Почитаємо періодику (січень-березень 2014 р.)

Починаючи з наступної неділі, планую викладати цитати з твору Ліни Костенко «Записки українського самашедшого», оскільки події, що там описуються, дуже близькі до того, що ми пережили нещодавно і що переживаємо зараз. А цієї неділі (оскільки тривають Великодні святкування) пропоную вашій увазі мої нотатки з періодики Української Православної церкви Київського Патріархату – газети «Голос Православ’я» та журналу «Православний вісник» за останні три місяці.

Голос Православ’я (січень).

• Після правильного Причастя повинні йти Гефсиманія і Голгофа.
• Вважається, що Христос (другий Адам) народився і помер у той же день, коли народився і помер перший Адам, - у 6-й, тобто 6-го січня першого місяця року.
• Узвар варили, коли народжувалася людина, кутю – коли помирала. Ми обидві страви готуємо на Різдво, як древні мудреці зі сходу, що принесли немовляті не лише золото і ладан, але й смирну (поховальний атрибут).

Голос Православ’я (лютий).

• Господь і сам може все виростити, але кличе людей співпрацівниками, щоб дбали про примноження врожаю.
• Треба вірити не тільки, що Бог є, але й що Бог діє.
• Не може Бог залишити людину, яка йде і тягнеться до Нього.
• Висловивши свої позиції, треба йти назустріч один одному.
• Богородиця без болю й мук народила Христа, але зі стражданням проводжала Його зі світу.
• Господи, ми хоч і грішимо перед Тобою, але ж і Тобі єдиному служимо.
• Влада – від Бога, однак носій влади – людина.
• Без народу церква – лише будівля.
• Щоб бути очільником держави, потрібно не тільки, щоб тебе підтримували прихильники, але й визнавали противники.

Голос Православ’я (березень).

• Не треба показувати смирення перед людьми. Треба бути смиренним перед Богом.
• Людина, яка постить лише для того, щоб «догодити» Богові, починає відчувати неправдиву і згубну «святість».
• Гріх подібно до інфекцій робить нашу волю слабкою і викликає у нас схильність до зла.
• Не може бути людина віруючою і не любили.
• Справжня любов не може не привести до Бога.
• Горе тій людині, яку Бог за злочини не покарає на землі, бо це означає, що вона буде покарана вічними стражданнями після смерті.
• Християнське життя для сімейних людей починається з сім’ї і нею ж перевіряється.
• Починати змінюватися краще ще до сповіді.
• Гріх – це завжди плід особистого вибору.
• У взаєминах з Богом ми не можемо бути нейтральними.
• Грішник своїм недостойним прикладом негативно впливає на ближніх.
• У першу неділю Великого посту вчимося упокорюватися через приклад митаря і фарисея; у другу (щоб не впали через усвідомлення свого гріховного стану у відчай) – церква показує нам блудного сина; у третю (аби, зважаючи на Боже безкінечне милосердя, не стали недбалими) – нагадує про Страшний суд.

Православний вісник (лютий).

• Церкву звинувачують у гріхах, ототожнюючи її з духовенством, яке веде невідповідний спосіб життя.
• Ми освячуємося святістю Церкви, але Церква не оскверняється нашими гріхами.
• Святість людини визначається як прагненням не грішити, так і глибиною покаяння.

Православний вісник (березень).

• Є межа між протестами і погромами, якої перетинати не можна.
• Рай є не стільки місцем, скільки станом душі.
• Поява прагнення до морального вдосконалення можлива на підставі хоча б мінімальної досконалості.
• Людина починає свій шлях до досконалості, відштовхуючись від власної недосконалості.