибуток. Мої камінці, що залишилися на дошці – витрати, а одержана територія – додаткова вартість.
• Не можна використовувати для економіки і торгівлі військову термінологію, оскільки торгівля – гра з позитивним результатом, а війна – гра, де програють обидві сторони.
• Порада від майстра Го: грай, спостерігай і вивчай у розумному співвідношенні.
• Чому б не спробувати слідувати за змінами замість того, щоб вести до змін.
• Японські дружини вже давно зробили висновок, що здоровий і відсутній вдома чоловік – ідеальний варіант доти, доки його винаймач автоматично переводить заробітки чоловіка на її банківську картку.
• Вкладати вибухівку в шини – поширена і дуже ефективна практика революційної війни: гума легко займається, дає багато диму й дуже довго горить (автор пише про події в Тегерані 1979-го, а ніби про наше сьогодення – прим. моя).
• Добра воля повинна бути безумовною і необмеженою, інакше це вже не буде добра воля.
• Ключова стратегія в проблемній ситуації – уникати втрати ступенів свободи.
• Надмірна цікавість – наш найлютіший ворог.
• Починаючи грати в Го, не слід занадто багато часу витрачати на обдумування ходів: «Подумай двічі – й досить» (Конфуцій).
• Священний обов’язок продавця – продати вам спочатку всепробивний спис, а вже потім – нічим не пробивний щит.
• У багатьох японських компаніях є Го-клуби, де новачок може грати на рівних навіть з президентом.
• Кращий вік, щоб почати вчити дітей грі в Го, – 4-5 років, коли вони починають цікавитися рахуванням.
• Три основних правила фусекі («виставляння каменів», початок гри): спочатку займай порожній кут, потім укріпи цей кут, і, нарешті, поширюй вплив від цього кута.
• Ідеологія змушувала втрачати розум навіть достойних людей.
• Основне рівняння продуктивності для прийняття ділових рішень: випуск/праця = випуск/капітал * капітал/праця.
• Інвестиції й освіта є ключовими факторами успіху.
• Звичайні політики наживаються на політиці, тоді як справжні державні чини витрачають увесь свій статок, доки у них не залишається нічого, крім доброго імені й паркану (японською - «Ідо Бей»).
• Тактика Го вчить робити елегантні жертви, змушуючи супротивника витрачати багато каменів на їх прийняття.
• «Ісогаба маваре»: з японської «якщо поспішаєш – йди в обхід» (японське прислів’я).
• «Окаме хатімоку»: з японської «той, хто дивиться вперед, має перевагу» (прислів’я Го).
• «Ніколи не віддавайте ключових каменів» (прислів’я Го).
• «Не сідай грати в Го, якщо не знаєш сітьо» (прислів’я Го).
• «Від одного каменя перескакуй максимум через два пункти, від двох – через три» (прислів’я Го).
• «Стрибок через один пункт ніколи не буває поганим» (прислів’я Го).
• «Якщо тривожишся – не жалкуй часу» (прислів’я Го).
• Ракуго – традиційні японські комічні розповіді.
• Йосікава Кодзіро написав 24 томи (понад 120 000 сторінок) тлумачень на праці Конфуція.
• «У віці 15 років я прагнув до навчання. В 30 років я твердо стояв на ногах. В 40 років мене не можна було збити зі шляху. В 50 років я почав чути вказівки небес. В 60 років мій слух поліпшився. В 70 років я роблю все, що захочу, не порушуючи законів» (Конфуцій).

PS. Згадувані книжки:

• Джеймс Клавелл «Сьогун», «Тай-Пен», «Гайдзін», «Король-щур» (у Вікіпедії – «Король Щурів» – прим. моя), «Знатний рід» (у Вікіпедії – «Шляхетний будинок» – прим. моя), «Ураган» (у Вікіпедії – «Вихор» – прим. моя).
• Йосида Міцуру «Остання мить лінкора «Ямато».
• Ліддел Гарт «Стратегія непрямих дій».
• Манйосю («Збірка десяти тисяч листків»») – найстаріша антологія коротких японських віршів.

PPS. Продовження - завтра.