Вітаю всіх з Новим роком і бажаю, аби він був добрим і мирним. Продовжуємо (див.
початок) святкувати у стилі Древнього Риму. Отож, ви прийшли на гостину, принесли подарунок (і не забули про посмішку) – саме час до столу. А стіл у новорічну ніч зазвичай повниться наїдками і напоями. Очам і язику – задоволення, але ж це – ніч (!). Древні більше розумілися на кулінарії та гастрономії, але й вони визнавали:
«Ex magna cena stomacho fit maxima poena» [екс м
агна ц
ена ст
омахо фіт м
аксіма п
ена]:
великий обід – найбільша кара для шлунку. Не кажучи вже про те, що більшість з нас незвична їсти вночі. Тому не намагайтеся наїстися так, ніби вам завтра зранку вагони розвантажувати чи дрова рубати – більшість з вас у найближчі дні нічого важчого столового приладдя і келихів до рук не візьме.
До речі, про напої. Тут теж потрібна поміркованість. Ми вже не раз розглядали вислови про негативну дію вина (мається на увазі алкоголь у будь-якій формі) на здоров’я і поведінку людини, тож обмежуся лише одним стислим і легким до запам’ятовування виразом:
«Multum vinum bibere – non diu vivere» [м
ультум в
інум б
ібере – н
он діу в
івере]:
багато вина пити – недовго жити. Зважаючи на святкування, намагався обирати якомога ритмічніші вислови – а цей вийшов віршованим навіть у перекладі, тож спробуйте вивчити і періодично собі (та й оточенню) нагадувати. Звичайно, почнуться розмови про лікувальні властивості вина, про низький рівень серцево-судинних захворювань у Франції з її виноградниками і виноробством. Будуть звинувачувати не вино, а виноробів, які домішують у алкоголь різноманітну хімію тощо. Звичайно ж, вино не винне. Але ж хіба вина лише на недобросовісних виробниках?
