Афоризм:
Гімнастика — це повна нісенітниця. Здоровим вона не потрібна, а хворим протипоказана. Генрі Форд.
Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):
Mala ignoscendo fit potens potentior [мала ігносцендо фіт потенс потентіор]: пробачаючи зло, могутній стає ще могутнішим. Публілій Сір.
Значення іншомовного слова:
Кабошон (франц. cabochon) – опуклий, відшліфований з одного чи двох боків, але не огранений дорогоцінний камінь.
Краса природи:
[caption id="" align="aligncenter" width="640"]
Автор фотографії: ctapocta13[/caption]PS.
Сьогоднішній крилатий латинський вислів здається дещо парадоксальним: зазвичай ми сприймаємо пробачення як вияв певної слабкості. А от древні, вустами Публілія Сіра, вважали цю рису приналежністю саме могутніх (того ж Цезаря, наприклад, якому Светоній у відомому творі «Життя дванадцяти цезарів», приписує велике милосердя як під час війни, так і по її закінченню). Здавалося б, могутній має усі можливості для помсти – і раптом пробачає. В чому ж тоді приріст могутності? Напевне, пробачаючи зовнішньо, набуваємо внутрішньо. Найвищого піку ця риса сягнула у християнстві з його вимогою не відповідати злом на зло і образою на образу, але прощати своїм винуватцям. Цікаво, що цією здатністю людина не лише наближається до Бога, але й робить його певним чином своїм боржником: адже в головній християнській молитві «Отче наш» людина ніби укладає з Богом угоду – «прости нам борги наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим». Тобто, пробачаючи образу, не лише стаєш могутнішим (згідно сьогоднішнього вислову), але й уподібнюєшся Богу (чи ж не це вияв найвищої могутності). Здавалося б, усе так просто. Але зовсім не просто стерпіти, коли слід пробачити. Не вірите? Спробуйте і побачите. Якщо я виявлюся неправий щодо вас – буду дуже радий.
Немає коментарів:
Дописати коментар