Про мову, лікарів і вершників

Афоризм:

Говори або стисло, або зрозуміло. Володимир Черняк.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Medice, cura te ipsum! [медіце, кура те іпсум]: лікарю, зціли спершу себе!

Значення іншомовного слова:

Кавалькада (франц. cavalcade, італ. cavalcata): група вершників.

Краса природи:

[caption id="" align="aligncenter" width="640"] Автор фотографії: Gerhard Palnstorfer[/caption]

PS.

Я згадую сьогоднішній крилатий латинський вислів кожного раду, коли минаю лікарню, коло якої вийшли на черговий перекур лікарі. А ще, коли бачу на екрані зомбоскрині товстуна в білому халаті, що розмірковує про користь здорового харчування і фізичних навантажень. Де власний приклад? Де щирість переконань, що здатна передаватися від серця до серця. Одного разу я почув розповідь про Ганді, яку спробую вам переказати: до нього прийшла мати з товстуном-сином і просила, аби Ганді відрадив того їсти солодощі. Ганді попросив прийти через місяць. Коли минув вказаний термін, і мати з сином знову прийшли до Ганді, він сказав малому «Не їж солодощі, це шкідливо»… і все. Мати здивувалася: «Невже ви не могли сказати це місяць тому», на що Ганді цілком у дусі нашої сьогоднішньої теми відповів: «Місяць тому я й сам зловживав солодощами». От вам приклад для наслідування. Лише коли лікарі стануть найздоровішими людьми нашого суспільства, я зможу спокійно прислухатися до їхніх порад і довірити їм своє життя. До цього часу я намагатимусь максимально дистанціонуватися від них і звертатися до їхніх послуг лише у випадках, коли справді потрібне лікування (а не укріплення здоров’я). Так до речі, заповідав чинити своїм учням і Піфагор, що радив покладатися більше на піст, дієту чи (в крайньому разі - мазі), ніж на ліки. І на завершення – ще одна історична паралель: саме цей вислів згадано у Біблії (Євангеліє від Луки, 4:23), та ще й прозвучав він з уст самого Ісуса Христа. Це ще раз доводить нашу думку про те, що черпати з джерел мудрості древніх допустимо і навіть необхідно. Але це аж ніяк не знімає з нас відповідальності за те, які власні глибокі й афористичні думки ми залишимо наступним поколінням. Тому у древніх навчаймося, але й самі розвиваймося.