Чергова порція виписок з "Голосу Православ’я"

Давненько (а точніше – з лютого) я не тішив вас виписками з православної періодики (зокрема – газети «Голос Православ’я»), а сьогодні маємо для цього гарну нагоду – свято Різдва Богородиці. Слід зазначити, що подібне свято не дуже характерне для православ’я, оскільки для більшості святих ми відзначаємо не день народження, а день упокоєння (тобто смерті). І лише для безпосередніх учасників новозавітних подій робиться подібний виняток. Це і не дивно – без їх народження була б неможливою вся подальша євангельська історія, що в підсумку «радість звістила всій вселенній» (як співаємо у тропарі на сьогоднішнє свято). Тож радіймо, величаємо Пресвяту Діву і читаємо зроблені мною виписки:

Березень 2015 р.

• «Перемагай у собі похіть, улюблений, доки вона тебе не перемогла» (Єфрем Сирін).
• Усе те, що людина не змогла з Божою допомогою в собі приборкати за життя, палахкотітиме в ній за межею життя болісним полум’ям.
• Розбещеність моралі збільшує число самогубств.
• Є головна вада, від якої потерпають усі охочі створити сім’ю, малу Церкву – це самолюбство, егоїзм або гординя.
• Гріх – це моральна і духовна отрута, яка діє в душі, а потім і в тілі, так само, як діє звичайна отрута в тілі (тож і не дивно, що боротьба з гріхом буває досить болісною. Але і щоб видавити тілесну отруту, рану іноді мусять розрізати – прим. моя)

Квітень 2015 р.

• Забажавши визначити причину спонукання Бога до якоїсь діяльності, ми неодмінно повинні припустити якусь залежність, яка мала б бути вищою від Нього (а іноді так хочеться своїм обмеженим людським розумом зрозуміти причини Божих учинків – прим. моя).
• Немає іншої умови, через яку Бог вершить Свій Промисел над творінням, крім власного бажання Бога.
• Жінка завжди більше, ніж чоловік, прагнула втілити в життя Божественну правду.
• Любов – найголовніше почуття, яким живе жінка.
• Як священик священнодіє у вівтарі, так мати – у душі дитини.

Червень 2015 р.

• У Церкві завжди була важлива не кількість охрещеного народу, а благочестиве життя охрещуваних.

Серпень 2015 р.

• «Бог посилає нам покарання не для того, аби помститися за Себе, а щоб нас навернути до Себе» (Іоан Золотоустий).
• На кожній іконі, крім самого зображення, Церква наказує писати ім’я, бо саме ім’я на іконі вказує на особистість (аби підкреслити, що ми поклоняємося не зображенню, а зображеному, відкинувши, таким чином, звинувачення у ідолопоклонстві, яким люблять оперувати давні та сучасні іконоборці – прим. моя).
• Для того, щоб змінилося зовнішнє і спільне, кожному з нас належить змінитися внутрішньо й особисто.
• «През незгоду всі пропали, самі себе звоювали» (Іван Мазепа) (згадаймо вислів-заповіт нумідійського царя Міципси про необхідність згоди у державі як передумови її існування – прим. моя).
• Господь терпить до часу, даючи можливість злим покаятися, але коли міра терпіння Божого сповниться, суд Його буде справедливим, а покарання – невідворотним (недаремно й у Біблії (див. Мф. 5:25; Лк. 12:58) закликають не доводити суперечки до суду, бо потрапивши туди, отримаєш сповна – прим. моя).
• На всіх іконографічних зображеннях Богородиці Вона тримає на руках Немовля Ісуса, а на іконі Успіння Пречистої Богородиці Христос, можна сказати, віддає Їй таку ж честь, приймаючи в образі дитини Її душу.
• Лукавий завжди намагається позбавити віруючу людину внутрішнього миру та спокою через зовнішні хвилювання (але для того й дав Господь людині волю, аби вона сама вирішувала, чи приймати ці хвилювання у свою душу – прим. моя).
• Вічність мислиться не як сукупність уривків, а як цілісна протяжність.


• Пресвятій Богородиці належить честь бути взятою від землі на небо, а за Нею, як слухняні діти за матір’ю, повинна прагнути йти кожна віруюча християнська душа.


• Без любові до ближнього неможливо любити Бога (тут доречно згадати вислів з Першого соборного послання апостола Іоанна (4:20): «хто не любить брата свого, якого бачить, як може любити Бога, Якого не бачить?» - прим. моя).


• Той, хто надміру оголює своє тіло, сприяє розпалюванню похоті (згадаймо процитований у Цицерона вислів Еннія – прим. моя).


• «Вся їжа світу є любов Божа, що стала їстівною» (прот. Олександр Шмеман) (цей вираз наведено у статті, в якій осуджується знищення Російською Федерацією харчових продуктів – прим. моя).

PS.

Наведених виписок це не стосується, але просто дивний збіг: коли написав «Російська Федерація» з двома «с», Word запропонував два можливих правильних варіанти «Російська» і … «Розбійська». Зважаючи на події останніх років, навіть не знаю, який правильніший.