Про роботу, незвичність і тканину

Афоризм:

Сумлінно працюй по 8 годин на день - зможеш стати начальником і працюватимеш по 12 годин на день. Роберт Фрост.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Omne ignotum pro magnificio [омне ігнотум про магніфіціо] – все, що незвичне, здається надзвичайним, величним. Таціт. Також цей вислів відомий у формі «omne ignotum pro magnifico est [омне ігнотум про магніфіко ест]».

Значення іншомовного слова:

Гобелен (франц. gobelin): 1) Тканий килим-картина або декоративна художня тканина ручної роботи. 2) Шпалера, килим, декоративна тканина, виготовлена машинним способом. Від прізвища французького ремісника Ж. Гобелена.

Про думки, довіру і трубу

Афоризм:

Добре говорити — значить просто добре думати вголос. Ернест Ренан.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Ovem lupo committere [овем люпо комміттере]: довірити вівцю вовкові. Може також використовуватися у формі звертання: «Ovem lupo commisisti [овем люпо коммісісті]: ти довірила/довірив вівцю вовкові».

Значення іншомовного слова:

Тубус (від лат. tubus – труба): 1) У фізиці - елемент оптичного приладу (наприклад, мікроскопа, оптичної труби) у вигляді втулки, в яку вставлено лінзи. 2) У фотосправі - оправа об’єктива. 3) У посудинах різного роду (реторти, колби тощо) отвір для пропускання рідини або газів.

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 11)

Сьогодні завершуємо розглядати діалог «Про втішання у горі», що увійшов до «Тускуланських бесід» Ціцерона (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). Як і в першій частині, будуть виписки не лише власне про горе та про способи втішити людину, що перебуває у цьому стані, але й про філософію життя загалом. Зокрема, такі:

• Що негідніше й ганебніше, ніж розпещений чоловік (а у наш час таких називають «метросексуалами» - прим. моя)?
• Вини не буває там, де те, що трапилося, не залежить від людини.
• Будемо дивитися не на те, як вони кажуть, а на те, що саме говорять (хоча Ціцерон і ставить досить високі вимоги до риторичної майстерності мовців, однак, як бачимо, все ж на перший план виводить зміст, а не форму – прим. моя).
• Лікуватися треба у суворих філософів давнини, а не у нинішніх проповідників насолоди.

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 10)

Продовжуємо читати «Тускуланські бесіди» Ціцерона, що увійшли до збірки його вибраних творів (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). Нагадую, що ці бесіди мають вигляд діалогів, присвячених певним рисам мужньої (з філософської точки зору) людини. Першу ознаку ми вже розглянули – зневага до смерті (див. ч. 7, ч. 8). Друга – стійке перетерпіння болю (ч. 9). Третій ознаці буде присвячено дві наступних публікації. Це – способи стримування і перенесення горя (тому й сам діалог має назву «Про втішання у горі»). Також у сьогоднішніх виписках буде досить влучних фраз про життя загалом та про окремі його миттєвості зокрема. Тож, розпочнімо:

• Складаємося ми з душі і тіла, але турбота про тіло давно вже стала наукою ... а зцілення душі і до свого відкриття не здавалося настільки необхідним, і після відкриття не було в такій пошані, і тепер не настільки багатьом дороге і приємне, а набагато частіше здається людям сумнівним і небезпечним.
• Тілесні недуги і неміч ми відчуваємо душею, а душевну хворобу тілом не відчуваємо?
• Народ – натовп, що звідусіль схильний до пороку.
• Душевні немочі значно згубніші й чисельніші тілесних.

Про самопожертву, суддю і золото

Афоризм:

Якщо ви починаєте з самопожертви заради тих, кого любите, то закінчите ненавистю до тих, кому принесли себе в жертву. Бернард Шоу.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Nemo iudex in causa sua [немо юдекс ін кауза суа]: ніхто не суддя у власній справі. Синонімічний вислів: nemo iudex in propria causa [немо юдекс ін пропріа кауза].

Значення іншомовного слова:

Глянцгольд (нім. Glanzgold, від Glanz – блиск і Gold – золото): «рідке золото», в’язка бура рідина, в якій є золото; застосовують для розпису на порцеляні.

Про хованки, зайвину та полотно

Афоризм:

Для дитини та художника велика радість ховатися, але катастрофа — залишитися незнайденими. Дональд Віннікотт.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Omne nimium nocet [омне німіум ноцет]: кожна зайвина (надлишок) шкодить.

Значення іншомовного слова:

Туалет (франц. toilette, від toile – полотно): 1) Вбрання, одяг. 2) Опоряджування своєї зовнішності. 3) Столик з дзеркалом, біля якого роблять туалет. 4) Убиральня.

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 9)

Зробивши невеличку перерву, аби поміркувати, чому загал надає перевагу телевізору над книжкою, пропоную повернутися до наших філософських діалогів (див. ч. 7, ч. 8). Точніше – не наших, а Ціцеронових, що відомі під загальною назвою «Тускуланські бесіди» (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). Сьогоднішні виписки узято з діалогу «Про подолання болю». Передовсім його спрямовано проти вчення епікурейців та самого Епікура, які вважали, що справді мужня людина не лише має зносити будь-який біль, але й ледь не задоволення одержувати. Ціцерон виступає проти такої «надлишковості», залучаючи на свій бік інших відомих філософів. Але діалог не лише про біль (як і у попередньому йшлося не виключно про смерть). Тож і виписки будуть досить різнорідними:

Чому загал не читає книжок? (ч. 2)

Минулого разу ми зупинилися на невтішному висновку: телебачення у його сучасному вигляді перетворилося з джерела інформації на емоційний наркотик, здатний за досить короткий термін узалежнити людину і перетворити її на емоційного паралітика. Людина може бути фанатичним прихильником усіляких медичних ток-шоу, але не підійде надати допомогу людині, що на вулиці втратила свідомість. Вона може годинами дивитися різноманітні кулінарні передачі, а її діти у цей час харчуватимуться фаст-фудом. Причину ми виявили у попередній публікації: їй потрібні емоції (і чим довше людина перебуває на емоційній телеголці – тим концентрованіші).

Чи несе книжка потужніший емоційний заряд, ніж телебачення? Безумовно. Адже між письменником і читачем немає посередників – сценаристів, акторів, операторів. Чому ж тоді більшість віддасть перевагу 1,5-годинному фільмові перед книжкою, за якою знято цей фільм і яку можна було б читати кілька днів. Вся справа – у зниженні емоційної чутливості. Концентрований фільмовий заряд здатен подразнити емоційні рецептори такої людини, а книжка з її поступовим плином подій – ні. Ми втратили емоційну чутливість. Тому парк, що знаходиться поблизу нашого будинку, набуває для нас певної ваги лише після того, як його покажуть у новинах, пов’язаних зі злочинами сексуального маніяка. То чи є майбутнє у книжки в такому світі?

Про знання, народ і нюх

Афоризм:

Якщо ви володієте знанням, дайте іншим запалити від нього свої світильники. Томас Фуллер.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Salus populi suprema lex [салюс популі супрема лекс]: благо народу – найвищий закон. Ціцерон. Також зустрічається у вигляді «voluntas populi suprema lex [волюнтас популі супрема лекс]»: воля народу – найвищий закон.

Значення іншомовного слова:

Гіпосмія (від гіпо... і грец. όσμή – запах, нюх): зниження нюху. Виникає при порушенні носового дихання, запаленні слизових оболонок порожнини носа тощо.

Про постійність, винятки та гриби-цукерки

Афоризм:

Для великих справ необхідно невтомна сталість. Вольтер.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Nulla regula sine exceptione [нулла регула сіне ексцепціоне] – немає правила без винятку.

Значення іншомовного слова:

Трюфель (нім. Trüffel, від лат. tuber): 1) Рід сумчастих грибів. Поширені в Європі, Азії, Африці та в Північній Америці. Деякі види їстівні. 2) Сорт шоколадних цукерок.

Чому загал не читає книжок? (ч. 1. Про телебачення)

Доки я готую чергову порцію виписок з творів Ціцерона, пропоную поговорити про роль книжки і телебачення у житті сучасної людини. Зокрема, спробувати відповісти на запитання, винесене у заголовок, а також знайти відповідь на інше, ніби на перший погляд і не пов’язане з попереднім, запитання: для чого загал дивиться телевізор?

На початку свого створення телебачення задумувалося переважно як інформаційно-пізнавальна система з досить невеликою часткою розважального компоненту. Однак з часом акценти зміщувалися, і розважальних програм на телебаченні ставало все більше. Це ніби й дивно, адже зі збільшенням аудиторії, що охоплюється телебаченням, воно могло б стати потужним освітнім ресурсом (як це бачимо на прикладі західних каналів типу «Discovery», «Animal Planet» чи «National Geographic»). Чому ж тоді на більшості каналів сучасного телебачення 5-хвилинні новинарні блоки ледве втискуються між програмами й фільмами розважального характеру, а не навпаки?

Про докази, навчання та двигун

Афоризм:

Аргументи, до яких людина доходить сама, зазвичай переконують її більше, ніж ті, що спали на думку іншим. Блез Паскаль.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Plenus venter non studet libenter [пленус вентер нон студет лібентер]: ситому череву до вчення байдуже (букв. «…вчиться неохоче»).

Значення іншомовного слова:

Турбіна (франц. turbine, від лат. turbo – вихор): лопатевий двигун, що перетворює енергію робочого тіла (пари, рідини, газу) на енергію обертового валу.

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 8)

Сьогодні пропоную вашій увазі другу частину виписок (див. початок) з першого діалогу Ціцерона, що ввійшов до його "Тускуланських бесід" (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). Нагадую, що тема діалогу – «Про зневагу до смерті». Багато в чому думки Ціцерона перегукуються з думками його співвітчизника Сенеки, які ми зустрічали у його «Моральних листах до Луцилія», тож багато зайвого говорити не буду – перейдемо відразу до виписок:

• Слава піфагорійців була така, що, крім них, нікого й не визнавали за вченого (це й не дивно, зважаючи на їхній підхід до навчання, про який ми вже встигли дізнатися з «Життя Піфагора» - прим. моя).
• Я охоче готовий помилятися разом з Платоном, ніж розділяти істину з нинішніми знавцями (а що вже казати нам з нашими «нинішніми знавцями» - прим. моя).

Про уряд, рівність і коней

Афоризм:

Який уряд найкращий? Той, що вчить людину керувати самим собою. Йоганн Вольфганг фон Гете.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Primus inter pares [прімус інтер парес]: перший серед рівних.

Значення іншомовного слова:

Гіпологія (від грец. ίππος – кінь і ...логія): наука про коней.

Про дію, навчання та натовп

Афоризм:

Дія є найяскравішим і найвиразнішим розкриттям людини. Георг Гегель.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Non scholae, sed vitae discimus [нон схоле, сед віте дісцімус]: вчимося не заради школи, а для життя. Сенека.

Значення іншомовного слова:

Трупа (франц. troupe, букв. – натовп): творчий склад театру або цирку.

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 7)

У минулих публікаціях (див. ч. 4, ч. 5, ч. 6) ми розглядали переважно судові промови Ціцерона (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). І могли спостерігати, що ситуація у країні все більше розходилася з Ціцероновим уявленням про Римську республіку і римлян. Замість патріархальної держави, що базувалася на принципах землеробської спорідненості й честі, виростала велетенська диктаторська імперія.

Доки Ціцерон виступає у суді, в Галлії Юлій Цезар збирає собі армію відданих вояків, з якою через кілька років входить в Італію, що стає початком громадянської війни. Ціцерон стає на бік противника Цезаря – Гнея Помпея, але останній програє вирішальну битву, і Ціцерон опиняється у таборі переможених. Цезар пробачає Ціцеронові й прагне схилити його на свій бік – але Ціцерон вдосталь наситився владними іграми, тож віддаляється у свій Тускуланський маєток, аби втілити давню мрію: викласти латиною основні здобутки грецької філософії, прив’язавши їх до римських реалій.

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 6)

У сьогоднішній публікації ми розглянемо останню судову справу Ціцерона з представлених у книжці його вибраних творів (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). Як я вже зазначав минулого разу – справа захисту Тіта Аннія Мілона досить неоднозначна (і єдина з представлених у книжці, яку Ціцерон програв). Якщо у минулих справах (див. ч. 1, ч. 2, ч. 3, ч. 4, ч. 5) ще можна було досить чітко розрізнити, хто винен, а хто невинний, кого слід захищати усіма силами свого таланту, а кого з не меншим натхненням слід звинувачувати, то у цій справі повна моральна й етична плутанина.

Мало того, що Ціцерон взявся захищати відвертого (хоча, можливо, й випадкового, як це хотів представити Ціцерон) вбивцю, так ще й непостійний натовп, що завжди був налаштований прихильно, цього разу буквально «затюкав» Ціцерона, і він виступив значно гірше своїх можливостей. Можливо, спрацювала підсвідомість: і звинувачуваний, і постраждалий були людьми невисокої громадської та політичної честі, обоє не гребували найгіршими засобами, аби потрапити у владні кола і закріпитися там, й лише випадок розвів їх по різні сторони владних бар’єрів. Впевнений, аби воля Ціцерона, він би зміг звинуватити і того, й іншого. Але історія не знає умовного способу, тож не будемо гадати «а що було б» - краще перейдемо відразу до виписок:

Про рекламу, промовців і чутливість

Афоризм:

Якби рекламодавці витрачали на поліпшення своєї продукції ті гроші, які вони витрачають на рекламу, їхній продукції не потрібна була б реклама. Вільям Роджерс.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Oratores fiunt, poetae nascuntur [ораторес фіунт, поете наскунтур] – промовцями стають, поетами народжуються. Ціцерон. Часто говорять у зворотному порядку: «Poetae nascuntur, оratores fiunt».

Значення іншомовного слова:

Гіперестезія (від гіпер... і грец. αϊσθησίς – відчуття): надмірно підвищена чутливість організму до сприймання звичайних зовнішніх подразників.

Про мобільний зв'язок і воїнів АТО

У своїх публікаціях намагаюся не торкатися поточних подій, оскільки вважаю, що будь-яка оцінка без достатньої інформованості буде суб’єктивною. Однак прийнятий учора Верховною Радою закон та почутий сьогодні коментар до нього стали причиною цих міркувань. Мова про заборону користуватися мобільним зв’язком воїнам-учасникам АТО. Я думав, що основна причина прийняття цього досить кардинального рішення – у технічній можливості супротивника перехоплювати розмови воїнів і з них дізнаватися певну інформацію, що може мати військові цінність.

Однак, як зауважив у своєму коментарі один з народних депутатів (до речі – колишній комбат), справа не лише у цьому.

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 5)

Як і обіцяв минулого разу, сьогодні розглянемо ще одну справу з великої ораторсько-правничої спадщини Ціцерона (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.) – захист Марка Целія Руфа. У минулих справах (див. ч. 1, ч. 2, ч. 3, ч. 4) Ціцеронові доводилося виступати як захисником, так і обвинувачем. У сьогоднішній справі не все так однозначно. З одного боку – він захисник, з іншого – за обвинувачення виступає його давній ворог, прихильник згадуваного у минулій публікації Катіліни, тож це була не просто юридична справа, але й справа честі. Проблема ж у тому, що обвинувачений належав до тогочасної «золотої» молоді, що не дуже імпонувала Ціцеронові, та ще й прагнув політичної кар’єри не завжди чесними методами, що також не могло прихильно сприйматися Ціцероном – відомим оборонцем прадавніх звичаїв і чеснот.

Та Ціцерон береться за справу (у ході розгляду виявляється, що він навіть певний час був наставником звинуваченого) і перемагає. Але перемагає не твердістю аргументації та зцементованістю доказів, а дотепністю і напівжартівливою риторикою, що так подобається загалу. У суть справи заглиблюватися не буду (вона має переважно любовний характер), але Ціцерон досить вдало використовує відомий суддям спосіб життя і поведінки постраждалої особи – досить неоднозначної Клодії (до речі, вважається, що саме вона виступила у творах тогочасного поета Каттула під іменем Лесбії, що стало з часом загальним). А оскільки вона належить до знатного роду, для звинувачення Ціцерон ніби викликає її… предків, чиїми вустами показує всю її розпусність та негідність. З традиційним для Ціцерона красномовством, присмаченим напівфривольними жартами, він знімає з підсудного усі обвинувачення, паралельно добряче допікши своїм політичним опонентам.