Православна періодика (квітень-червень 2014)

Колись я вже пропонував вам виписки з православної періодики (журналу «Православний вісник» та газети «Голос Православ’я»), сьогодні пропоную продовжити. Багато зайвого писати не буду, переходжу відразу що своїх нотаток:

Православний вісник (квітень)

• Служити потрібно правді, а не владі.


• Спостерігаємо заповнення відсутності надії на Бога надією на дотримання прикмет.


• У християнському вченні людина може отримати достатню допомогу для боротьби зі злом, з яким людина може стикатися у цьому житті.

Православний вісник (травень)

• Раніше держава, як начало матеріальне, надавала Церкві захист, створювала сприятливі умови для її життя і розвитку, а Церква, у свою чергу, освячувала громадські устави і форми життя.


• Подружня любов не скільки хоче бути щасливою, скільки робити когось щасливим.


• Саме збалансованість трьох видів любові (ерос, філія й агапе) є зразком довершеної любові.

Православний вісник (червень)

• Вийшла з друку книга протоієрея Михаїла Сивака «Анатомія і психологія сімейного конфлікту».

Голос Православ’я (травень)

• Під час образи слід молитися не про те, аби Бог помстився за нашу образу, а щоб дав силу перетерпіти й забути її.
• Коли щось погане для нас, це ще не означає, що воно погане для Бога.
• Церква являє собою таємниче продовження життя Христа.
• Онуки більше люблять бабусь, бо ті здатні жити їхнім життя.
• Клірик, який перестає служити Літургію, поступово морально деградує.
• Якщо ми хочемо зцілення, то повинні зрозуміти, що воно тягне за собою і відповідальність за нове знайдене зцілення.
• Якщо ми прагнемо зцілення, то повинні жити так, щоб це зцілення не стало нам в осуд.
• Істинне знання як дар Божий зігрівається не тільки шляхом вивчення, а більше за все сердечним життєвим її засвоєнням.
• Книжники говорили і писали від ученості, тому й не мали такої влади над душами, бо їхнє слово не доходило до серця.
• Почесті змінюють норов людини, але рідко – на краще.
• Зі смертю Христа для його учнів можна було продовжувати існувати, але жити більше було неможливо, тому що саме життя пішло із землі.

Голос Православ’я (червень)

• Поки шукаємо якихось ознак, надприродних вказівок, чекаємо, що Бог Сам скаже нам, як належить чинити в тому чи іншому випадку – лукавий тим часом користується нашим зволіканням і переконує замість християнського життя проводити час, розв’язуючи питання, на які вже давно існують відповіді.
• Одна з видатних праць святителя Іоана Тобольського – «Іліотріпіон, або Соняшник, тобто узгодження людської волі з Божественною волею».
• Шість ознак того, що людина погоджує своє життя з волею Божею: старання виконувати християнські обов’язки; мужність перед лицем бід і скорбот; християнське смирення; покладання надії на Бога в час випробувань; мовчазне терпіння несправедливих звинувачень і обмовлянь; непохитне перенесення трудів, небезпек, поневірянь заради честі й слави Божої та спасіння ближніх.
• Треба не просто вірити, а бути переконаним, що Господь нам допоможе.
• «Хвороба хоч і розслабляє тіло, але укріплює душу» (Тихон Задонський).
• Щастя – це тимчасове блаженство, а блаженство – це вічне щастя у Царстві Небесному.