Дві християнських книжечки

Сьогодні пропоную вашій увазі нотатки аж з двох книжок. Не тому, що книжки маленькі чи малоцінні – навпаки, їх треба сприймати цілісно, і жодне цитування не передасть загальної думки автора (до речі, це одна з відмінних ознак гарної книжки – її не можна розділити на цитати, як більшість сучасних «філософських» бестселерів).

1. Серафим (Роуз). Душа після смерті: сучасні «посмертні» досліди в світлі вчення Православної церкви (за книгою: Серафим (Роуз). Душа после смерти: Современные «посмертные» опыты в свете учения Православной Церкви).

Вже відомий нам автор ділиться своїм (а точніше – отцівсько-православним) поглядом на масу літератури, присвяченої дуже популярній зараз темі посмертних подорожей. Взявши за основу твори Ігнітія Брянчанінова та Григорія Двоєслова, а також багатьох інших Отців церкви, він переконливо доводить, що більшість посмертних відчуттів і бачень насправді є навіюваннями бісівських сил і жодного відношення до справжнього потойбічного світу не мають (тому й саме слово «посмертні» взято автором у лапки). Книжку настійливо раджу усіх поціновувачам книжок Моуді та Кублер-Росс як певний «витверезник» розуму. Я ж наводжу лише окремі виписки:

• Потойбічний світ реальніше і ближче, ніж ми зазвичай думаємо.
• Бог присутній і в природному ході речей.
• Самому розуму властива по єству мрійливість, і він зручно створює образи, які бажає (Григорій Синаіт).
• Найсуттєвіша християнська риса – недовіра до власних «добрих» думок і почуттів.
• Доля особистості у вічності багато в чому залежить від того, як вона ставиться до власної смерті і готується до неї.
• Нас безперервно обсідають бісівські спокусники і обвинувачі, але наші духовні очі закриті, і ми бачимо тільки результати їх діяльності – гріхи, у які ми впадаємо і пристрасті, які розростаються в нас.
• Сучасне людство дуже зманіжене й егоїстичне і не бажає чути про такі суворі речі, як суд і відповідальність за гріхи.

2. Сергій Нілус. Про мету християнського життя (розмова преподобного Серафима Саровського з Мотовиловим) (за книгою: Сергей Нилус. О цели христианской жизни (беседа преподобного Серафима Саровского с Мотовиловым).

Друга сьогоднішня книжка присвячена переважно життю теперішньому, але з поглядом у життя вічне. Цікава історія книжки – автор знайшов її через 70 років після написання, розбираючи на горищі архівні папери Мотовилова. Як і у випадку з попередньою книжкою – зроблені мною виписки аж ніяк не передадуть загального настрою книжки. Сподіваюся, хоча б зацікавлять і заохотять до прочитання (насправді книжечка невелика і може бути прочитана за день):

• Молитва, піст, чування і всякі інші справи християнські, як не гарні вони самі по собі, проте не в здійсненні тільки їх полягає мета нашого християнського життя, хоча вони і слугують необхідними засобами для досягнення її.
• Лише тільки добра справа заради Христа приносить нам плоди Святого Духа.
• Христос прокладає нам шлях до придбання блаженства життя майбутнього віку.
• У нас діють три волі: 1-ша Божа, вседосконала і всеспасительна; 2-а своя власна, людська, якщо не згубна, то і не рятівна; і 3-я демонська - цілком згубна.
• Всяка чеснота, що твориться заради Христа, дає благодать Духа Святого, але найбільше дає молитва, тому що вона завжди у наших руках, як знаряддя для стяжання благодаті Духа.
• Як у торговельній справі, не в тім сила, щоб тільки торгувати, а в тому, щоб більше баришу отримати, так і в справі життя християнського не в тім сила, щоб тільки молитися або іншу яке-небудь добру справу робити... але у одержанні з них більшої вигоди, тобто придбанні найрясніших дарів Духа Святого.
• Багатство земне, при роздаванні його, убожіє, небесне багатство Божої благодаті чим більше роздається, тим більше примножується у того, хто його роздає.
• Господь шукає серця, сповненого любов'ю до Бога і ближнього, - ось престол, на якому Він любить сидіти і на якому Він є в повноті Своєї пренебесной слави.
• Одного остерігайтесь, ваша Боголюбносте, щоб не просити у Господа того, в чому не будете мати крайньої потреби. Не відмовить Господь вам і в тому за вашу православну віру у Христа Спасителя... проте стягне з вас, навіщо турбували Його без особливої потреби, просили у Нього те, без чого могли б вельми зручно обійтися.